Письменниця з Волині, яка прищепила Європі фемінізм понад сто років тому

98 років тому, 17 грудня 1921 року, пішла з життя Марія Габріеля Корвін-Піотровська (псевдоніми: Габріеля Запольська, Юзеф Маскофф, Валерій Томицький) - акторка, сценаристка, прозаїк, фейлетоністка, публіцистка, журналістка та феміністка.

Зазіхнула на біологічні привілеї чоловіків

Корвін-Піотровська народилася 30 березня в 1857 року в Підгайцях Волинської області. Закінчила Львівський педінститут. А у Європі стала відомою насамперед як "жіноча" письменниця.

Хоча і акторкою вона була доволі успішною. Виступала у Парижі, Кракові, Познані, Львові, Варшаві, Петербурзі, зігравши у двох сотнях вистав.

Однак, якщо у театрі Габріеля не виходила за рамки канонічності, то в літературі відривалася на повну, пишучи оригінальні та ні на що не схожі твори. 

На той час талановитих лицарок пера, починаючи з мирної Джейн Остін і закінчуючи войовничою Жорж Санд, Європа вже знала. Проте такого спротиву, як позиція Корвін-Піотровської, не отримала жодна з жінок-письменниць.

Портрет Марії Корвін-Піотровської (Габріелі Запольської), 1921 рік. Автор Станіслав Яновський (1866-1942) Джерело: wikimedia.org
Обкладинка роману "Каська Каріатида". Джерело: wikimedia.org

Критики - здебільшого представники сильної статі - не вибачили авторці "нахабства" не лише мати власну думку, а й іти врозріз з традиціями. А саме - щодо ролі та місця жінки в суспільстві.

Градус неприйняття сягнув історично-істеричного максимуму, коли письменницю публічно охрестили розпусницею, а роман "Каська Каріатида" (1887), розпочавши друкувати, припинили. Згодом чоловіки-критики, відчуваючи слабкість відверто надуманих аргументів, аби не втратити обличчя та все ж поставити на місце ту, яка посміла зазіхнути на їхні "біологічні привілеї", бездоказово звинуватили Корвін-Піотровську у плагіаті.

Міщанський трагіфарс літератури

Дебютувавши оповіданням "Один день з життя троянди" (1883), волинянка, мов з рогу достатку "висипала" низку романів, повістей, п’єс та оповідань. Найвідоміші твори: "Мораль пані Дульської" (1907) та "Смерть Феліціана Дульського" (1911).

У переважній більшості з них підняла на небачену височину жанр, який сама визначала як міщанський трагіфарс. Навіть назви її доробків - багатомовні: "З історії страждань", "Про що не говорять", "Людський звіринець", "Про що навіть думати не хочу", "На порозі пекла".

Трагедії нерозумних людей (визначення письменниці щодо своїх героїв) – в їхніх моральних "принципах". Вірніше – в абсолютній безпринципності. Як свого часу зазначав літературознавець Федір Зазвонов, ця "мораль" воістину непорушна та в неї міцний фундамент - невсипуща турбота про власний гаманець з легкою оглядкою на існуючі умовності".

Дослідники творчості Корвін-Піотровської часто сходяться на думці:

Фотопортрет пані Габріелі. Джерело: wikimedia.org
Якби Європа вчасно й правильно сприйняла та зрозуміла "мораль пані Дульської", не виключено, що Гітлер так і залишився б єфрейтором.

А от до чого Європа все ж таки дослухалась, то це до її феміністичних ідей, які вплинули на те, аби жінки доволі скоро стали рівноправними членами цивілізованого суспільства.

Три шлюби – й ані крихти щастя

Уперше 19-річна Габріеля закохалася в гвардійця Костянтина Сніжко-Блоцького, з яким і побралася. Проте вже невдовзі зрозуміла: того з усіх її достоїнств цікавило лише матеріальне.

Письменниця розлучення прокоментувала так: "Під час нетривалого заміжжя за паном Сніжко я втратила все: віру в людей, дівочі ілюзії та посаг". 

Другий обранець - художник Станіслав Яновський (шлюб уклали 1901). Габріелі на той момент виповнювалося 44, а йому – 33. Та не різниця у віці, а суперництво, хто талановитіший, та ще "емансипованість" дружини, розвалили шлюб. 

Останнім, уже на схилі років, "фатальним чоловіком" для Корвін-Піотровської став молоденький, украй непорядний, лікар Євген Капітайн, який до нитки обібрав "суджену". Подейкували, що він був гіпнотизером.

Свої останні роки життя письменниця провела у віллі "Скіз" на Личакові (тепер вулиця Запольської, 3).
Гробниця на місці поховання Корвін-Піотровської. Львів, вул. Мечнікова, Личаківський цвинтар, поле 1. Фото: wikimedia.org

Цікаві факти

  • Батько був маршалком волинської шляхти.
  • "Мораль пані Дульської" перекладена десятьма мовами.
  • За п'єси "Той" і "Сибір", у яких йдеться про боротьбу Польщі проти московського поневолення, письменниці заборонили в'їзд до Росії.
  • Корвін-Піотровська: "Ну, й часи настали, ой, і часи! Ні корму у худоби, ні порядності у людей!"
  • Станіслав Яновський, чоловік письменниці: "Вона понад усе прагнула гармонії в людських відносинах. І тому залишилася… у вічності і серед нас".
  • Після смерті не ховали упродовж п’ятьох діб: то підозрювали, що її отруїв лікар, то думали, що заснула летаргійним сном.
  • Корвін-Піотровська: "Якою б не була причина нашого відчаю і нашого плачу, зрештою, завжди потрібно витерти носа".
  • 1957 року на Кіностудії імені Довженка знято фільм-виставу "Мораль пані Дульської" (режисери: Леонід Варпаховський та Олексій Швачко).

З досьє Марії Габріелі Корвін-Піотровської

👶Народилася 30 березня 1857 року в Підгайцях Волинської області (це - за документами). Сама ж Габріеля неодноразово називала роком свого народження 1859-й, а місцем – Ківерці. Плутанина вийшла через те, що батько письменниці володів одразу двома фільварками – саме у Підгайцях і Ківерцях.

👨‍🎓Навчалася у Львівському педінституті.

💃Була акторкою паризьких Вільного театру, Театру де Льовр, Краківського театру.

🙎‍♀️Засновниця Краківської та Львівської театральних шкіл, Львівської приватної театральної трупи.

Автор 23 романів, 41 п’єси, 117 оповідань та 252 нарисів. 

Член Акторської комісії театральних прем’єр. 

💪Делегат письменницького Форуму Польських жінок (1912).

📕За життя вийшло 7-томне зібрання творів (1910-1912).

💀Померла 17 грудня 1921 року у Львові. 

Портрет акторки і письменниці. Автор Ю. Фалата. Джерело: wikimedia.org

Уже в наші часи польський драматичний театр ім. Іржі Анівського здійснив постановку біографічного колажу "Суперзірка Запольська", Київський театр ім. І. Франка – "Агасфера", Театр Романа Віктюка – "Маленьких подружніх злочинів", львівський Центр "Дзиґа" - моновистави "Габріеля Запольська" (в головній ролі - Ніна Репетовська). 

У Підгайцях функціонує музей письменниці.

Завданнячко на тему

Математик: Який розділ математики для вас найскладніший?

Феміністка: Нерівності.

Микола Сухомозський, Надія Аврамчук
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту