Письменниця з Волині, яка прищепила Європі фемінізм понад сто років тому

98 років тому, 17 грудня 1921 року, пішла з життя Марія Габріеля Корвін-Піотровська (псевдоніми: Габріеля Запольська, Юзеф Маскофф, Валерій Томицький) - акторка, сценаристка, прозаїк, фейлетоністка, публіцистка, журналістка та феміністка.

Зазіхнула на біологічні привілеї чоловіків

Корвін-Піотровська народилася 30 березня в 1857 року в Підгайцях Волинської області. Закінчила Львівський педінститут. А у Європі стала відомою насамперед як "жіноча" письменниця.

Хоча і акторкою вона була доволі успішною. Виступала у Парижі, Кракові, Познані, Львові, Варшаві, Петербурзі, зігравши у двох сотнях вистав.

Однак, якщо у театрі Габріеля не виходила за рамки канонічності, то в літературі відривалася на повну, пишучи оригінальні та ні на що не схожі твори. 

На той час талановитих лицарок пера, починаючи з мирної Джейн Остін і закінчуючи войовничою Жорж Санд, Європа вже знала. Проте такого спротиву, як позиція Корвін-Піотровської, не отримала жодна з жінок-письменниць.

Портрет Марії Корвін-Піотровської (Габріелі Запольської), 1921 рік. Автор Станіслав Яновський (1866-1942) Джерело: wikimedia.org
Обкладинка роману "Каська Каріатида". Джерело: wikimedia.org

Критики - здебільшого представники сильної статі - не вибачили авторці "нахабства" не лише мати власну думку, а й іти врозріз з традиціями. А саме - щодо ролі та місця жінки в суспільстві.

Градус неприйняття сягнув історично-істеричного максимуму, коли письменницю публічно охрестили розпусницею, а роман "Каська Каріатида" (1887), розпочавши друкувати, припинили. Згодом чоловіки-критики, відчуваючи слабкість відверто надуманих аргументів, аби не втратити обличчя та все ж поставити на місце ту, яка посміла зазіхнути на їхні "біологічні привілеї", бездоказово звинуватили Корвін-Піотровську у плагіаті.

Міщанський трагіфарс літератури

Дебютувавши оповіданням "Один день з життя троянди" (1883), волинянка, мов з рогу достатку "висипала" низку романів, повістей, п’єс та оповідань. Найвідоміші твори: "Мораль пані Дульської" (1907) та "Смерть Феліціана Дульського" (1911).

У переважній більшості з них підняла на небачену височину жанр, який сама визначала як міщанський трагіфарс. Навіть назви її доробків - багатомовні: "З історії страждань", "Про що не говорять", "Людський звіринець", "Про що навіть думати не хочу", "На порозі пекла".

Трагедії нерозумних людей (визначення письменниці щодо своїх героїв) – в їхніх моральних "принципах". Вірніше – в абсолютній безпринципності. Як свого часу зазначав літературознавець Федір Зазвонов, ця "мораль" воістину непорушна та в неї міцний фундамент - невсипуща турбота про власний гаманець з легкою оглядкою на існуючі умовності".

Дослідники творчості Корвін-Піотровської часто сходяться на думці:

Фотопортрет пані Габріелі. Джерело: wikimedia.org
Якби Європа вчасно й правильно сприйняла та зрозуміла "мораль пані Дульської", не виключено, що Гітлер так і залишився б єфрейтором.

А от до чого Європа все ж таки дослухалась, то це до її феміністичних ідей, які вплинули на те, аби жінки доволі скоро стали рівноправними членами цивілізованого суспільства.

Три шлюби – й ані крихти щастя

Уперше 19-річна Габріеля закохалася в гвардійця Костянтина Сніжко-Блоцького, з яким і побралася. Проте вже невдовзі зрозуміла: того з усіх її достоїнств цікавило лише матеріальне.

Письменниця розлучення прокоментувала так: "Під час нетривалого заміжжя за паном Сніжко я втратила все: віру в людей, дівочі ілюзії та посаг". 

Другий обранець - художник Станіслав Яновський (шлюб уклали 1901). Габріелі на той момент виповнювалося 44, а йому – 33. Та не різниця у віці, а суперництво, хто талановитіший, та ще "емансипованість" дружини, розвалили шлюб. 

Останнім, уже на схилі років, "фатальним чоловіком" для Корвін-Піотровської став молоденький, украй непорядний, лікар Євген Капітайн, який до нитки обібрав "суджену". Подейкували, що він був гіпнотизером.

Свої останні роки життя письменниця провела у віллі "Скіз" на Личакові (тепер вулиця Запольської, 3).
Гробниця на місці поховання Корвін-Піотровської. Львів, вул. Мечнікова, Личаківський цвинтар, поле 1. Фото: wikimedia.org

Цікаві факти

  • Батько був маршалком волинської шляхти.
  • "Мораль пані Дульської" перекладена десятьма мовами.
  • За п'єси "Той" і "Сибір", у яких йдеться про боротьбу Польщі проти московського поневолення, письменниці заборонили в'їзд до Росії.
  • Корвін-Піотровська: "Ну, й часи настали, ой, і часи! Ні корму у худоби, ні порядності у людей!"
  • Станіслав Яновський, чоловік письменниці: "Вона понад усе прагнула гармонії в людських відносинах. І тому залишилася… у вічності і серед нас".
  • Після смерті не ховали упродовж п’ятьох діб: то підозрювали, що її отруїв лікар, то думали, що заснула летаргійним сном.
  • Корвін-Піотровська: "Якою б не була причина нашого відчаю і нашого плачу, зрештою, завжди потрібно витерти носа".
  • 1957 року на Кіностудії імені Довженка знято фільм-виставу "Мораль пані Дульської" (режисери: Леонід Варпаховський та Олексій Швачко).

З досьє Марії Габріелі Корвін-Піотровської

?Народилася 30 березня 1857 року в Підгайцях Волинської області (це - за документами). Сама ж Габріеля неодноразово називала роком свого народження 1859-й, а місцем – Ківерці. Плутанина вийшла через те, що батько письменниці володів одразу двома фільварками – саме у Підгайцях і Ківерцях.

?‍?Навчалася у Львівському педінституті.

?Була акторкою паризьких Вільного театру, Театру де Льовр, Краківського театру.

?‍♀️Засновниця Краківської та Львівської театральних шкіл, Львівської приватної театральної трупи.

Автор 23 романів, 41 п’єси, 117 оповідань та 252 нарисів. 

Член Акторської комісії театральних прем’єр. 

?Делегат письменницького Форуму Польських жінок (1912).

?За життя вийшло 7-томне зібрання творів (1910-1912).

?Померла 17 грудня 1921 року у Львові. 

Портрет акторки і письменниці. Автор Ю. Фалата. Джерело: wikimedia.org

Уже в наші часи польський драматичний театр ім. Іржі Анівського здійснив постановку біографічного колажу "Суперзірка Запольська", Київський театр ім. І. Франка – "Агасфера", Театр Романа Віктюка – "Маленьких подружніх злочинів", львівський Центр "Дзиґа" - моновистави "Габріеля Запольська" (в головній ролі - Ніна Репетовська). 

У Підгайцях функціонує музей письменниці.

Завданнячко на тему

Математик: Який розділ математики для вас найскладніший?

Феміністка: Нерівності.

Микола Сухомозський, Надія Аврамчук
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту