Ілюстрація: Таша Шварц

Зірка романтичного балету з Пирятина

Виповнилося 25 років з дня смерті видатного Ігоря Юшкевича, рідкісного віртуоза сцени.
На сцені я власним тілом акомпаную танцівницям
Ігорь Юшкевич

Герой рубрики (не)відомі-українці Ігор Юшкевич - засновник та перший соліст Національного балету Куби, провідний артист Американського театру балету, виконавець однієї з головних ролей у голлівудському фільмі "Запрошення до танцю", який переміг на Берлінському кінофесті-1956, засновник власної сценічної школи.

Зробив балет популярнішим за бейсбол

У восьмирічному віці майбутню світову зірку балету батьки вивезли з Пирятина (Полтавська область) до Королівства Югославії. Це був 1920 рік. Згодом юнак захопився гімнастикою і дуже швидко досяг неабияких спортивних висот.

На змаганнях його помітила відома югославська балерина Ксенія Грант, заохотивши до сценічних танців. Хлопчик погодився і не пошкодував. Бо уже скоро з гучним успіхом не лише виступав на сценах Франції, а й отримав офіційне запрошення до трупи балету Паризької опери, з яким рік (1936-1937) гастролював Австралією та Новою Зеландією. Далі були підмостки "Рус де Монте-Карло" (1938-1944), Американського театру балету, у якому 1946-го Юшкевич став головним танцівником і одним з найкращих представників епохи романтичного балету. 

У нього закохувалися, йому поклонялися. Саме популярність Ігоря Івановича й дала максимальний імпульс розвитку балету в США. Інколи цей вид мистецтва за популярністю переважав головну забавку американців – бейсбол. У країні стався балетний бум. У 1955 році Ігор стає "граючим" художнім консультантом багатьох театрів, зокрема "Метрополітен Опера".

На сцені – матадор

Дует Ігора Юшкевича та Алісії Алонсо, з якою він взяв активну участь у становленні кубинського балету, фахівці охрестили легендарним. Гастролі Північною та Південною Америкою, регулярна поява в кіно та телевізійних передачах. На думку знавців, з Юшкевичем і Алонсо за популярністю могли посперечатися хіба що Марго Фонтейн та Рудольф Нурєєв. Але то було пізніше.

Навіть завершивши 1962-го року сценічну кар’єру, артист не сказав "адьйо" справі свого життя. Разом з дружиною, балериною Ганною Скарповою, він відкрив у Нью-Йорку власну балетну школу, а ще за декілька років став директором балетної програми в Техаському університеті в Остіні, а також художнім керівником престижного конкурсу New York International Ballet Competition (NYIBC).

Глядачів і фахівців насамперед вражав унікальний стиль Юшкевича, спрямований на атлетичну красу, вишуканість та елегійність. Саме він запровадив стандарти чоловічого танцю у Південній півкулі.

Один із шанувальників таланту Юшкевича пізніше зізнавався: "Той, хто не знав, що він колишній танцівник, міг подумати, що перед ним - відставний матадор".

Головна партнерка Юшкевича, кубінка Алісія Алонсо (1920 р.н.), в балеті "Лебедине озеро" (1955). Фото: Mary Clarke Collection
У дуеті з Алісією Алонсо Ігор Юшкевич став зіркою світового балету. Фото: Getty Images

Мовчазне кінокохання

Коли у оскароносного актора, режисера, сценариста, продюсера, хореографа та співака Джина Келлі поцікавилися: "Що вас привело у кіно?", він відповів: "Мрія зняти щось незвичайне, схоже на "Запрошення до танцю".

Ідеться про його фільм без слів, що вийшов на екрани у 1956 році. Мюзикл-мінісеріал, фільм-танок складався з трьох новел: "Цирк", "Зашморг навколо троянди" та "Синдбад-мореплавець". У першій – найпронизливішій – зіграв і виходець з Пирятина.

Сюжет – класичний трагічний трикутник: клоун, герой Келлі, закоханий в еквілібристку, а та – у повітряного акробата, роль якого виконує Ігор Юшкевич. Виконує блискуче, вкотре підтвердивши свій статус "видатного силового балетного артиста сучасності". І саме тому Келлі запросив його на зйомки, відібравши з десятків претендентів. 

За вісім років до цього талановитий українець зіграв у стрічці творця психологічного балету та прихильника дзен-буддизму Ентоні Тюдора у фільмі "Тінь вітру" (1948). На думку фахівців, ця роль вплинула на вибір Джина Келлі.

Загалом Юшкевич знявся у чотирьох голлівудських фільмах.

Зала легендарного "Метрополітен Опера", де Юшкевич працював консультантом і був артистом. Фото: Вікіпедія

Цікаві факти

  • Отримав громадянство США 1944 року та добровольцем пішов до американського флоту, де два роки поспіль "нюхав японський порох".
  • Після морської служби, у 34 роки, Ігор Юшкевич мав зайву вагу і просто фізично не міг танцювати. У таких випадках багато хто оголошує про завершення кар'єри, однак він вирішив продовжувати і не помилився – його найкращі роки були попереду.
  • Балет "Жизель" у виконанні Ігоря Юшкевича та знаменитої кубинської танцівниці Алісії Алонсо донині вважається одним з найкращих усіх часів.  
  • У статті, опублікованій у "Таймс" 1982 року, маестро дорікнув колегам-чоловікам за "дешеві театральні ефекти" та "байдуже, а іноді й не чемне, ставлення до партнерок".
  • Донька Юшкевича, Марія, була солісткою балету Меріленда, а потім – викладачкою Балетної школи Принстона. 
  • Мав два улюблених хобі: змолоду – гімнастичні вправи, у зрілому віці – риболовлю. 

З досьє Ігоря Юшкевича

Ігор Юшкевич. Фото: findagrave.com

Народився 13 березня 1912 року в Пирятині Полтавської області.

Закінчив сербську середню школу, Белградський королівський університет.

Виконав майже 100 партій у постановках, серед яких "Жизель", "Лускунчик", "День Фавна", "Червоне і чорне", "Карнавал", "Порт-Саїд", "Чорний лебідь", "Трамвай "Бажання", "Ромео та Джульєтта".

Лауреат премій: Dance Magazin (1958), Capezio Dance (1991), Premio del Gran Teatro de La Habana (1993).

Почесний професор театру і танцю Техаського університету в Остіні.

Помер від серцевої недостатності 13 червня 1994-го. Похований на Східному цвинтарі Кліфтона (штат Нью-Джерсі, США).

Афоризм на тему

"Танцівники – атлети Бога". Альберт Ейнштейн.

 

😄😄😄

Відсьорбни скоріш 100 грам – і мерщій у Телеграм!

Ти не п'єш? Кури бамбук – і скоріш до нас в Фейсбук!

Микола Сухомозський, Надія Аврамчук
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту