Шахова королева з Полтавщини, яка врятувала 300 дітей під час Другої світової війни

Руденко Людмила Володимирівна – шахістка, міжнародна майстерка серед чоловіків, друга в історії чемпіонка світу серед жінок, заслужена майстерка спорту, гросмейстерка. 27 липня виповнилося 116 років з дня її народження.
Поспішай порадувати добрим словом першого зустрічного, адже може статися – більше не доведеться побачитися.
Людмила Руденко.

Сміливий імпровізатор з унікальним стилем

Чому саме шахи? Відповіді як такої нема. Та з 10-річного віку дівчину Люду Руденко з містечка Лубни (Полтавщина) захопила прадавня гра, в якій треба прораховувати наслідки кожного руху фігур на дошці. 

Але перший же виступ на великому турнірі в Москві (1925) склався для тоді 20-річної спортсменки вкрай невдало – одне з останніх місць. Проте дівчина не здалася, а почала тренуватися ще більше. І гра пішла:

◾ 1927-й – п'яте місце на першому жіночому чемпіонаті СРСР;

◾ 1928-й – звання чемпіонки Москви (результат – 12 перемог у 12 партіях);

◾ 1932-й – чемпіонка Ленінграда (загалом – 7 разів);

◾ 1937-й - чемпіонка спортивного товариства "Спартак";

◾ пізніше перемагала у відкритих першостях Узбецької та Української РСР.

📷: з сайту chessmatenok.ru

І, нарешті, вершина спортивної кар'єри – золота медаль на жіночому чемпіонаті світу (1949/50, Москва). Людмила Руденко стала другою в історії шахів жінкою-чемпіонкою світу (перша - Віра Менчик - загинула 1944-го під час авіабомбардування Лондона). А 1952-го Руденко виборола "золото" ще й в чемпіонаті СРСР. 

Спеціалісти відзначали особливий стиль нової "шахової королеви". Найперше, комбінаційність і сміливість: вона не боялася йти на ризик, жертвуючи фігурами.
📷: з сайту chess86.ru

Її часто запрошували взяти участь у чоловічих шахових турнірах, де вона на рівних боролася з найсильнішими. За що отримала звання "Міжнародний майстер серед чоловіків". 

Ось як описувала її гру п’ята чемпіонка світу Нона Гапріндашвілі, яка була кращою в світі упродовж 16 років (1962-1978):

👩‍🦱: Руденко - типова імпровізаторка. Вона не пропускала комбінаційних можливостей і сміливо йшла на загострення. Добре рахувала варіанти, і її готовність до атаки будь-якого моменту бентежила багатьох суперниць.

Групове фото після чемпіонату в Тбілісі, 1952 р. 📷: з сайту chesspro.ru

Коли не грала, то читала

Окрім шахів, у Людмили була ще одна палка пристрасть – книги. Ще студенткою здружилася з письменниками Сергієм Бондаріним і Миколою Харджієвим. Це сьогодні ці прізвища мало хто знає. А на початку минулого століття обидва були в тренді. Перший товаришував з Едуардом Багрицьким, другий – з Осипом Мандельштамом і Ганною Ахматовою.

Щоправда, Бондаріна згодом заарештували і на 8 років відправили до сибірських таборів, а далі – в заслання. Харджієву пощастило більше: життя він закінчив у Нідерландах. 

Людмилу Володимирівну цікавила Література з великої літери, особливо Самвидав. У розмовах вона цитує Цвєтаєву, Гумільова, Ахматову. А ще – збирає бібліотеку, колекціонує поштові листівки з репродукціями відомих художників, відвідує музеї.

Її подруга і колега-шахістка Катерина Бішард згадувала: "Ми жили в одному номері. Людмила Володимирівна постійно щось читала. Пам'ятаю своє роздратування при вигляді ввімкненої лампи і книги в руці моєї сусідки пізно вночі. "Що ви читаєте?" - запитала я. "Великий Гетсбі" – пролунало у відповідь. І тут на мене полився такий потік інформації, зазвучали такі імена, такі факти з життя відомих письменників, що моє бажання посісти перше місце в змаганнях перейшло в бажання слухати, слухати і слухати".

Врятований ешелон з дітьми

Сама Людмила Руденко найбільшою перемогою у житті вважала не шахову корону, а те, що зуміла врятувати 300 дітей.

На початку війни оборонний завод, на якому вона працювала, евакуювали до Уфи. Але родини співробітників залишалися в піонерських таборах під Ленінградом, навколо якого почав стискатися блокадний зашморг. Директор дав доручення підлеглій будь-що повернути відпочивальників.

Якими надзусиллями їй вдалося сформувати ешелон за декілька днів до того, як шляхи були відрізані, пояснити вона так і не змогла. Онук Сергій згадував лише, як потяг з 12 вагонів майже місяць перетинав країну, а його начальниця (Людмила Руденко) увесь час забезпечувала маленьких пасажирів провізією, лікувала їх, втішала, на кожній станції просила, вимагала, вмовляла дати зелене світло.

Вона пишалася тим, що усі доїхали живі, хоча сама злягла після цього з нервовим зривом. 

Людмила Руденко дає сеанс одночасної гри в Палаці піонерів 24 березня 1950, Ленінград. 📷 з сайту e3e5.com

Відомі та близькі про Людмилу Руденко:

Кіра Зворикіна, шахістка:

👩: Мешкала Людмила Володимирівна разом з маленьким сином Володею в невеличкій кімнатці в підвалі. Сирість, кіптява гасниця, кілька тапчанів і розхитаних табуреток й голодні ленінградські щури. Якою треба бути оптимісткою і як любити шахи, щоб у таких тяжких умовах підготуватися та стати чемпіонкою світу.

Сергій Руденко, онук:

🧑: У шахи грала до смерті, а ще обожнювала преферанс.

Римма Антонова, міжнародний арбітр з шахів:

👱‍♀️: Купуючи нам, молодим дівчатам, суницю, примовляла: "Їжте на здоров'я. Даремно я, чи що, з генералами всю ніч у преферанс грала? 

Нона Гапріндашвілі, шахістка, багаторазова чемпіонка світу:

👩‍🦱: Її любов до шахів, яку вона не могла б приховати, навіть якби захотіла, викликала в мені хвилю симпатії.

Людмила Руденко активно грала в шахи до кінця життя. 📷 з сайту e3e5.com

Цікаві факти

  • З дворянської родини. Батько, Володимир Андрійович Руденко, – дійсний статський радник, деякий час був прокурором м. Миколаєва, мама – Віра Григорівна Юркевич. У родині, крім Людмили, виховувалося ще четверо дітей.
Володимир Андрійович Руденко з батьком і старшим сином Сергієм. Мама - Віра Григор'єва Юркевич, квітень 1904 року. 📷 з сайту e3e5.com
  • Жодного разу не виїжджала за кордон.
  • Усі отримані грамоти за гру в шахи важать понад 2 кг.
  • 55 років палила "Біломорканал", іноді "Казбек", але кинула після того, як зламала шийку стегна.
  • Після перемоги Руденко чемпіонками світу з шахів до 1991 року залишалися тільки представниці СРСР. Потім корону виборювали переважно китаянки. Але у 2012-2013 та у 2015-2016 переможницями знову стали українки - Анна Ушеніна та Марія Музичук.
  • Останні роки життя почала втрачати зір і бачила лише половину дошки, але все одно обігравала першорозрядників.
Людмила Руденко прожила 81 рік.
  • Укрпошта з нагоди 100-літнього ювілею випустила маркований конверт з її зображенням (2004).
  • Ім'я Людмили Руденко занесено до Світового залу слави шахів (2015).
  • З нагоди 114-ї річниці з дня народження Google присвятив тематичний малюнок - дудл (27 липня 2018).
Той самий дудл від Google.

З досьє Людмили Руденко

📷 з сайту chessmatenok.ru

👶 Народилася 27 липня 1904 року в Лубнах Полтавської області (тоді - Полтавської губернії Російської імперії).

👩‍🎓 Закінчила Одеський інститут народного господарства за фахом "економіст" (1925).

👩 Чемпіонка світу з шахів (1950).

💃 Чемпіонка СРСР (1952). 

🏃‍♀️ Заслужений майстер спорту СРСР (1953).

😎 Міжнародний гросмейстер (1976).

🧖‍♀️ Серйозно займалася плаванням і навіть стала чемпіонкою Одеси (1925).

☝ Нагороджена орденом "Знак Пошани" (1957).

👪 Чоловік – учений Лев Гольдштейн, з яким розлучилася, син – Володимир, онук - Сергій.

💀 Померла 26 лютого 1986 р. в Ленінграді.

Надгробок Людмили Руденко. 📷 з сайту ruspekh.ru

Бувальщина на тему

Золота медаль пішла на зуби

За перемогу на чемпіонаті світу призові кошти не виплачували, тож Людмила Руденко отримала золоту медаль, кубок та лавровий вінок.

Кубок вона неодноразово здавала у ломбард, утім, завжди викупала, і нині він зберігається в онука Сергія. Медаль із золота переплавили на зубні коронки. А листя з лаврового вінку, коли він висох, стали приправою до супів. 

Микола Сухомозський, Надія Аврамчук
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту