Прототип адронного колайдера розробив п'ятиразовий Нобелівський номінант з Житомира

Виповнюється 70 років синхрофазотрону - унікальному винаходу, до створення якого доклав руку виходець з України.

Володимир Векслер - фахівець з проблем прискорення заряджених частинок, фізики високих енергій і космічних променів. Винахідник мікротрона і синхрофазотрона, "принципу автофазування", електронно-ядерних "злив", співавтор відкриття антисигма-мінус-гіперона. Автор визначень "фазові коливання", "синхротрон", "фазотрон". Існує науковий термін "автофазування Векслера".

Як здолав "нездоланний" бар'єр

Володимир Векслер народився в Житомирі 19 лютого 1907 року, здобувши в 24-річному віці вищу освіту, пов'язав свою роботу з ядерною фізикою.

Працюючи в Фізичному інституті ім. Лебедєва (Москва), брав участь у наукових експедиціях на Ельбрус і Памір. Де й відкрив нове явище - електронно-ядерні "зливи", з яких йому б "капнула" Державна премія СРСР. Якби над житомирянином не виникла "парасолька" в образі академіка Миколи Добротіна. Результат: перший залишився "сухим", а другого урочисто окропили шампанським.

Втім, до цих подій Векслер, зайнявшись проблемою руху важких заряджених частинок, винайшов поетапно:

  • фазотрон (пристрій, у якому магнітне поле однорідне та постійне в часі, а його частота змінюється),
  • мікротрон (прискорювач зі змінною кратністю),
  • синхротрон (резонансний циклічний прискорювач).

А пізніше брав безпосередню участь у виявленні невідомої до цього елементарної частинки - антисигма-мінус-гіперона, яка існує лише одну десятимільярдну частку секунди, і "червоних" антипротонів.

І все ж зоряною годиною для вченого слід вважати відкриття ним принципу автофазування (1944 рік), що дозволило внаслідок підвищення енергії на прискорювачах одразу в чимало разів, подолати так званий релятивістський бар'єр, який багато років вважали "нездоланним". Це стало початком сучасної фізики елементарних частинок.

Релятивістський бар'єр - неузгодженість частоти звернення частки в циклотроні і частоти прискорюючого поля. Неузгодженість наступало з ростом енергії частки, визначаючи гранично досяжну енергію. Володимир Векслер придумав, як обійти це обмеження.

Під його керівництвом був побудований перший у світі синхрофазотрон, у роботі якого використовували принцип автофазування (1957 рік). Упродовж трьох років він залишався найпотужнішим у світі і, по суті, став прототипом знаменитого Великого адронного колайдера.

Відтоді ім'я Векслера назавжди пов'язано з розробкою інноваційних методів прискорення елементарних частинок. Багатозначна деталь: функціонування всіх найбільших "-тронів" і тепер забезпечує принцип автофазування.

Перший синхрофазотрон був споруджений в місті Дубні під керівництвом академіка В. І. Векслера в кінці 1950-х років. Фото: Об'єднаний інститут ядерних досліджень (ОІЯД)
Модель першого синхротрона, створеного під керівництвом В. І. Векслера. Фото: becquerel.jinr.ru

Американець запатентував винахід першим, але...

Принцип автофазування Векслер відкрив, як ми писали, в 1944-му. Яким же був його подив, коли за кілька місяців журнал "Physical Review" опублікував повідомлення про те, що цей закон запатентував американець Едвін Макміллан. 

Житомирянин звертається з листом до редакції. І отримує відповідь самого винуватця. Той написав: "Моя неувага до Вашої роботи була ненавмисною і, дізнавшись про неї, я хотів би підтвердити, що Ваше відкриття передувало моєму".

Володимир Векслер і Едвін Макміллан в диспетчерській Беватрон, 28 жовтня 1963 року. Фото: Дональд Кукси, picryl.com

А коли в 1963-му обом присудили премію "Атом для миру", Векслеру надіслав вітальну телеграму президент США Ліндон Джонсон, зазначивши: "Я знову переконуюся в міжнародному характері та мові справжньої науки. Її цілі і методи... не знають політичних кордонів. Це проявляється в практично одночасно зробленому Вами і доктором Макмілланом відкритті".

У відповідь Векслер написав, що "природа єдина". 

- На мою долю випала велика честь - отримання премії "Атом для миру" за роботи в наймирнішій області науки - фізики високих енергій. Знаменно, що цю високу премію я поділяю з моїм американським колегою Едвіном Макмілланом.

Незважаючи на те, що 18 років тому ми перебували майже на протилежних кінцях планети, висловлені нами ідеї про можливість створення прискорювачів нового типу на основі принципу автофазування виявляє дивовижний на перший погляд збіг. Однак, як показує історія науки, це аж ніяк не є випадковим.

Природа єдина. Завдання, які вона ставить перед нами, дуже часто на даному етапі розвитку науки мають єдине рішення, яке, звичайно, не залежить від того, де - в Радянському Союзі або Сполученних Штатах Америки - знаходяться люди, які намагаються знайти це рішення. (Слово у відповідь при отриманні премії "Атом для миру" в США 1963 року).

Нобеля не отримав через "таємність"

Векслера п'ять разів висували на Нобелівську премію з фізики. Причому не тільки з ініціативи радянської Академії наук, а й за поданням вчених зі Швеції, США і Великої Британії. На жаль, житомирянин так і залишився багаторазовим номінантом, не отримавши "Нобеля", якого, безумовно, заслужив своїми винаходами. Це сталося насамперед тому, що СРСР, керуючись міркуваннями таємності "атомного проекту", відмовлявся надати відповідні документи.

Деякі колеги Векслера запевняють, що на найвищу нагороду науковця номінували не п'ять, а дев'ять разів.

Однак документальних підтверджень у відкритому доступі поки не з'явилося - вони могли бути засекречені.

Векслер - не лише академік АН СРСР, він ще почесний доктор празького Вищого технічного училища.

Його ім'ям названі вулиці в Житомирі, Одесі, Дубні та CERN (містечко Європейського центру ядерних досліджень, на базі якого і був створений Великий адронний колайдер поблизу Женеви, Швейцарія).

Помер вчений 20 вересня 1966 року після третього інфаркту. Йому було 59 років. 

З матір'ю Регіною Владиславівною (1917) / С Давидом Петровичем Штеренбергом (кінець 20-х років) / З дружиною Ніною Олександрівною (початок 30-х років). Фото: becquerel.jinr.ru
На семінарі в ФІАНі. Фото: becquerel.jinr.ru
На Міжнародній конференції з фізики ВСОК енергій. Київ, 1959 р. Фото: becquerel.jinr.ru

Цікаві факти

  • У разі зриву терміну введення в експлуатацію синхрофазотрона, на Векслера очікувала "антипремія" - арешт за шкідництво.
  • З метою особливої секретності лабораторію вченого офіційно іменували безособово - "Еталонна".
  • На початку 1935 Векслера, "наукового співпрацівника групи рентгенівських променів" за сумлінну працю нагородили... відрізом на костюм.
  • Щоби фінансово підтримати колектив, регулярно допомагав підлеглим, інкогніто сплачуючи частину коштів за путівки, які вони потім викуповували як профспілкові пільгові, або складав відомість і вручав студентам "бюджетні виплати".
  • Надгробок вченого виконано у вигляді синхрофазотрона.

Міфи та викривлення подій

Як і біографія кожної публічної особистості, життєпис Векслера містить неточності, які подорожують з публікації в публікацію, дедалі більше набуваючи з кожним "клоном" статус факту. Ось деякі з них.

  1. 1Біологічним батьком вченого був не інженер Йосип Векслер, а коханець матері, художник-авангардист Давид Штеренберг.
  2. 2Вчений в автобіографії 1953-го власноруч вказав, що його батько загинув на війні 1914-го, коли насправді він не воював і помер 1915-го.
  3. 3Фізик Анрі Рухадзе в мемуарах згадує про Володьку Векслера, одного з героїв "Педагогічної поеми" Антона Макаренка, проводячи пряму паралель з нашим земляком, але і це викривлення фактів.
  4. 4Неправда й те, що майбутній геніальний фізик кілька років провів у дитбудинку. Насправді, це був привілейований для своїх часів інтернат, яким особисто опікувався нарком освіти Анатолій Луначарський.
Автобіографія В. І. Векслера. У ній вчений згадує про свого батька. Фото: becquerel.jinr.ru

Відеоролики і фільми з життя Володимира Векслера можна подивитися тут.

Жарт в тему

З перевіркою на полігон прибуває міністр оборони. Командир віддає наказ до ранку пофарбувати заіржавілу ракету. Солдати майже встигають, проте ніс - занадто високо, а часу обмаль. І ось один з них спритно закидає відро прямо на верхівку. Залишки фарби, стікаючи вниз, надають зброї пристойного вигляду.

Перевірка. Міністр, грізно тикаючи пальцем у відро:

- А це що?!

Офіцер проявляє кмітливість:

- Синхрофазотрон, товаришу міністре!

- Не сліпий, сам бачу, що синхрофазотрон! Чому не пофарбований?!

😂😂😂

Відсьорбни скоріш 100 грам – і мерщій у Телеграм!

Ти не п'єш? Кури бамбук – і скоріш до нас в Фейсбук!

Микола Сухомозський, Надія Аврамчук
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Volkin Volkin
Богата Житомирщина на родившиеся таланты. Только чтобы развиваться никто здесь не оставался и не возвращался - Королев, Векслер, Рихтэр ..... Вечный край работяг, мещан и взяточников....
8 черв 2019 р., 17:57
Ви
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту