Про що говорять чоловіки в кабінеті психолога

Таємниці розкриває сімейний психотерапевт, психоаналітик, автор і ведуча тематичних тренінгів Юлія Мелащук.

Так, чоловіки ходять до психолога. І так - це нормально. Більше того - дуже важливо і корисно. Чому - пояснює психоаналітик Юлія Мелащук, яка має авторський тренінг на цю тему.

"Хочуть отримати перекладача в особі психолога"

- Чоловікам психолог потрібен, можливо, навіть більше, ніж жінкам. Тому що жінки свої емоції можуть виплескувати в спілкуванні з подружками, мамами, друзями. Тобто їм суспільство дозволяє емоції. У чоловіків же, якщо говорити спрощено, немає дозволу на слабкість. І де ж тоді, якщо не в кабінеті психолога, їм переживати ці емоції, - пояснює Юлія. - А емоцій у них дуже багато. І вони дійсно дуже глибокі.

Розмови про секс, успіхи і спорткари - це часто психологічний захист. Адже маску успішного, визнаного суспільством пана легше тримати, ніж демонструвати чутливість, відкривати больові точки, на які можна натиснути.

Але взагалі я не ділю клієнтів за гендером. Це у першу чергу людина. А людина - істота емоційна, зі своїм внутрішнім світом.

Психолог Юлія Мелащук. Фото: facebook.com/melashchuk

- По суті, похід до психолога для жінок і чоловіків нічим не відрізняється: це своєрідне прохання про допомогу?

- Так. Абсолютно не відрізняється.

- І з якими проблемами найчастіше приходять - бізнес, особисті відносини або щось інше?

- Зазвичай людина приходить з певним запитом (грубо кажучи - ось у мене тут болить), а потім, коли починаємо досліджувати, виявляється, що болить ще у багатьох місцях. Адже для щастя потрібна і реалізація в соціумі, і в особистих відносинах.

Якщо у чоловіка все добре в особистому житті, але не ладиться в бізнесі - він страждає. І це й же принцип діє у зворотньому напрямку: якщо у відносинах енергія йде на скандали, лайки - в бізнесі з'являються прогалини. Все взаємопов'язано.

Але якщо узагальнити, то основні теми для спілкування у психолога - кохання і гроші.

- Тобто чоловіки так само, як і жінки, приходять і говорять: "Вона мене не розуміє. Що робити"?

- Скоріше навіть так: "Я її не розумію. Розшифруйте, ви ж жінка. Що вона мала на увазі? А якщо я ось так вчиню, як вона відреагує?". Хочуть, знаєте, отримати перекладача в особі психолога 🙂

У попкультурі, інтернеті нас же поділили на два табори нині - чоловіки і жінки. Нам пропонують користуватися готовими інструкціями - до чоловіків і жінок. Але я з цим абсолютно не згодна. Бо всі люди абсолютно різні.

Чому так багато нещасливих пар і розлучень зараз? Бо всі ці інструкції, нібито доступні, не працюють. Адже кожна людина - індивідуальність, у кожної - своя травматична історія, з якою вона йде по життю. І зблизитися з людиною складніше, ніж просто "підморгни правим оком, лівою рукою покрути пасмо, і тоді він - твій".

- Хто зазвичай відвертіше на прийомі - чоловіки чи жінки?

- Це теж залежить від кожної окремої людини. Але чоловіки, скажімо так, довше підпускають до себе. Вони хочуть здаватися хоробрими, розповідають про свої успіхи, намагаються "рисуватися". Мовляв, не дуже-то мені і потрібен психолог, у мене все добре - ось тільки ця проблемка заважає, підлікуйте. А вже у процесі - розкриваються.

У мене був клієнт, який три роки ходив на терапію, і тільки через пів року почав дійсно говорити про себе, про внутрішній стан.

Чоловіки одразу хочуть конкретних рішень: "Так, скажіть мені, що робити? І все розрулю. Будь-які гроші заплачу вам за слушну пораду".

Я завжди відповідаю: "Я не гадалка. Це не буде швидко. Це не буде коштувати більше грошей. Це буде стільки ж грошей, але ми будемо йти поступово до вирішення питання".

Деякі не витримують - втікають, а деякі дійсно залишаються і в процесі розбираються у тому, що турбує.

"Вона мене пиляє"

- Що найбільше чоловікам незрозуміло в жінках?

- Жінки люблять, щоб "він здогадався", щоб "він сам зрозумів". Але чоловіки - інші. Це ми, жінки, звикли спілкуватися на якомусь космічному рівні. Одна слово сказала - інша доповнила, ось і порозумілися. Чоловіки натяків не розуміють.

Коли проводжу тренінги та консультації, завжди думаю: у житті, в принципі, все просто, достатньо говорити оде одному прямим текстом, чого я хочу або чого я не хочу. Але багато хто не здатен на таке.

До мене звертаються іноді жінки: "Навчіть маніпулювати", "Навчіть, як я повинна сказати, що я повинна зробити". Я відповідаю: "А ви не пробували просто відкрито поговорити з чоловіком?". Відповідь: "Він не захоче". Але ж ви навіть не спробували!

Якби ми просто говорили одне одному все (я не кажу - все, що думаємо), але все, що потрібно визначити, то було б набагато простіше.

Багато розумних чоловіків бачать цю гру, їх це дратує. Інші кажуть - добре, я ведуся на це, якщо їй так подобається, окей.

- Часта чоловіча скарга - "вона мене пиляє". Напевно, з нею вони приходять і до вас. Що це означає чоловічою мовою?

- Так, вони саме так і говорять. Це означає, що вони постійно відчувають невдоволення. Як мені колись сказав один клієнт: "Вона весь час каже, що я роблю не так, але вона жодного разу не сказала, що мені робити, щоб було так".

Але знову-таки бувають різні ситуації. Якщо жінка говорить чоловікові відкрито: роби, будь ласка, ось так, і я не буду тебе пиляти, а він продовжує діяти на власний розсуд, це свідчить про те, що для чоловіка ці відносини не цінні, що йому ця жінка не цінна. І жінці треба робити висновки.

Є чоловіки, які просто не готові до серйозних стосунків. У їхньому уявленні жінка має бути легкою повітряної феєю, яка завжди повинна посміхатися і не має права на поганий настрій.

А стосунки - це там, де є поганий настрій, де є невдоволення, це реальне життя.

"Будь-яка людина в будь-якому віці може відчути кризу"

- Дуже часто можна почути про так звану кризу середнього віку у чоловіків. І взагалі про вікові кризи. Вони дійсно існують? З таким до вас приходять?

- Це суто індивідуальні речі. Будь-яка людина в будь-якому віці може відчути екзистенційну кризу. Немає такого, що вона настає чітко у 35, 37 або 48 років.

Буває, приходить чоловік і каже: "Я розумом усвідомлюю, що у мене все начебто в порядку - є сім'я, я досяг певних успіхів, але відчуваю тривогу від того, що чогось не встиг".

Буває, чоловікові виявилося не потрібне те, до чого він прагнув довгий час. Просто прийшла пора перейти на інший рівень. А завжди складно відмовитися від старого. Бо здається, що у 40-50 років все про себе знаєш, все знаєш про життя. Але ні - потрібно по-іншому вибудовувати відносини зі світом.

- Коли ми вже заговорили про вік, можна узагальнити, якого віку чоловіки найчастіше приходять?

- Якщо брати статистично, 50% у мене - це юнаки, 19-22 років. Той вік, де йде становлення дорослості, проходить сепараційний період з батьками. І це складно витримувати. Один з таких клієнтів сказав: "Я у шпагаті: однією ногою - в дитинстві, іншою - у дорослому житті.

Також часто звертаються чоловіки у віці 35-40 років. Але бувають і старші.

"Тема сексу завжди виринає у психотерапії"

- Існує певний суспільний запит: від чоловіків чекають рішучості, прийняття рішень. Звертаються до психолога з подібними запитаннями - навчіть мене, як приймати рішення або допоможіть прийняти рішення в конкретній ситуації?

- Так, це звучить як "допоможіть мені стати більш сильним, впевненим у собі". Говорять про те, що впевненості в собі не вистачає, твердості певної, чіткості.

Буває, що проблема не критична. Але є і чоловіки, у яких реально гостро стоїть проблема вибору, нерішучість заважає навіть в простих питаннях. Наприклад, постійно думають про те, яку машину купити, якої марки, і це їх просто вимотує. Місяцями сидять і вибирають в інтернеті телефон, але все одно не можуть визначитися. Сама можливість вибору їх пригнічує.

Буває, що з рішучістю виникають проблеми в особистих відносинах. Наприклад, у мене на терапії був 27-річний хлопець, який зустрічався з дівчиною, але при цьому настільки ніяково себе почував, що у нього взагалі дар мови пропадав. При цьому з друзями він міг поводитися абсолютно комфортно, спокійно. Він цікавий хлопець, але з дівчиною просто у ступорі перебував. Прийшов із питанням: "Як мені навчитися поводитися?". Попрацювали, він розібрався зі своїми страхами, ситуація покращилася. 

- Поширений стереотип: чоловіків нічого крім сексу, за великим рахунком, не цікавить. Наскільки це підтверджується в розмові з психологом? Чоловіки приходять, щоб поговорити про секс?

- Безумовно, тема сексу важлива, завжди виринає в психотерапії. Вона незручна для клієнта, але ми завжди її розбираємо.

Крім індивідуальних прийомів, я ще сімейні пари веду. І завжди ставлю їм запитання: "Як у вас з інтимною частиною?". І часто чоловіки, як би їм не було неприємно, розповідають про якийсь дискомфорт у стосунках, наприклад, про те, що у жінки немає бажання близькості.

Але це не виглядає так, ніби чоловіки в кабінеті психолога тільки про секс і базікають. Це не вихваляння подвигами. Найчастіше це історії про переживання і больові точки.

Мені здається, що у сучасному суспільстві зовсім інші тенденції. Чоловіки розуміють, що саме зі своєю жінкою можуть отримувати задоволення. Люди хочуть емоційних, теплих відносин.

"Чоловіки все сприймають на свій рахунок"

- Типово дівчаче запитання🙂 Цікаво, чи приходять з подібним до психолога і чоловіки. Наприклад: "Вона мене любить чи ні?".

- Чоловіки частіше говорять фактами: ось вона тоді мене поцілувала, а тоді сказала, що я найкращий, а іншого разу - що любить. Так чому вона, наприклад, не хоче піти на якусь поступку у стосунках?

Чоловікам складно зрозуміти, що жінку неможливо помістити в логічну структуру. Один з моїх клієнтів сказав якось: "Це як мінне поле. Мені здавалося, що я вже все розмінував, дізнався, як поводити себе в різних ситуаціях, але все одно нариваються на чергову міну, бо чогось ще не врахував ".

Жінка - це про емоції. А чоловіки все сприймають на свій рахунок. Кажуть ось, мовляв, вона дратується, злиться через мене. Мені доводиться пояснювати, що чоловік тут ні до чого. Що він не може бути винен просто тому, що в цей момент був поруч. Жінка емоціонує, не перекладайте це на себе.

Інакше виникає замкнене коло: чоловік починає ображатися на те, що жінка у поганому настрої. А вона ображається на те, що він ображається. У підсумку - все ображені.

Можливо, це щось родом із дитинства. Якщо мама засмучується - значить, через мене. Якщо моя жінка засмучується - значить, теж через мене. Доводиться заспокоювати. У 70% випадків чоловік - взагалі не причина поганого настрою жінки.

Зараз - інформаційний світ, який будується на програмах і кодах. Але чоловікам складно змиритися з тим, що неможливо завантажити додаток, що розуміє жінок 😊

Історії з колишніми і "битовухою"

- Буває, що чоловіки просять допомогти розібратися в якомусь любовному трикутнику: наприклад, у нього коханка або у дружини - коханець?

- Ну, таких історія відразу не пригадаю. Але те, що одразу спадає на думку - це історії з колишніми.

Наприклад, люди розлучилися і починають нові відносини. Але в них ніби неможливо розставити всіх по своїх місцях. Тобто чоловік приходить і каже: "Я не можу не спілкуватися з колишньою дружиною, бо там мої діти. З цієї ж причини я не можу не допомагати їй фінансово. Не можу не реагувати, якщо у них щось трапилося. Як мені донести це до нової дружині? Як все розрулити?".

- Чоловіків цікавлять питання виховання дітей?

- Так, звісно, такі запити теж звучать. Але частіше приходять чоловіки, котрі знаходиться у стані розлучення, їх цікавить, як налагодити комунікацію, аби дитина не ображалася, що тато пішов з родини.

Спостерігаючи ті пари, які до мене приходять, я б не сказала, що всюди саме жінки більше налаштовані на сім'ю. У мене в практиці доволі часто буває, що чоловік налаштований на сім'ю і саме він приводить дружину до психолога. Каже, наприклад: "Вона мало часу приділяє дітям, мені б хотілося, щоб вона була найкращою мамою". Цікаво спостерігати, як змінюється суспільство.

- Теми фінансових питань в родині і побуту спливають в розмовах чоловіків з психологом?

- Фінансові питання так само важливі, як і сексуальні, в сімейних відносинах. Але багато хто саме ці два моменти наче відводить убік - мовляв, ні, фінанси тут ні до чого, давайте поговоримо про те, чому моя дружина постійно скандалить. А коли починаєш розбиратися - спливає, що фінанси якраз цьому можуть бути причиною.

Універсальної системи для розподілу коштів в сім'ї не існує, але цей момент важливо відразу прояснювати. Бо для когось абсолютно нормально не вести спільний бюджет. А для іншої пари - це патова ситуація.

"Битовуха" теж завжди пробивається. Але з практики можу сказати, що за невдоволенням побутом частіше ховаються якісь глибинні проблеми.

Бо, зауважте, коли люди починають жити разом, помити за іншого чашку - взагалі не проблема. Щасливі люди навіть не звертають на це уваги. Але коли накопичується внутрішнє роздратування, злість і образи, то ця чашка може серйозно посварити людей.

Тож "битовуха" - це просто верхній шар відносин людей.

Тому, з чим би не прийшов до кабінету психолога чоловік, важливо пам'ятати, що це те місце, де не варто чекати якийсь хеппі-енд. Психотерапія - це не кіно, це процес. І коли ми опрацьовуємо якусь ділянку - виникають нові й нові питання. В цьому і сенс - постійна робота над собою.

Юлія Мамойленко
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту