"Перші" та "останні" рази Валерія Жидкова - інтерв`ю коміка в його ювілей

Фото: прес-служба "Квартал 95"
24 березня стендапер та автор студії "Квартал 95" святкує своє 45-річчя.

24 березня відомому автору студії "Квартал 95" і одному з редакторів "Жіночого Кварталу" Валерію Жидкову виповнилось 45 років. Напередодні свого ювілею комік, за новою традицією студії, розповів декілька цікавих фактів свого життя. Він поділився найбільш несподіваними зізнаннями та подробицями своїх "перших" та "останніх" разів.

Коли вперше написав власний стендап

"Якщо не брати до уваги капітанські конкурси в КВК, то вперше із сольним виступом я вийшов в проєкті "Бійцівський клуб". Це було в 2007 році. Тоді, власне, і з`явився псевдонім "Тамбовський вовк", який й досі зі мною".

Валерій Жидков у часи КВК

Вперше задумався, що готовий стати батьком

"Це було давно. Але ми з дружиною цілком усвідомлено до цього йшли, і це не було випадковістю ніякою. На той момент мені було років 29".

Валерій Жидков з дружиною Марією

Вперше відчув себе чиїмось фанатом

"Ще в підлітковому віці, завдяки групі "Кіно", а саме Віктору Цою. Це єдиний кумир, який у мене був упродовж життя. Саме Віктор Цой - та людина, завдяки якій я відчув на собі, що таке бути фанатом".

Вперше запросив дівчину на побачення

"Думаю, це було в старшій школі. Але яке з побачень було найпершим, важко зараз сказати".

Вперше вийшов на сцену у складі "Кварталу 95"

"Спочатку в складі "Кварталу" я виходив в якихось епізодичних ролях. І після того, як у мене добре вийшов один номер у "Бійцівському клубі", мене з ним запросили виступити і в "Вечірньому Кварталі". Відтоді ця позиція за мною зберігається. Вже, виходить, тринадцятий рік".

Вперше став жертвою кишенькових злодіїв

"Практично весь свій студентський час я провів з порожніми кишенями, тому, навіть якщо і був такий випадок, то я цього не помітив. Вкрасти у мене довгий час не було чого. Зараз же в громадському транспорті їжджу вкрай рідко, і в тих місцях, де кишенькові злодії можуть бути, у мене немає необхідності з`являтися. Саме тому для кишенькових злодіїв я не найвдаліша жертва. Тим паче, мене спочатку треба наздогнати".

Вперше прогуляв роботу

"Завдяки роботі в творчій сфері у мене досить вільний графік. Плюс, я сам несу відповідальність за кінцевий результат, тому щоразу, прогулюючи роботу, я розумію, що завтра мені доведеться робити вдвічі більше. Тож я – точно не прогульник".

Вперше сів за кермо

"Якщо брати взагалі перший раз, то, як і у багатьох, це було ще в дитинстві. Що стосується усвідомленого кермування, то досить недавно, якихось років сім назад".

Вперше захотів зіграти у фільмі

"На цю тему я фантазував багато в дитинстві. Мені здається, багато людей в юному віці представляють себе в ролі супергероїв. Але так усвідомлено, щоб я хотів щось зіграти і у мене це вийшло, це було в "Слузі народу". Насправді, мені сподобався цей досвід. Тож якщо ви - відомий режисер, і у вас є прекрасний сценарій, кличте, охоче візьму участь".

Валерій Жидков у дитинстві
Валіреій Жидков під час зйомок у "Слузі народу"

Вперше відчув себе дорослим

"Це було в 14 років. Я чітко запам`ятав цей момент. Тоді вперше на зимові канікули я поїхав в гості до бабусі, яка жила за 150 км від нашого дому. Я сам купував собі квитки на вокзалі, пересідав на різні рейси. У той момент я вперше, напевно, був наданий сам собі. І хоч я дуже боявся, але відчував себе вже дорослим справжнім чоловіком".

Валерій Жидков у школі
Матерiали по темi
Валерій Жидков: Стендап в Україні виходить з підпілля

Востаннє виходив на вулицю

"Так от сьогодні вранці. Там зараз не страшно, людей мало. Хоча краще, звісно, сидіти вдома".

Востаннє давав волю емоціям

"Я людина не дуже емоційна. Єдине, можу зізнатися, що, коли слухаю дуже хорошу ліричну пісню старих російських рокерів, які вже кашляють і спотикаються, але як і раніше мною сильно улюблені, я можу іноді пустити сльозу. І то тільки в машині, коли мене ніхто не бачить. Одна з таких пісень з репертуару ДДТ, називається "Пісня про громадянську війну".

Востаннє читав дочкам казки

"Буквально три дні тому, коли молодша змусила мене читати їй "Смішариків". Ми з нею посиділи, почитали. Паралельно я вже намагався її саму вчити читати, адже Соні вже 5. І хоч літери вона вже знає, але в довгі слова їх складати поки що не виходить. Два склади ще склеює, а от три не дуже".

Сім`я Валерія Жидкова

Востаннє вступав у словесну перепалку

"Я досить часто це роблю з друзями, тому що мені це подобається. Я вважаю, якщо з людиною нецікаво сперечатися, то з нею неможливо дружити. Якщо людина в усьому з тобою погоджується, то ця людина дуже швидко стає "фоновою", немов меблі. Я люблю суперечку, в якій мене можна переконати в чомусь, і в якій я можу сам когось переконати. Суперечка, яка не заради суперечки, коли всі залишилися при своїй думці, і просто потріпали одне одному
нерви. А такий – раціональний діалог, у якому чують одне одного, наводять аргументи. Але таке я можу собі дозволити тільки з дуже близькими друзями".

Востаннє пускався в танець

"Я, чесно кажучи, так не люблю танцювати і мене так не тягне в цей танець, що пускатися туди немає ніякої необхідності. Для мене це абсолютно закрита форма отримання задоволення. Може бути тому, що не розвинув її в собі вчасно".

Востаннє готував сам вечерю

"Вечерю не пам`ятаю, а от сніданок буквально вчора. Це був омлет. Взагалі, якщо вірити моїм жінкам, які у великій кількості мешкають у мене вдома, я краще за всіх у сім`ї смажу картоплю. Мабуть, позначається багаторічний студентський досвід. Тому, якщо діти кажуть: "Ми хочемо картоплю", то її буду смажити тільки я. Такі у нас вдома правила".

Востаннє був на живому концерті

"Роки два-три тому я був на виступі Бориса Гребенщикова в Києві. Мені дружина подарувала квиток, і я із задоволенням сходив і послухав його хіти в оркестровій обробці. В принципі, я давно мріяв потрапити на його концерт, і от на схилі років моя мрія здійснилася".

Востаннє шкодував про незроблене

"Це кожен день відбувається, напевно. Просто хочеться все встигнути, хочеться скрізь всього досягти. І іноді вранці ставиш перед собою якісь цілі, і до вечора розумієш, що не зробив і половини того, що хотілося б. Це щоденне самокатування, яке, в принципі, і є частиною життя будь-якої нормальної людини.
Бо якщо у тебе є щоденне відчуття, що ти зробив все, що тільки можна, то, напевно, ти просто ставиш перед собою занадто маленькі завдання, які можна легко зробити".

Востаннє захоплювався акторською грою в кіно

"Цими вихідними, коли подивився всі три частини фільму "Люди у чорному". Уілл Сміт - просто красунчик. А ще, на мою думку, він і в житті такий же чарівний".

Востаннє відчував себе щасливим

"Я досить часто відчуваю себе щасливим. От вийшов вчора в прямий ефір в Інстаграмі, люди якось цьому пораділи, лайки мені поставили і я щасливішим від цього трохи став. Тож, у принципі, щастя добувати своїми руками - не складно. Головне - знати, чого ти насправді хочеш".

Дарина Коберська
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту