Що насправді говорив і робив Зеленський у Золотому (фото, відео)

Зняті на телефон короткі ролики про те, як президент спілкувався з озброєними людьми у військовій формі, наробили багато галасу в соцмережах. Але це були лише фрагменти. Пропонуємо вам більш повну картину того, що робив головнокомандувач на лінії розмежування, з ким і як спілкувався.

Історія скандалу: за що накинулися на президента

Цю статтю я вирішив почати майже "з кінця" - з допису на сторінці Володимира Зеленського в Фейсбуці щодо його поїздки в Золоте, де президент провів дві доби (п'ятниця-субота, 25-26 жовтня). Основні тези:

  • зустрівся з місцевими жителями, щоб дізнатися їхню думку про розведення військ, вони - за;
  • дізнався від людей, що на околиці Золотого з'явилися невідомі зі зброєю, які оселилися в приватному будинку; місцеві налякані, бо не знають, хто ці "військові";
  • поспілкувався і з цими людьми, деякі розмови вийшли емоційними;
  • одними розмовами війну не закінчити.

Той самий пост президента:

Але найцікавіше - зовсім не пост президента. А те, що творилося навколо його розмов з нібито військовими. У соцмережах ця тема одразу ж стала топовою.

Всі вихідні українські завсідники фейсбуків і твіттерів тільки й сперечалися про "поведінку Зеленського", пишучи пости і коментарі. Причому, якщо прихильники хвалили його за "жорсткість" і "принциповість", то противники звинувачували головнокомандувача в тому, що він був "грубий з нашими захисниками", "поводився по-хамськи з військовими", "включив криворізького пацана" тощо.

Причому "обвинувальні репліки" підозріло повторювалися. І їхній потік був неабияк бурхливим - деякі навіть примудрилися погрожувати президенту.

Як повідомив телеграм-канал "Легітимний", посилаючись на свої джерела, "по зустрічі Зеленського і добровольців у Золотому дуже швидко спустили темник з головними меседжами для критики". Простіше кажучи, за їхньою версією, без знаменитих "ботоферм" і команди згори для медійних осіб та блогерів тут не обійшлося.

На користь цієї версії свідчить і той факт, що в потоці віртуального гніву хейтери президента замовчували те, що насправді Зеленський "емоційно спілкувався" зовсім не з військовими Збройних сил України. Про це повідомило командування ООС знову ж у ФБ, додавши, що люди в формі, які сперечалися з головнокомандувачем, "перебувають у Золотому зі зброєю нелегально, порушуючи Закон".

Правда, в неділю ввечері в Нацполіціі заявили, що бійці все-таки вийшли із Золотого зі зброєю.

А тепер давайте повернемося на декілька днів назад - і подивимося, що ж насправді там робив президент, і почуємо більш повну версію розмови головнокомандувача з ексвійськовими в контексті того, що там відбувалося.

Про що говорив і чим займався Зеленський у Золотому

З офіційного відео (див. нижче) стає ясно, що в Золоте президент добирався на перекладних: літак, вертоліт, автомобіль. На КПП поспілкувався зі справжніми військовими - бійцями 72-ї бригади. Також головнокомандувачу показали той рубіж, де будуть розташовані наші війська після розведення. Потім військові запросили президента на вечерю.

Дівчина-кухар похвалилася, що приготувала гречаники.

- Клас! - зрадів Зеленський і, сівши за довгим столом разом з хлопцями та дівчатами, приступив до трапези.

Під час їжі постійно розмовляли - здебільшого про розведення військ.

- Ось усі говорять про розведення військ у Золотому, - звернувся до президента військовий, що сидів поруч. - Але ж фактично населений пункт Золоте під розведення військ не потрапляє.

- Не потрапляє, так, - зі знанням справи підтвердив головнокомандувач.

- Жодна вулиця. Потрапляє Катеринівка. І фактично на ділянці розведення будуть проживати близько 150 людей...

Зеленський з таким задоволенням їв і так активно накладав в одноразовий посуд армійський харч, що один з військових запропонував:

- Якщо у вас є судочок, давайте ми вам накладемо і з собою. 😊

Сміялися всі. Президент теж.

Одразу після вечері (було вже темно) Зеленський запропонував офіцерам поїхати "на передок", пояснивши:
- Вони ж, якщо стріляють, стріляють уночі. Тому було б цікаво поїхати туди вночі.

Спочатку йому радили перенести виїзд на ранок. Але потім погодилися. Правда, один з бійців (у масці, бронику, з автоматом - мабуть, зі служби військової охорони) уточнив:

- Яка у вас машина - броньована?

- Життя одне. Нам все одно, - відповів з усмішкою головнокомандувач.

- Тоді полетіли, - задоволено сказав боєць.

Президент надягнув бронежилет, сів у бус. Полетіли...

На передовій взяв участь у нараді військових, представив їм нового керівника Луганської обладміністрації, який приїхав з ним.

А потім президент поїхав на ночівлю до одного з місцевих жителів. Зеленський зайшов у будинок, познайомився з господарем:
- Добрий вечір. Це ревізор! 😊 Як вас звати?

- Толік, - зі сором'язливою усмішкою і здивуванням відповів чоловік, потиснув руку гостю і запросив до кухні.

- Дякую, що здали нам кімнати. А ви теж тут живете? Разом ночуємо?

- Так. Але якщо треба, можу піти до сусідів, - так само соромлячись і усміхаючись відповів господар.

Мужики посміялися. Зеленський попросив залишитися. І уточнив:

- Ви, напевно, і не знали, кому здаєте?

- Не знав.

- Значить, розвідка працює добре.

Мужики знову посміялися. І президент запитав:

- Скажіть, а що треба тут, у Золотому? Чого не вистачає?

- Тиші, - сумно відповів Анатолій. - Війна ця набридла всім...

Зеленський розмістився в спаленьці з невеликим ліжком і блакитними шпалерами з малюнками. Кімната більше нагадувала дитячу: кілька м'яких іграшок, машинка на тумбочці, старенький телевізор і такий же DVD-плеєр.

- Нормально, - з усмішкою сказав президент, вочевидь згадавши своє дитинство.

Уранці (близько 8.00) поїхав на зустріч з місцевими жителями. Спочатку - в школу, поспілкувався з учителями. Як зізналися педагоги, вони - люди стійкі, але дітей шкода.

- Ви знаєте, коли сильний обстріл, мені хочеться на роботу, побачити дитячі очі, колег, - каже одна з вчительок.

- Приходиш на урок після обстрілу, - розповідає інша, - а у дітей руки тремтять, біль в очах. Тільки й розмов: "Ой, а ми витягли кулю там, а ми - там". Розповідають, що у них сталося вдома. Доводиться спочатку приводити діток у нормальний стан, а потім вже починаємо працювати...

Цікава бесіда відбулася у президента з пенсіонерками, коли він вийшов зі школи. Усміхнені жінки сказали, що вони дуже раді його бачити, і одразу ж попросили:

- Зробіть нам мир!

- Зрозумів. Зробимо, - відповів Володимир.

- Дуже вас просимо. І вже не за себе. А за своїх дітей і онуків. Ми - за розведення.

- Значить, будемо робити.

- Ви знаєте, коли ми в магазині дізналися, що ви приїхали, так побігли бігом...

- Перевдягатися?

- Та який там! Я навіть зуби забула вставити. Ех, з такою людиною треба було зустрітися "при параді". 😊

- Так у вас нормальний "парад". Модний.

- Дякуємо.

Жінки теж посміялися з президентом...

А от після цього було вже не до жартів. Зеленський поїхав у будинок, де влаштувалися ті самі збройні "добровольці". Його зустріли привітно. Запросили зайти, поговорити, пригостили чаєм. Але потім емоції взяли гору.

- А ви приїхали відводити війська? - запитав один з них.

- Ми приїхали подивитися, як люди до цього ставляться, - відповів головнокомандувач.

- І що кажуть?

- Відводити треба.

- А нам увесь цей час, поки ми тут, говорили, що не треба.

Далі була тривала повчальна тирада від одного з ексбійців про те, що відведення військ - це погано та небезпечно. Складалося враження, що перед головнокомандувачем сидить не колишній рядовий боєць, а глава Генштабу, який знає все і навіть більше.

У цей час сюди ж підійшли кілька місцевих мешканок, які були вочевидь на боці Зеленського. На їхню думку, зараз набагато менше стріляють. І війська потрібно розводити.

Потім сталася та сама "емоційна розмова", про яку йшлося вище. Але емоції краще бачити, ніж про них читати (див. на відео з 14.50).

Якщо все-таки вам ліньки дивитися, то суть розмови укладена в останній фразі головнокомандувача, сказаній хлопцю, що більше за всіх сперечався:

- Я - президент цієї країни. Мені 42-й рік. Я ж не лох. Я прийшов і сказав: Зброю заберіть. Хлопці, це я вам зараз сказав серйозно...

"Коли настане мир - приїжджайте до нас на шашлики"

Після цього була зустріч із жителями Золотого, серед яких здебільшого пенсіонери. Зібралися людей 50.

- Володимире Олександровичу, привіт, - радісно потиснула руку президенту мила бабуся в синій хусточці. - Припиняйте. Щоб війни не було. Щоб у нас тихо було. Щоб хоча б не стріляли.

- А ми за Україну. І хочемо жити тільки в Україні, - долучилася до розмови жінка молодше.

- Ви ж до нас із хорошими новинами?

- Тільки з хорошими, - усміхаючись, запевнив президент.

- Пенсію раз у п'ять збільшите? (Сміються).

- Я ж сказав: з хорошими, а не з дуже хорошими, - пожартував президент, і всі знову розсміялися.

- Нам головне - мир.

- Так! Мир!

- Потрібен мир, - перебиваючи одне одного і вдивляючись в очі Зеленському говорили жінки, багатьом з яких він годиться в сини, а деяким - і в онуки. - Сподіваємося на вас. Відведуть війська?

- А хочете цього?

- Так! - хором закричали жінки. - Звісно, хочемо.

- Будемо робити. Ми приїхали переконатися, що люди цього хочуть...

Коли Зеленський їхав (знову на передову), жінки кричали вслід:

- Нікого не слухайте. Ми за розведення. А коли настане мир - приїжджайте до нас на шашлики...

На "передку" головнокомандувач пройшовся по окопах, поспілкувався з бійцями. Один з них подарував президенту на пам'ять "фірмовий" шеврон 72-ї бригади на дощечці. А інший військовий відірвав свій шеврон з рукава та прилаштував його на куртку Зеленського.

Подякувавши хлопцям, з новими знаннями та подарунками президент поїхав до Києва.

Фото і відео: Офіс президента.

Матерiали по темi
Озброєні люди, які сперечалися з президентом у Золотому, вийшли звідти зі зброєю у супроводі поліції (відео)
Олексій Сисоєв
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту