Що Шерлок забув в Одесі, та інші "факапи" славетного сищика

У день народження "батька" найвідомішого детектива в історії, сера Артура Конана Дойла, згадуємо помилки і курйози в його творах про Холмса.

22 травня 1859 року - день народження одного з видатних майстрів детективного жанру. Ім'я Дойла у нас міцно асоціюється з його романами й оповіданнями про пригоди Шерлока Холмса і його друга доктора Джона Ватсона. Однак, сер Артур був особистістю багатогранною (лікар, політик, спортсмен, медіум), а серед його літературної спадщини є не тільки детективи - він також був поетом, фантастом і навіть дитячим письменником. А осягнути неосяжне і бути фахівцем абсолютно в усьому - завдання дуже складне. Тому й в творах Дойла траплялися помилки. Деякі цілком можна вибачити (ну, "автор так бачить"), але є й досить грубі.

Деякі з них, ті, що стосуються персони Шерлока Холмса і описані в творах Дойла, ми зібрали для вас. До речі, там згадується і нинішня Україна.

Боротьба, якої не може бути

У битві з професором Моріарті у Рейхенбахського водоспаду (він реально існує в Швейцарії) Холмса, за його власними словами (він повідав про те Ватсону в оповіданні "Порожній будинок", який входить до збірки "Повернення Шерлока Холмса") йому допомогли навички смертоносної японської боротьби .

"Я не знаю, чи відомо це вам, але я трохи знайомий з прийомами японської боротьби - "барітсу", які не раз зробили мені хорошу службу. Я зумів ухилитися від нього."

Усе б нічого, але такої боротьби не просто ніколи не існувало (це ще можна пробачити серу Артуру), та й не могло існувати.  За правилами японської граматики слово "барітсу" неможливо написати ієрогліфами. Це тонко підмітив знавець японської мови, письменник Борис Акунін ("батько" детектива Ераста Фандоріна). І не відмовив собі в задоволенні іронічно "підколоти" свого колегу по детективному жанру в одному з оповідань збірки "Нефритові чотки".

Там за сюжетом Холмс і Ватсон зустрічаються у Франції з Фандоріним і його помічником, японцем Масою, і спільно розплутують загадкову справу. Від імені останнього і йде розповідь у одному з епізодів:

"Холмс блискуче володіє смертоносною японською боротьбою баріцу, - повідомив мені Уотсон-сенсей. - Вам, містере Сібата, вона, звичайно ж, відома". Але японець Маса Сібата, зізнається, що "про смертоносну боротьбу баріцу мені чути не доводилося, я навіть не можу собі уявити, якими ієрогліфами може писатися таке слово".

Втім, Дойла виправдовує той факт, що він став жертвою власної наївності. Напевно, він щось чув або читав у газетах про боротьбу "бартітсу", яку всіляко рекламував саме на рубежі XIX-XX століть її "винахідник", британський інженер Едвард Бартон-Райт. Він повернувся на батьківщину після подорожі до Японії, і привіз звідти власний стиль єдиноборств, який "скромно" назвав на честь себе, "бартітсу" (від прізвища Бартон). На ділі ж це була просто суміш боксу і фехтування, причому замість холодної зброї Бартон-Райт рекомендував використовувати дозволену для носіння тростину.

Поїздка до Одеси та розслідування вбивства, якого не було

Інша помилка Артура Конан Дойла трохи грубіша, хоча й її теж можна пробачити. Дія оповідання "Скандал в Богемії" розпочинається 20 березня 1888 року зі спогадів Ватсона, який  одружився і давно не бачив свого друга: "...до мене доходили непевні чутки про його справи: про те, що його викликали до Одеси у зв'язку з вбивством Трепова", - пише доктор.

Однак обер-поліцмейстера генерал-ад'ютанта Федіра Трепова не було вбито під час замаху революціонерки Віри Засулич, а тільки поранено. Замах відбувся ще в 1878 році, і Трепов тоді отримав тяжкі поранення, проте вижив. Причому сталося це в Санкт-Петербурзі. І помер Трепов (цілком мирно) лише в 1889 році.

Так, що тоді робив Шерлок в Одесі, розслідуючи "вбивство" цілком живої людини? Втім, сам Ватсон адже написав, що це були лише "непевні чутки".

Чи можна покликати змію свистом?

Ну, а в цьому випадку в наявності справжній "факап". В оповіданні "Строката стрічка" Артур Конан Дойл змусив Шерлока Холмса сказати слова, через які сищик провалив би шкільний іспит із зоології.

"Мені відразу ж спала на думку змія, а знаючи, як доктор любить оточувати себе всілякими індійськими тваринами, я зрозумів, що, мабуть, вгадав.(...) Потім я згадав про свист. Свистом доктор кликав змію повернутись, щоб її не побачили на світанку поруч із загиблою. Ймовірно, пригощаючи змію молоком, він привчив її повертатися до нього,"- розповідає Холмс своєму другу та помічнику в книзі.

Однак є проблема: змію свистом покликати ніяк не можна - у змій відсутні слухові отвори і барабанні перетинки, тому вони глухі в звичайному сенсі: змії не сприймають звуки, що передаються повітрям.

Що цікаво, у фільмі, де Холмса грає Василь Ліванов, сценаристи вирішили не ганьбити великого сищика і трохи відійшли від оригіналу. Коли Шерлок розповідає свою версію про свист, Ватсон його виправляє, повідомляючи про те, що це виключено, змії глухі (на позначці 1:04:20):

Холмс у фільмі чесно зізнається, що не знав цього факту, і швидко виправляється, заявляючи, що вбивця про це здогадувався, а тому ще й постукував по стіні (в книзі стуком був брязкіт дверцяти сейфу, куди вбивця ховав змію від сторонніх очей). "А усі глухі тварини дуже чутливі до вібрації", - говорить Холмс-Ліванов. І це вже чиста правда.

Руслан Меженський
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту