Репортажі з п'ятьох країн, де найменше бояться коронавірусу

У Білорусі перший хворий виявився 27 лютого - студент Парса з Ірану, потрапив до лікарні, прихопивши із собою кохану дівчину та її батька. Він же став і першим видужалим, хлопця вже виписали.

Потім стало додаватися по декілька хворих на день. І от на 16 березня мінздоров'я Білорусі оголосив: у країні - біля 40 заражених. Багато, звісно, шепочуться, що в реальності їх має бути більше, але офіційні дані такі. Зроблені, кажуть, уже тисячі тестів – щойно виявляють чергового хворого, перевіряють усі його контакти.

Треба віддати належне міністерству охорони здоров'я, там поки вибрали тактику "максимальна відкритість": оновлюють сайт, завели телеграм-канал - загалом, як запевняють, інформують про все, окрім лікарської таємниці. Втім, деякі білоруські хворі самі ведуть стрім і пишуть пости в соцмережах з палат.

У соцмережах суспільство розділилося: одні сміються з "істерики через звичайну застуду", інші чесно зізнаються: "панікуємо, гречку купили".

Порожніх полиць у магазинах поки що не спостерігається, але гречкою, макаронами й туалетним папером потроху закуповуються багато. Йдучи по магазину, обов'язково зустрінеш покупця, візок якого наповнений папером, серветками, крупами й консервами в промислових масштабах.

- Сказала чоловікові, щоб купив їжі на два тижні, - зізнається сусідка Олена. - Не хочу панікувати, але у мене діти, один з астмою, я не ризикуватиму.

У мінських барах і ресторанах людей менше не стало. Білоруси продовжують ходити на роботу. Хоча в багатьох офісах самі вирішили відправити додому всіх, хто може працювати віддалено. Найчастіше такі заходи застосували в IT-компаніях, яких нині в Білорусі немало.

Масові заходи в країні офіційно не скасовували. Але є одне повідомлення від МОЗу: "На спеціальній нараді в Раді міністрів, ухвалено рішення - до 6 квітня обмежити всі культурно-масові, спортивні та наукові заходи з міжнародною участю". Подробиці не дуже зрозумілі, але концерти за участю заїжджих зірок почали скасовувати.

Визначення "масовості" теж не дуже зрозуміло. В результаті організатори самі вирішують, що їм робити. Але багато хто дійсно скасовують запланований. Насамперед тому, що квитки розкуповуються погано.

Офіційно карантин в країні не вводили, і є ті, хто цим не задоволений. В інтернеті почали збирати підписи під петицією про те, щоб закрити школи.

"Мої діти в школу не підуть!" - заявляють багато батьків у соцмережах. Виявляється, так можна, якщо написати заяви на день-два "за сімейними обставинами", на це керівництво шкіл дивиться з розумінням. Але як бути далі – поки що незрозуміло.

У МОЗ відсутність карантину в школах пояснюють так: "Уже добре відомо, що діти хворіють набагато рідше. А летальних випадків не було виявлено взагалі жодного. При цьому діти часто хворіють на інші вірусні інфекції, підйом захворюваності якими ми спостерігаємо в цей час. Також відомо, що після закриття дошкільних і шкільних установ малолітні діти, батьки яких як правило працюють, навряд чи будуть самі вдома. Швидше за все, вони перебуватимуть під наглядом бабусь і дідусів, з якими щедро поділяться своїми вірусами та мікробами. Але ж люди похилого віку, є найвразливішою групою, яка має найвищий ризик розвитку важких ускладнень вірусних інфекцій (грип, парагрип, аденовірус, кір, пневмонії) аж до летальних випадків".

Виші теж працюють. І тільки в найбільшому з них, Білоруському державному університеті, все ж скасовують лекції через коронавірус - заняття у великих аудиторіях переносять на пізніший термін.

Кордон Білорусь не закривала, і цього вже можна й не робити: з 13 по 16 березня про закриття своїх кордонів сповістили всі сусідні країни: спочатку Польща, потім Литва, Латвія, Україна, Росія.

І все ж найсерйозніші заходи вживаються на кордонах. В аеропорту встановили дезінфектори, а тих, хто приїжджає перевіряють, чи не підвищена температура. 

В аеропорту можна здати одразу й тест на коронавірус - це за бажанням. Правда, результат буде за декілька днів, людей на цей час просять самоізолюватись, але цього, звісно, не перевірити.

У костелах і церквах заборонили цілувати хрести, протирають дезінфекційними засобами ікони, до яких прикладаються віряни, використовують одноразові стаканчики для запивки після причастя.

Влада поки налаштована спокійно та намагаються заспокоїти населення. 16 березня президент Олександр Лукашенко видав такий прогноз з приводу коронавірусу: "Викликів дуже багато. Світ збожеволів від коронавірусу або, може бути, на основі цих всіх роздумів щодо коронавірусу. Ми багато вірусів переживали, переживемо й цей".

На 16 березня понад 1500 тестів коронавірусів у Британії дали позитивний результат з більш ніж 44 тисяч протестованих.

Найгарячіше питання для британців зараз: "Коли закриють школи і садочки?". Батьки зібрали понад 620 тисяч голосів (населення Британії 66,4 млн.) під петицією до уряду - просять розглянути можливість призупинити роботу навчальних закладів.

Прем'єр-міністр Борис Джонсон радить уникати всім "несуттєвих" поїздок і контактів з іншими, щоби приборкати коронавірус, бо число загиблих у країні на 16 березня сягнуло 55.

За його словами, вагітні жінки, люди старше 70 років і ті, хто має серйозні хронічні захворювання мають вважати цю пораду "особливо важливою". Тому бабусь і дідусів  відправили на самоізоляцію на три місяці.

Спочатку стратегія британського уряду полягала в тому, що треба досягти так званого "колективного імунітету" - дати перехворіти багатьом зараз. Якщо ж заморозити все життя в країні на декілька місяців, то після карантину ситуація погіршиться. Цю позицію сформулював головний науковий радник уряду сер Патрика Валланс.  

Пізніше понад 200 вчених Королівства написали відкритий лист уряду з проханням переглянути політику боротьби з вірусом. Вчені доволі критично поставилися до ідеї сера Патрика про "колективний імунітет". У відповідь держава розглядає можливості зміни курсу боротьби з пандемією в Британії. Чи зміниться курс і яким буде - не ясно.

👆👆👆Учасники акцій протесту в Британії проти дій боротьби щодо коронавірусу.

Британці хоч і "стурбовані", але як і раніше вважають себе непереможними та невразливими. Якоїсь серйозної паніки не спостерігається ні на вулицях, ні в соцмережах. Але обговорення теми коронавіруса дуже активне "на усіх фронтах".

Шанси купити санітайзер дорівнюють нулю. Тема з туалетним папером була розкрита ще тиждень тому - його розгребли разом з макаронами. Та й зараз - більшість полиць з цим добром порожні. Зате іншої їжі - навалом.

Правда, всі ЗМІ кричать про те, щоби покупці перестали займатися закупівлею їжі - адже її завжди буде більш ніж достатньо. 

За даними медиків, Велика Британія зараз на три тижні відстає від Італії.

Попри те, що школи і дитсадки працюють, я своїх дітей тримаю вдома - Амазон спритно доставляє все, що може збадьорити їхнє дозвілля. Вся сім'я працює віддалено від офісу. Знайомі, друзі - теж.

Сьогодні я вперше за півтора тижні вийшла на пошту (терміново було треба) в масці (купила два тижні тому - поки ще були) - навколо якщо не байдужість, то відсутність інтересу так точно. А ще тиждень тому мою подругу в масці нахабно фотографували в поїзді. Але масок на вулицях, як і раніше, мало. Людей - більш ніж достатньо.

Цікава штука зі школами. Адміністрація навчального закладу, де навчаються мої діти, строчить листи: не можна пропускати заняття, це відіб'ється на успішності. Але в той же час тих, хто кашляє, мабуть, вперше в історії почали відправляти додому.

Уряд також пояснює, що закриття шкіл може призвести до деяких проблем.

По-перше, багатьом батькам – зокрема, вкрай необхідному персоналу NHS (місцеве міністерство охорони здоров'я) - доведеться відволіктися від роботи, щоби доглядати за своїми дітьми.

По-друге, є побоювання, що якщо бабуся з дідусем - найуразливіша група - будуть залучені у догляд за дитиною, заражені діти можуть передати їм хворобу.

Однак сьогодні підтримувати нормальну роботу шкіл доволі складно, оскільки чимала кількість педагогів змушена самоізолюватись.

Сьогодні я бачила декілька блогів, записаних вагітними жінкам, і у яких вже є діти-школярі. Вони запитують - а що робити нам? Поки що неясно.

Ще нюанс - медикаменти, типу парацетамол - дитячий і дорослий - розгребли. За випадковим "збігом обставин" в маркеті переді мною вивантажили 10 пляшок дитячого калпола (парацетамолу). Я хотіла взяти три - дві собі, одну - дочці подруги. Продали тільки дві. Більше не можна.

На 17 березня в Канаді офіційно зареєстровано близько 500 випадків захворювання на коронавірус, загинула одна людина. Реакція влади на пандемію оперативна, гнучка, з прицілом заспокоїти. 

Канада почала переходити на частковий карантинний режим із 16 березня. Прем’єр-міністр Джастін Трюдо, дружина якого інфікувалася, оголосив про закриття кордонів країни для іноземців та нерезидентів. Виключенням стали лише громадяни США.

Серед інших заходів боротьби з пандемією - призупинення роботи громадських закладів: центрів дозвілля, бібліотек, барів та ресторанів. Але це впроваджується поступово. Хтось вже закрився, хтось – ні.

Канадці по-різному сприймають рішення влади. Деякі жартують. Наприклад, із ситуації з Трюдо:

- Як так вийшло, що дружина прем'єра захворіла, а він – ні?

-  У нього стільки роботи, що немає часу навіть поцілувати кохану😁

Мій знайомий Леонід, працівник канадського філіалу однієї з провідних міжнародних аудиторських компаній, обговорюючи заборону в'їзду в країну під час пандемії, сказав: "Якщо вірус поширився країною, то зачиняти кордони пізно. Думаю, що це більше психологічний захід, аби не було додаткових приводів для звинувачення уряду в недостатній реакції".

Численні провінції країни зачинили двері навчальних установ на період від 2 до 3 тижнів. Керівництво Альберти, однієї з провінцій Канади, зазначило, що їхні школи не відчиняться раніше вересня.

Щодо вишів, то тут ситуація оптимістичніша. Один з головних - Університет Торонто - перейшов на онлайн-навчання.

За словами працівників приватних установ, майже ніяких збоїв у робочих процесах канадських компаній не виникло.

Діма Бурикін, спеціаліст маркетингової компанії Publicis Group, каже, що єдиною зміною в системі став перехід на дистанційну форму роботи: "Ми працюємо віддалено з минулого четверга. Все координується через відеодзвінки, робочі чати та е-мейли. Нуль паніки".

Хоча уряд закликав не робити масових панікозакупівель, люд вирішив по-своєму. Першими з полиць зникли санітайзери й туалетний папір. Так, його доволі важко зараз купити. Тому люди почали скупати паперові рушники. На честь цієї туалетної аномалії в соцмережах - купа фотожаб. 

У публічних місцях ситуація дивакувата. З одного боку, на вулицях майже нікого не зустрінеш у масці, а в кафе всі як пили чай/каву/капучино, так і п’ють (так було до 17 березня). З іншого боку, паркові майданчики кінотеатрів пустують, а полиці таких магазинів, як Costco (одна з основних мереж роздрібної торгівлі в Канаді) вже не тішать око повноцінними запасами.

От декілька кадрів, які я зробила в магазині:

Кадр з "масконосцями", зустріти яких можна не часто. Вони, до того ж, розгрібають туалетний папір візками.

Більше немає курячих стегон… ☹ 

…але ще залишився свинячий фарш:

17 березня в провінції Онтаріо, куди входить Торонто, оголосили надзвичайний стан. Це означає введення двох заходів - офіційного бана на збори в 50+ людей і закриття барів і ресторанів. Інакше - штрафувати.

Що ж до метро та публічного транспорту, то вони працюють, але кожен чих/ках провокує негайну пересадку людей у протилежну частину вагона.

Тим часом українська община підтримує одне одного, як може. Наприклад, у Фейсбук-спільноті Bazaar in Ukrainian Toronto діляться такою корисною інформацією:

- як самотужки сконструювати дезінфектор для рук,

- публікують мапу секретних місць, де спирт і туалетний папір ще є.

Загалом, судячи з дописів у соцмережах, канадські українці сприймають пандемію з почуттям гумору та не поспішають панікувати. 😉

У Швеції вже близько 1200 хворих на коронавірус. Але при цьому ні карантину, ні якоїсь серйозної паніки не спостерігається. Правда, кількість летальних випадків тут мінімальна - менше десятьох.

12 березня державний епідеміолог Андерс Тінгеллі заявив, що відстежувати точне число випадків зараження коронавірусів у країні на даний момент марно: "Так завжди відбувається в разі великих пандемій: реальне число хворих значно більше виявлених випадків. Неможливо і безглуздо встановлювати точне число заражених".

"Нульовим" пацієнтом з коронавірусом у Швеції був китайський студент. Першим шведом - чоловік з Гетеборга, який повернувся з Італії. Взагалі, у нас все почалося з Італії - багато шведів їздять туди на зимові курорти.

Влада вирішила не запроваджувати карантин, бо вірить у соціальну відповідальність кожного.

З першого дня організації охорони здоров'я намагаються донести людям: якщо ви маєте ознаки застуди, залишайтеся вдома. І обов'язково утримайтесь від зустрічей зі старшими людьми, у жодному разі не чхате собі в долоню, дезінфікуйте руки й таке інше.

Думка медиків: якщо вірусу швидко не позбутися, не можна просто усією країною піти у відпустку (читай - карантин).

Навіть кордони вирішили не закривати. А навіщо, якщо вже всі навколо позакривали?

Багато компаній продовжують працювати в звичайному режимі. Але залежно від розмірів і роду діяльності, деякі запроваджують карантин за власним бажанням. Так само і з навчальними закладами. На державному рівні жодні навчальні установи не закриті. І школярі, і студенти вишів мають вчитися і роблять це.

Деякі пари проводять онлайн. Наприклад, я зараз двічі на тиждень з'являюся в Лундському університеті.

Наш факультет соціології був закритий лише на два дні, тому що у двох студентів були підозри на вірус. Але потім корпус відкрили. Та й у плані студентського життя нічого не змінилося. Кінотеатри, бари, ресторани, бібліотеки - все відкрито (з 18 березня кінотеатри все ж тимчасово закривають. - Ред.).

Правда, серед людей відчувається якась розгубленість. І це швидше від постійного потоку новин, багато з яких негативні.

Багато шведи зляться на ЗМІ, вважаючи, що вони роздувають паніку заради рейтингів, а позитивні новини замовчують. Наприклад, замість того, щоб робити акцент на видужалих, вони постійно кажуть про хворих.

Так, не тільки в Україні, а й у Швеції є випадки булінгу. Як на робочому місці, так і в університетах.

Наприклад, мій брат працює у великій компанії в Стокгольмі. Тиждень тому він повернувся з відрядження (був у Німеччині) і йому стало зле. Просидівши декілька днів удома, він зрозумів, що у нього звичайна застуда, і вирішив вийти на роботу. Але там не були раді його нежиті. Почали криво дивитися, шепотітися, обходити, перестали вітатися. А після обіду підійшов бос і попросив піти додому, сказавши, що вже надійшли скарги від співпрацівників.

Зараз він працює віддалено, а за два дні працювати віддалено став увесь офіс. Не через нього. Він-то одужав.

Маленька паніка, яка проявляється в скупці деяких товарів, помітна і у нас. Іноді заходиш в магазин, а там порожні полиці. У нас це називається "хом'яцтво" - коли скуповують усе, що потрапляє під руку. Та й медичні товари теж розлетілися в лічені дні. Ні масок, ні антисептиків в аптеках не знайти ще із середини лютого. 

У шведському супермаркеті в місті Кіруна (північ Швеції) 👆👆👆

На вулицях людей практично немає. Немов ходиш містом уранці після Різдва. 

Взагалі шведи сприймають пандемію по-різному. Хтось полками скуповує туалетний папір, а хтось заходить у магазин тільки по пачку жуйки. Я, наприклад, просто намагаюся бути уважним і постійно мию руки, а в людні місця виходжу тільки в разі потреби.

Країна всіх релігій завжди привертала увагу туристів і релігійних паломників з усього світу. На жаль, це і стало однією з головних причин поширення коронавірусу в Ізраїлі.

Друга причина - активний туризм самих ізраїльтян. Третя - наявність ізраїльського громадянства у багатьох вихідців з Франції, Угорщини, Іспанії та інших європейських країн.

Перші два хворих - ізраїльтяни, які повернулися з туристичної поїздки.

Свій "внесок" зробили туристи з Південної Кореї та Греції, які, вже заражені, курсували на автобусі країною упродовж тижня. Всі кордони закриті. Єгипет (перехід Таба закритий уже тиждень). З Йорданією (перехід Рабін - теж тиждень.)

Станом на 16 березня в Ізраїлі - 323 хворих.

Кожні два дні прем'єр-міністр Биньямін Нетаньяху звертається до народу Ізраїлю зі словами підтримки та новими обмеженнями у зв'язку із ситуацією.

Загальнодержавний карантин тут поки що не запроваджений. В Ейлаті він з 15 березня. Але всіх військових відкликали з відпусток на бази дислокації. Із 17 березня поліція на всіх хворих одягає електронні браслети, щоб відстежувати можливі пересування. Контролюють вулиці від скупчення людей більше 10 осіб.

Санітарні служби ходять по квартирах з перевірками: зараз офіційно на домашній самоізоляції - близько 50 тис. людей. Удома перебувають також заражені в легкій формі з незначними симптомами.

Штраф за недотримання самоізоляції - 5000 шекелів (1,5 тис. доларів). При повторному порушенні - кримінальна відповідальність до 7 років ув'язнення.

Так працюють ізолятори для хворих на коронавірус в Ізраїлі 👇👇👇

Школи та дитсадки, і всі дитячі центри закриті з 10 березня до 16 квітня. Діти отримують навчальні завдання онлайн - на сайтах школи і в групах вотсапа.

Виші теж закриті. Працюють дистанційно. Є тільки проблема з єшивотниками (єшива - релігійна школа) на півночі країни в ультрарелігійних містах. Частина шкіл працюють. Поширюють вірус - 100%.

Усі великі торговельні центри та готелі зачинені до 3 травня. Працівники відправлені у відпустки за свій рахунок.

Супермаркети і магазинчики працюють. Усі основні товари й продукти є, паніки серед покупців не спостерігається. 

Міський транспорт (в Ейлаті - тільки автобуси) працює в звичайному режимі, тільки з великим інтервалом. Оплата - виключно за електронними картками, адже використання готівки обмежена.

Великі ресторани закриті. Маленькі кафе та забігайлівки ще працюють, але в них водночас має бути не більше 10 людей. Уже починають активно переходити на доставку їжі.

На мою думку і так само вважають більшість моїх знайомих, в Ізраїлі може бути ситуація подібна Італії. Тому, швидше за все, упродовж двох тижнів країна стане на повний карантин. Активно ширяться чутки, що сьогоднішні заходи - це підготовка до серйознішої ситуації, а карантинні заходи запроваджуються поступово, щоб не спричиняти шок і паніку.