Винахідник з Поділля спроєктував перший у світі бойовий "наутілус" та субмарину з електродвигуном

Степан (Стефан) Карлович Джевецький – учений, інженер, винахідник у сфері морської техніки та авіації, один з піонерів будівництва військових підводних човнів, конструктор першого у світі з них з електрорушійною установкою, "батько" теорії гвинтів для човнів і літаків, автор ідеї регенерації повітря. 23 квітня – 82-а річниця з дня його смерті.

Натхненний Жулем Верном

Лише за третину століття (1876-1909) Джевецький спроєктував 11 субмарин, частина з яких пішла у серію. Він першим застосував регенерацію повітря, а також міни, що присмоктувалися до днища ворожих кораблів. Колеги називали його "подільський Леонардо", бо наш винахідник народився в селищі поблизу Гайсина на Поділлі. Але його завжди вабило море.?

Першу бойову субмарину, натхненний романом Жуля Верна "20 000 льє під водою" (1870), сконструював у Одесі 1876 року. Винахіднику тоді було трохи за 30.

Перший підводний човен Джевецького, побудований в Одесі в 1877-1878 рр. Модель знаходиться в Центральному морському музеї в Гданську. Фото: © Topory| wikimedia.org (CC BY-SA 3.0)

Екіпаж його "машини бойової" складався з однієї людини, що крутила педалі, як на велосипеді, а сам підводний човен нагадував горіх.

Далі – дедалі більше удосконалень ?:

  • 6-метрова субмарина з командою з чотирьох матросів та двома гвинтами;
  • з електричним двигуном (також уперше в світі);
  • водооборонний міноносець, який занурювався лише наполовину, але мав торпедний відсік та паровий "швидкісний" двигун;
  • "Поштовий" – з єдиним двигуном для підводного та надводного ходу, названий так, бо кошти на нього зібрали поштарі.
Підводний човен "Поштовий" у військовому порту імені Олександра III міста Лібава (зараз - Лієпая, Латвія). Фото: © РДАВМФ

Перша модель мало не забрала життя

Випробовуючи свій перший одномісний педальний "горіх", Джевецький маневрував Одеською гаванню і вирішив пірнути під яхтою "Ереклик". Запитавши вахтового, скільки під кілем, почув:

- Футів десять!

Діаметр субмарини – шість (1,82 м). Отже - повний вперед! Але на позначці "5" човен застрягає. Усі намагання зрушити з мертвої точки марні, а повітря – лише на 20 хвилин. Капітан дає задній хід. Дарма. Ситуація повної безвиході…

На щастя, повз яхту, здійнявши хвилю, пройшов буксир. Ту гойднуло - і субмарина вислизнула. 

У ході розбору польотів зміряли глибину - та ледь сягала 5 футів. Перед Джевецьким вибачилися ?. 

Друга субмарина вразила царя

Підводного човна з двома гвинтами та чотирма членами екіпажу конструктор мав продемонструвати Олександрові III та його дружині. Випробовування відбувалися у кришталево чистій воді Срібного озера в Гатчині - зі шлюпки за маневрами спостерігало царське подружжя. Човен упевнено рухався під водою і насамкінець підірвав плавучу мішень. А коли герої дня вишикувалися на причалі, Степан Джевецький вразив імператрицю, подарувавши букет її улюблених орхідей, і звернувся французькою: 

- Це данина Нептуна Вашій величності!

Німа сцена. 

Результатом її став наказ імператора Морському відомству замовити у Джевецького першу в світовій історії партію підводних човнів – 50 штук, 34 з них отримав Чорноморський флот. Плюс винагорода - 100 тисяч рублів - шалені на той час гроші.

Човен Джевецького.

Третю вкрав спритний француз

У середині 90-х років XIX ст. Джевецький замовляв у Парижі деталі для розробок. І близько зійшовся з креслярем Морісом Губе, якому довірив схему свого дітища. 

Яким же було здивування вінничанина, коли 1886-го він дізнався: Морському відомству Росії французи запропонували субмарину з красномовною назвою "Губе-1". Її творцем виявився рідний брат уже згадуваного Моріса на ім'я Клод, який у такий короткий термін встиг заснувати власне конструкторське бюро. Не дивно, що його виріб був разюче схожий на човен Джевецького. Лише доукомплектований кількома парами весел – на випадок, якщо вийде з ладу двигун чи потрібно буде тихо підійти до ворога. 

Та бог не Микитка – у нього своя битка. Пропозиція спритника не знайшла підтримки, і не завдяки вияву патріотизму, а через конструкторський недолік: порушення рівноваги призводило до того, що "Губе-1" дуже різко занурювалася чи спливала.

Підводні човни Джевецького різних конструкцій в Енциклопедії Брокгауза і Ефрона. Між 1890 і 1907 роками.

З-під води – у небо: сконструював небаченого літака

Заможна родина Джевецьких володіла маєтками, кінним заводом, лісовими угіддями на Волині, нерухомістю у Парижі, Варшаві, Петербурзі, розкішною дачею в Одесі на березі моря. Сам конструктор, відвідуючи Єгипет, Італію чи Туркестан, скуповував антикваріат. Пізніше, реалізувавши його разом з петербурзькою квартирою, придбав готель у передмісті Парижа (пам’ятаєте царські 100 тисяч?). 

1885-го Джевецький здивував усіх, хто прийшов на його лекцію до Імператорського технічного товариства, темою виступу. Вона була не про підводні човни, а можливості підняти у небо апарат, тяжчий за повітря, і мала сенсаційну назву: "Про опір повітря в застосуванні до польоту птахів і аеропланів".

Ще він вивчав умови, за яких міг втілити задумане в життя: "Аероплани в природі. Досвід нової теорії польоту", "Теоретичне вирішення питання про ширяння птахів" та ін. А "Загальна теорія пропелерів", у якій він розглядав окремі ділянки гвинта як крило літака – взагалі перше комплексне дослідження. Пізніше його з успіхом використав творець аеродинаміки як науки Микола Жуковський.

До того ж, Джевецький заснував завод, де випускав комплектувальні деталі власної конструкції для сталевих птахів. А на повітроплавному конгресі в Парижі 1889-го вказав найефективніший кут атаки крила.

1912-го сконструював і небаченого літака - з двома парами крил, розміщеними послідовно. Задні – трапецієвидні нерухомі. Передні – прямокутні рухомі (оберталися навколо осі). Плюс пропелер, розташований у хвості.

Аероплан Джевецького, 1913 р.

Інші винаходи Джевецького:

? Курсограф – автоматичний навігаційний інструмент, який прокладав на мапі маршрут для судна.

? Регулятор парових машин і турбін.

? Поглинач вуглекислоти натрієвий - прообраз сучасних патронів регенерації повітря.

? Пристрій автоматичної зчіпки для залізничних вагонів.

? Торпедний апарат бортовий відкидний (використовувався французькими та російським субмаринами, причому першими аж до початку Другої Світової війни). 

?  Циркуль для креслення конічних кривих (еліпсів, парабол, гіпербол).

? Реєстратор швидкості поїздів.

? Міна з двох зв’язаних контейнерів з гумовими присосками і позитивною плавучістю.

Цікаві факти

  • Дитинство провів у Парижі, навчався вдома з репетиторами, але іспити на атестат склав з найвищими балами.
  • Добровольцем пішов на російсько-турецьку війну (1877-1878). Брав участь у бою з броненосцем "Фетхі-Буленд" у складі екіпажу човна "Веста". Нагороджений Георгіївським хрестом.
  • Першим винаходом Джевецького, якому тоді було 23 роки, став визначник відстаней для кінських екіпажів, який підраховував кількість обертів коліс. По суті - перший таксометр.
  • У школі дружив з Гюставом Ейфелем, автором знаменитої паризької вежі.
  • Виступав з доповідями у Французькій академії наук, його дисертація "Загальна теорія гвинтів" визнана фундаментальною та відзначена премією.

З досьє Степана Джевецького

?Народився 26 липня 1843 року (у деяких джерелах – 26 грудня 1844 року) в селі Кунка Гайсинського району Вінницької області (тоді - Подільська губернія).

?‍?Закінчив паризьку Ecole centrale des arts et des Metiers – Центральну школу мистецтв та ремесел.

?Член Паризького повітроплавального товариства (1882). 

?Голова VII (повітроплавального) відділу Російського імператорського технічного товариства (1882).

?Помер 23 квітня 1938 року в Парижі.

?Величезна бібліотека й уся документація Джевецького зберігалися у Польщі і були знищені під час Другої світової війни. 

⚡В Одесі встановлено пам’ятник (2004) – як першому конструкторові та будівничому підводного човна на теренах України.

⚡Ім’я Джевецького занесено до "Книги рекордів Криму".

Чутки на тему

Під час будівництва командою Степана Джевецького підводного човна Одесою ширилися чутки (повідомляли місцеві газети 1876 року), що насправді "клепають" величезну бочку для пива з механічними насосами, яку на свята виставлятимуть на бульварі для безплатного частування містян. 

Микола Сухомозський, Надія Аврамчук
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту