Пост-хорор підкорює світовий кінематограф, але в Україні з ним щось не зрослося

Розповідаємо про новий субжанр кіно, який за останні роки став одним з найпопулярніших. У чому його секрет, які пост-хорори потрібно обов'язково подивитися та чому українським режисерам не вдається лякати?

У 2017 році автор авторитетного британського видання The Guardian Стів Роуз написав текст про новий напрямок у жанрі жахів. Йдеться про низку сучасних фільмів, які знімаються дедалі більше та частіше. Вони експлуатують людські страхи. Кінокритик Стів Роуз назвав цей напрямок пост-хорор. І рейтинги на авторитетному ресурсі IMDb свідчать про те, що цей підвид жахів сьогодні на піку популярності.

Як усе починалося: режисер показав особисті страхи

За кілька місяців до публікації статті на The Guardian вийшов фільм "Воно приходить уночі". Сюжет стрічки будується навколо сім'ї, яка, рятуючись від невідомої епідемії, живе глибоко в лісі, однак через непроханих гостей тендітній безпеці настає кінець.

Після прем'єри з'явилася маса незадоволених відгуків. Справа в тому, що назва та опис картини казали глядачам про те, що це буде справжній жах. До цього підштовхував і трейлер фільму, де розгортається пост-апокаліптичний сценарій: хатина в лісі, протигази, дробовики, укладені та попередження ніколи не залишати двері незамкненими і не виходити вночі. У фільмі ж не було "класичних жахів" - режисер "грав на нервах" не за допомогою річок крові, монстрів і масових смертей, а на психології особистих страхів.

І все ж, попри початковий негатив, фільм оцінили багато критиків. Та й доволі велика частина глядачів теж кайфонула від нестандартного кіно-адреналіну. У результаті "Воно приходить уночі" на тому ж IMDb отримав рейтинг 6,2 - "вище середнього".

Режисер і автор сценарію так пояснив свій хід в інтерв'ю The Guardian:

Я не збирався знімати класичний фільм жахів. Я просто вирішив зайнятися чимось особистим... і вклав в нього багато своїх власних страхів.
Режисер Трей Едвард Шульц

Класичні жахи стали передбачуваними

Більшою мірою, ніж у будь-якому іншому жанрі, фільми жахів регулюються правилами та кодексами: вампіри не мають відбиття у дзеркалі, "остання дівчина" обов'язково виживе, попередження обслуговуючого персоналу автозаправної станції/містичного корінного американця/моторошної старої жінки залишаться без уваги, а зло наприкінці здолається. Правила є ліхтариком, з яким глядач іде в "невідомість", але в цілком передбачувану.

Саме тому деякі режисери почали думати: а що буде, коли відхилитися від правил? А якщо взагалі все переінакшити? І таке відгалуження від класики жахів стали називати "пост-хорором".

- Для глядача, який думає та аналізує, "Воно приходить уночі" набагато страшніше якогось "Жаху на вулиці В'язів", адже тепер він точно не знає, звідки прийде справжній жах, - пояснює практичний психолог Олена Сисоєва. - Тут і апокаліпсис цілої цивілізації, і заразний вірус, і страшний ліс, який для багатьох символізує глибинні страхи з дитинства. При цьому сам фільм націлений саме на внутрішні страхи: переживання горя, провини та постійна параноя. 

У цьому пост-хорорі кожен глядач ставить себе на місце героїв - і живе ці півтори-дві години його емоціями, наближеними до реальних.
Фото: freepik.com

ТОП-5 найкращих пост-хорорів - рейтинг "Йоду"

"Бабадук" (2014) 

Саме з нього почалася трансформація фільмів жахів. Тут уже почали приділяти велику увагу соціально-філософським підтекстам, а лякати глядачів покликана атмосфера фільму, а не скримери, що давно набили оскому. Головним же злом стають не потойбічні сили або монстри, а люди.

По суті, "Бабадук" - це сімейна драма, яка показує всі труднощі виховання і те, як нереально людям буває пережити втрату. Хоч фільм і намагається трохи лякати картинками з книжки про монстра Бабадука, однак головний страх - це демонстрація того, що навіть найближча, найрідніша та найкоханіша людина може стати в рази страшніше за будь-яке чудовисько.

"Відьма" (2015)

Тут теж і назва, і трейлер натякають глядачеві на класичний хорор і жахливу відьму, яка всіх шматуватиме. Але ні.

Тут немає скримерів, класичних втеч від сил зла, а сама відьма з'являється на екрані лише декілька раз. Лякає тут не вона, а похмура атмосфера, вічна параноя всередині сім'ї і навіть, здавалося б, звичайні домашні тварини.

Головний же посил фільму - жахливі наслідки, які можуть нести релігійні упередження. Показані вони на прикладі однієї звичайної сім'ї. До слова, бюджет фільму становив лише 4 млн доларів, а в прокаті картина зібрала $40 млн.

Фільми Джордана Піла - "Пастка" (2017) і "Ми" (2019).

Перший навіть отримав "Оскар" за найкращий оригінальний сценарій. Цікаво, що сам режисер є коміком, але всесвітньо відомим став завдяки створенню хорорів.

Його картини не тільки лякають глядача та зачіпають філософські питання, а й обговорюють актуальні соціальні та політичні проблеми.

Наприклад, якщо в "Пастці" за основу взято питання расизму, то в "Ми" Піл каже про залежність сучасної культури від ностальгії. У них також найстрашнішим стають атмосфера, люди та страхи цих конкретних людей.

"Сонцестояння" (2019)

Головна особливість цього фільму в тому, що він практично повністю знятий при денному сонячному світлі, а не традиційно для фільмів жахів - у сутінках.

Тут хоч і йдеться про давні язичницькі обряди, але головне зло - не монстри, духи або стародавні боги, а звичайні люди.

До того ж фільм порушує актуальні питання сучасності, зокрема, фемінізму та токсичних стосунків, від яких страждає головна героїня.

Проблема українських хорорів: розбір кінокритиків

За словами відомого кінокритика та члена Українського оскарівського комітету Олександра Гусєва, наші звернення до жанру хорор наводять на думку про ковдру Франкенштейна, сяк-так зшитому з клаптиків другосортних молодіжних жахів, яким прикрита відсутність скільки-небудь оригінальних ідей.

- На жаль, поки що вітчизняні режисери не проявляли розуміння, що для створення по-справжньому вдалого фільму жахів недостатньо набору шок-сцен у декораціях з гламурного журналу, приправлених декількома нескладними псевдоміфами, в чиїй безглуздості плутаються навіть їхні автори, - вважає кінокритик. - Як для справжнього віскі необхідний ячмінний солод, вода, що збігає струмками в шотландські долини, дим торфу та дихання океану, справжній хорор настояний на історії, культурі та, в першу чергу, релігії.

Ще один кінокритик, головний редактор ресурсу про кіно та комікси Vertigo Анна Дацюк вважає, що жанр хорор ще на початку 2000-х зупинився в своєму стилістичному розвитку:

- Нові візуальні прийоми, нова природа страху все ніяк не могли прорватися в цей певною мірою маргіналізований дешевими слешерами напрямок кіно.

Наприкінці 1990-х - початку 2000-х нас нажахав мінімалістичний, наповнений скреготом і шурхотом J-horror.

Потім з'ясувалося, що немає нічого страшнішого за дійсність і стилістику Found fottage.

"Відьма з Блер" не лякала містичними й страшними кадрами маніяків. Але її псевдодокументальний підхід виявився ключовим для побудови нового виду хорора. А потім сталася пауза.

Жах, як жанр, легко розібрати на стилістичні кліше, тому саме його змістовий, а не візуальний розвиток мені здається логічним тепер. Адже пост-хорор якраз про зміну природи страху, про нові сенси жахів, які всі ми переживаємо.

Пост-хорор - це новий спосіб режисерів говорити про болісне минуле та лячне майбутнє. Те, що раніше було прерогативою соціальної драми. 

Можливо, саме тому пост-хорор стає тепер таким популярним - у питаннях майстерного психологічного впливу на свого глядача у нього просто немає конкурентів.

В Україні Дацюк згадала тільки один подібний хорор. Та й той ще тільки готується до виходу - "Нетерпимість" Станіслава Битюцького. В основі історії - реальні події 1890-го року. Тоді при загадкових обставинах у поліському селі померла людина, в чому жителі звинуватили місцеву знахарку, засудивши її до спалення живцем як відьму.

- Причин, чому такого кіно у нас зовсім мало, може бути безліч, але основна, напевно, одна - слабка сценарна школа, - пояснює Анна. - Тому що осмислювати українцям у жанрі пост-хорору вже точно є що. Але таке кіно передбачає чисту жанровість, на яку не кожен кінематографіст готовий наважитися.

Олексій Симончук
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту