Що робити, якщо у вас фобія? Говоримо про складне на смішних прикладах

Ви, напевно, чули, що в основі будь-якого страху лежить страх смерті? Але це не так 😊. Ще є дуже поширена боязнь самотності та свободи. Завдяки їм існує чимало фобій, які іноді проявляються у чудернацьких формах.

Хіба можна уявити, що боязнь білого паперу - це страх брати відповідальність за своє життя? Погодьтеся, складно. Але це так. І працює воно в такий спосіб.

Амбулофобія (страх ходити без опори) і папірофобія (боязнь паперу)

Оксані 36 років і на прийомі у психолога вона розповідає, що боїться ходити, не підстраховуючись.

- Коли спускаюся сходами, страшно робити кроки, не тримаючись за поручні. Якщо з кимось йду по вулиці, маю спиратися на руку "супроводжуючого". Коли поруч немає близької людини, намагаюся йти вздовж стін будівель, торкаючись до них руками. Я фізично здорова. Жодної серйозної травми за все життя не було.

Що зі мною?

У 23-річної Ксенії інша проблема:

- Останнім часом мені страшно дивитися на папір. Особливо, коли бачу чистий білий аркуш. Лякаюся і туалетного паперу. Тому кожен ранок починається з кошмару. У школі та університеті нічого такого не було. Закінчивши навчання, я довго шукала роботу, жила з батьками. Рік тому влаштувалася програмістом, переїхала на зйомну квартиру, живу сама, працюю вдома. І ось з'явився страх.

Я божеволію?

У Оксани і Ксенії, судячи з усього, загальна проблема - боязнь самостійності та відповідальності. Тобто свободи.

Усю історію люди прагнуть до свободи, але в глибині душі вона викликає жах. Якщо я вільний, отже, я ні на що не спираюся і піді мною порожнеча. Хто мене за руку проведе по дорозі життя? Хто запрограмує моє завтра, післязавтра й післяпіслязавтра? Ніхто? Який жах!

Хоча почекайте. Виходить, життя - це творчість? І я власноруч пишу книгу своєї долі, починаючи з чистого аркуша?

Хм, цікаво.

Фобофобія (страх фобій) і афобофобія (боязнь відсутності фобій)

Є такі дивні антиподи. Один побоюється будь-яких побоювань. Інший панікує, не знаходячи у себе нав'язливих страхів.

Фобофобу й афобофобу є про що поговорити. Їхній діалог міг би бути таким:

- Пощастило тобі. Я боюся боятися, а ти боїшся, що нічого не боїшся.

- Мені б твої проблеми. Якби у мене була хоч одна фобія, я був би щасливий.

- Ти не розумієш. Я годинами Гуглю інформацію про будь-які страхи, знаходжу їх у себе і каменію від жаху. Усі не бояться фобій, а я боюся.

- Це ти не розумієш. У всіх людей є якісь фобії, а в мене жодної. І це справжній кошмар.

Чого насправді бояться наші герої? Очевидно, в основі їхніх фобій - страх самотності, відчуження від людей.

Обидва наших персонажі відчувають себе відщепенцями. Перший - бо "всі не бояться фобій, а я боюся". Другий - бо "в усіх людей є якісь фобії, а у мене жодної".

Як би фобофоб та афобофоб не доповнювали один одного, їм важко порозумітися. Та й взагалі ми всі одне для одного "іноземці". Кожен з нас навіть себе не може зрозуміти до кінця.

Але, як казав Іммануїл Кант, людина має схильність спілкуватися із собі подібними, бо в такому стані вона більше відчуває себе людиною. Тому фобофобу та афобофобу все ж є сенс спілкуватися.

У спілкуванні взагалі завжди є сенс 😊.

Геронтофобія (страх перед літніми людьми) та ефебіфобія (боязнь молодості)

15-річний Петя - дуже міцний хлопець. Він чотири роки займається боксом. І регулярно перемагає на змаганнях. Тренер пророкує йому велике майбутнє. Петя не боїться ні собак, ні дівчат, ні мужиків, які п'ють у дворі, і чіпляється до перехожих. Гормональна буря, фізична підготовка та вміння бити по обличчю дають Петі почуття безсмертя. Але чомусь воно випаровується, щойно Петя бачить 84-річного Миколу Степановича - сусіда по під'їзду.

У старого червоне зморщене обличчя, він весь висохлий і ледве пересувається. Микола Степанович цілими днями сидить на лавці. У нього навіть немає сил сходити по глід у найближчу аптеку. Тому просить сусідів...

Петя обходить Миколу Степановича десятою дорогою. Він панічно боїться людей похилого віку. А Микола Степанович - найстаріший у всьому будинку. Він для Петі - ходяча смерть. Точніше, ледве ходяча. Побачивши старого, юнака охоплює жах: "Зараз я можу заколисати в бійці майже будь-кого. Але одного разу я стану немічним і помру. Що ж буде зі мною в труні?..".

А Микола Степанович здригається, коли помічає Петю. Чи не тому що юний боксер, одного разу йдучи в поганому настрої, може відправити його на той світ раніше відміряного. В особі Петі старий боїться молодості. Бо вона нагадує йому про те, як він далеко від неї і як близько до смерті.

Психологи Джеймс Діггорі й Дорен Ротман, провівши дослідження, виділили сім основних страхів, пов'язаних зі смертю:

  • Моя смерть заподіє горе моїм рідним і друзям;
  • Усім моїм планам і починанням настане кінець;
  • Процес вмирання може бути болісним;
  • Я вже не зможу нічого відчувати;
  • Я вже не зможу піклуватися про тих, хто залежить від мене;
  • Я боюся того, що зі мною буде, якщо виявиться, що є життя після смерті;
  • Я боюся того, що буде з моїм тілом після смерті.

В основі фобій наших героїв - Петі та Миколи Степановича - лежить останній страх: що буде з моїм тілом.

Психологи працюють з таким видом страху, попросивши клієнта записати відповіді на питання: Яка різниця, що буде з моїм тілом після смерті?

Спробуйте і ви. Зафіксуйте всі відповіді, які спадають на думку. Перечитайте декілька разів, поміркуйте над ними день-два. І невдовзі відчуєте, як вас відпустило.

На думку Діггорі та Ротмана, безпосереднє відношення до смерті мають тільки дві боязні, і спричинені вони усвідомленням особистого зникнення:

  • Усім моїм планам і починанням настане край;
  • Я вже не зможу нічого відчувати.

Зворотний бік страху смерті - це страх життя. Людина боїться розвиватися і діяти, оскільки це передбачає динаміку та зміни. А так життєфоб подумки застигає в часі та ніби не йде назустріч неминучого.

Рішення на протилежному полюсі: що змістовніше та плідніше життя, то слабкіша тривога смерті. Не вірите? Спробуйте.

Як допомогти собі, якщо мучить страх?

Проведіть самоаналіз. Що відбувається з вашим життям у цілому та в її окремих сферах? Які цілі стоять перед вами? Виділіть такі блоки:

💪 Здоров'я;

🤑 Гроші;

💼 Робота;

😊 Емоції;

🤝 Стосунки;

😇 Духовність.

Усе розпишіть. Проаналізуйте. Займіться виявленими проблемами.

Прочитайте ці книжки:

📗"Екзистенціальна психотерапія" (Ірвін Ялом);

📕"Скажи життю "Так!": Психолог у концтаборі (Віктор Франкл);

📘"Легкий спосіб жити без тривог і хвилювань" (Аллен Карр).

Якщо ж відчуваєте власне безсилля в боротьбі з фобією, зверніться до психолога. З окультистами не зв'язуйтеся.

Ілюстрації - icons8.com

Євген Середа
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту