Психологія страху: чому одні бояться фільмів жахів, а інші їх обожнюють

Подібне кіно впливає на цілий ряд фізіологічних функцій організму. І, звісно, на людську психіку, що, до речі, не завжди є погано.

Індустрія хорорів - чи не найбільш розкручений жанр серед усіх інших видів кіно у світі. Практично кожен місяць на екрани виходить чергова "лякалка", де або розказують про кровожерливі містичні сили, або просто показують те, що в реальності викликає у людини відразу: хвороби, розчленування чи канібалізм. Однак чим більше виходить подібного кіно, тим важче глядача злякати.

"Йод" у п'ятницю 13-го вирішив розібратися, які фільми дійсно можуть підняти тиск, та чому любити фільми жахів – не вирок. Для тих, хто дочитає до кінця – бонус: рейтинг найстрашнішого кіно усіх часів та "пояснялка", чому воно лякає. 😊👀

Чому люди дивляться фільми жахів

Кажемо одразу – не тому, що у них присутні гіпотетичні схильності до маніяцтва, як стверджують радикальні критики хорорів - бабусі та фанати комедій. 😊 Все набагато простіше і стосується абсолютно усіх людей на планеті – це бажання полоскотати собі нерви. 

Науковці встановили, що під час перегляду фільмів жахів людський організм хвилею захоплюють гормони: адреналін, ендорфін, дофамін, оксицотин. Ці речовини відомі тим, що провокують у людини також позитивні емоції – радість, задоволення та навіть любов.

Як вказує психологиня Марджі Керр з Університету Піттсбурга, вся сіль в усвідомленні людиною того, що реальної загрози людині під час перегляду немає. У цьому випадку організм отримує задоволення від гострих відчуттів, які провокують гормони. Якщо це часто повторюється, виникає свого роду залежність від жахіть.

До того ж, гострі емоції необхідні людини історично-генетично, адже у минулому їх отримували під час боротьби з хижаками, а у сучасному світі такого задоволення ще треба пошукати. 

Інша причина потягу людей до "лякалок" – спосіб забути про реальні проблеми.

Вчені стверджують:  

Людина відчуває лише два типи страху: переживання за роботу/близьких/гроші та натуральний тваринний страх

У першому випадку перегляд хорорів витісняє з мозку людини все, що її турбувало, і, як це не дивно, приносить полегшення.

Кому можна дивитись, а кому – не бажано

Виявляється, не всі можуть "підсісти" на хорори. Та ж Марджі Керр вказує, що кайф від їх переглядів отримують ті люди, у яких система виділення ендорфіну та дофаміну працює на "ура" – як правило, це екстраверти, часто холерики та сангвініки.

А ось кому дивитися "лякалки" не варто – це меланхолічним інтровертам та людям, що стали жертвою злочину, бо можливі рецидиви депресії. Флегматики? Та їм пофіг. 

Що спонукає людину оцінити фільм як "реально страшний"

Психологи давно розвінчали міф про те, що будь-який фільм жахів може бути страшним – аби була відповідна людина, яку він вразить. Ні.

У хорорах найбільш лячними є не ті сцени, де багато крові, нутрощів та неприємних монстрів, а навпаки – ті, де майже нічого не відбувається.

На хімічному рівні на людину впливають саме ті сцени, де багато психологічних маніпуляцій. Це:

- різкі появи того, що уособлює весь страх фільму (тут варто згадати Самару з "Дзвінка" або Фредді Крюгера з "Жахів на вулиці В'язів"),

- моменти очікування біди у пустих приміщеннях під нагнітальну музику (будь-який фільм про переїзд родини до нового будинку "з історією"),

- акцентування на головних людських страхах – наприклад, коулрофобії (страх перед клоунами: Пеннівайз з "Воно"). 

Однак не менш важливими є правильна режисура та спецефекти фільму: чим більш вони неякісні, тим примітивніше і дурніше виглядатиме стрічка. Така викличе скоріш сміх, ніж жах. 

Перевагу психологічного впливу на людину демонструють рейтинги найлякливіших фільмів жахів від різних світових видань. Деякі картини у них регулярно повторюються, тому можна сміливо довіряти рівню їх "жахливості". 😊

ТОП найжахливіших фільмів усіх часів

1.  "Сяйво", 1980. Реж. Стенлі Кубрик

Найстрашніший епізод фільму – герой Джека Ніколсона, що з'їхав з глузду, розламує сокирою двері у кімнату, де сховалася його родина.

Чому це лячно:
  • Сюжет фільму розгортається у проклятому готелі, де зупинилася тільки одна родина. Класичний прийом: пусте приміщення, один герой – одна загроза.
  • Глядач споглядає не видуману сцену з прибульцями чи мерцями, а загрозу, що може спіткати людину й у реальному житті. Це грає на первинних людських страхах – пережити подібне на власному досвіді.
  • Емоційно вивірена режисура – нагнітальні звуки, геніальна гра Джека Ніколсона та переконливий сценарій. Глядач знає, що буде далі – вбивство рідних. Він лише відраховує секунди до гнітючого моменту. Масла у вогонь додає й те, що це має статися від руки члена сім'ї.

2. "Воно", 2017. Реж. Енді Мускетті

Визначити одну найлякливішу сцену важко – будь-яка поява клоуна Пеннівайза на екрані лякає до мокрих наслідків. 

Чому це лячно:
  • Глядача лякає не хто завгодно, а саме клоун. Це визнали фобією – і небезпідставно.
  • Грим актора виконаний так, щоб клоун точно не здавався миловидним. Гострі зуби, неприродньо широка ляклива посмішка, великий лоб та глибоко посаджені очі. А ще в тих очах – жадоба крові. І цей страх виворочує нутрощі.
  • Актор, котрий виконав роль клоуна Пеннівайза, переконав глядачів у його серйозних маніакальних намірах. Повертаємося до того, що без впевненої і відповідної гри касту дійсно лякливий хорор – неможливий.
  • Усі сцени, де з'являється клоун, повільно підводять глядача до неминучої з ним зустрічі. Знову ж таки – відповідна гнітюча музика, темне й песимістичне забарвлення самого відео, і, звісно, різка поява самого Пеннівайза. Ефект неочікуваності завжди працює.

3. "Психо", 1960. Реж. Альфред Хічкок

Хічкок – визнаний майстер психологічного тиску на людину. Тут нічого й сперечатися. Найлякливішою сценою фільму визнають момент вбивства хлопцем Норманом, який страждає на роздвоєння особистості, жінки Меріон у ванній мотелю.

Згодом це стало найбільш впізнаваною сценою "Психо".

Чому це лячно:
  • Локація відповідає канону фільмів жахів – одинокий мотель, одинока жінка та хлопець, що страждає на психічні розлади. Ідеальні інгредієнти.
  • Норман – герой-вбивця – психічно хворий. Він вбив свою матір, згодом викрав її труп та 10 років з нею спілкувався. У сцені, до речі, Меріон вбиває саме "матір" Нормана. Це відповідає людському стереотипу про те, що люди з психічними розладами здатні на найжахливіші речі.
  • Якісна гнітюча режисура, звук та антураж. Глядача змушують очікувати на момент вбивства, який вже від самого початку сцени є очевидним її завершенням. Одинока фігура Нормана з'являється за шторкою ванни, після чого наносить декілька поранень ножом жертві. Музичний супровід сцени згодом став культовим.

4. "Реінкарнація", 2018. Реж. Арі Астер

Фільм називають одним із найстрашніших хорорів XXI століття. У ньому багато лячних сцен, однак дійсно кульмінаційним є момент, коли мати головного героя, що теж з'їхала з глузду, відрізає собі голову проволокою від піаніно у присутності свого сина та інших прихильників культу (спілкування з мертвими). 

Чому це лячно:
  • У даному випадку спрацював ефект нагромадження психологічного тиску: перед тим, як хлопець потрапив на горе-горище, його переслідував злий дух сестри, який теж лячно з'явився у будинку. Ще й сцена, коли мати відрізає сама собі голову під дахом – бр-р-р. Приємного мало.
  • Нагнітальні звуки, що породжують атмосферу чогось поганого. Глядач впевнений, що "зараз буде".
  • Темне забарвлення сцени, мало джерел світла. Уся увага прикута до відразливої сцени.
  • Мертвий погляд мами. Ой, це дійсно лякає.

Замість післямови

Однак багато фільмів жахів, використовуючи й відповідну музику, освітлення та героїв, все одно "проколюються" у прокаті та викликають лише сміх. Чому так буває? Бо, створюючи "лякалку", треба витримувати психологічний пресинг протягом усієї стрічки, і кожну сцену робити дійсно лячною. Якщо цього немає – то навіть найстрашніший кадр не викличе відповідних емоцій. Бо у фільмі він один такий, серед безлічі неатмосферних сцен.

І пам'ятайте: у перегляді хорорів немало плюсів. Один з них – він зближує людей, що його дивляться. 

Тому беріть друзів, вимикайте світло – і вперед лякатися. Усім гарних п'ятничних вечорів! 😈

Віка Степаненко
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту