Сміх-допит "раннішньої" телеведучої Тетяни Гончарової: "Поєднання гумору та політики – це тренд"

"Йод" протестував почуття гумору ведучої, яка вранці заряджає "на добро" та чудовий настрій тисячі українських телеглядачів.

Журналіст і телеведуча Тетяна Гончарова – приклад розумної жінки з прекрасним почуттям гумору. Але розумність – поняття безмежне. У нашому випадку на нього працюють дві вищі освіти. А от почуття гумору – штука суб'єктивна та, як стверджують психологи, вроджена.

З того, як Тетяна справляється зі своїми талантами, можна дійти висновку, увімкнувши вранці "пробуджувальну" програму "Доброго ранку, Країно" на UA: Перший. Там у Гончарової виходить робити ранок добрим. А чи готова вона до несподівано безглуздих запитань нашого #сміхо-допиту?  

- Коли ви востаннє сміялися до сліз і чи є бажання повторити?

- Через день, чесно. Я вигадую історії від імені свого собаки Бурі (Бурана, Бурячка). І часто вони виходять настільки іронічними і навіть цинічними, народжуючись по ходу, що я, розповідаючи їх, не можу втримати не те що сміху, а й сліз. Потім заспокоююся і думаю: "А раптом я і світ в його очах справді саме такі?"

- Скільки у середньому раз на день ви іржете? (Саме іржете, а не цивілізовано смієтеся).

- Зрідка. Я ж інтелігентна людина. Жартую! J Справа не в цьому. Може, компанії немає відповідної, але сміюся часто. А от конем іржу… Навіть не згадаю, коли востаннє таке було.

- Навіщо взагалі люди сміються?

- Це не та річ, про яку варто розмірковувати. Це є емоції. І якщо вони гарні, не потрібно їх контролювати і аналізувати.

От коли ти робиш серйозний вибір, спираючись на емоції, тоді час замислитися, бо дорослі люди все ж таки мають думати, а не обирати емоціями.

Коли ж йдеться про сміх – і калорії втрачаєш, і світ навколо розквітає, і сам ти теплішаєш. Тож смійся, а не думай "навіщо?"

- Коли ви востаннє стикалися з відсутністю почуття гумору в людини і до чого (до кого) це призвело?

- До образ, безкінечних питань… Серед моїх близьких таких немає, а от серед знайомих є парочка. Ти смієшся, підколюєш, жартуєш, а людина перепитує: тобто ти це мала на увазі?.. Ну так, але… починаєш пояснювати, що для тебе гумор – річ жорстка, коли зачіпає, коли змушуєш людину знічуватися, коли реальним тоном такого не скажеш, але в жодному разі це не про обрАзи, але інколи "пролетиш" отак повз і все. Наступного разу подумаєш, чи варто жартувати з неперевіреними.

- Як має сміятися представник протилежної статі, щоб вам сподобатися? Чий сміх, регіт, іржання вам до вподоби?

- Справа не в тому, як сміятися (щодо форми). Важливим для мене є зміст. Люблю жарти, коли людина виду не подає, що жартує. Все серйозно, з обличчям, як у Такеші Кітано.

Люблю жарти злі, але розумні. Анекдотів, що по десять років та по десятому колу гуляють не люблю, бо всі відсміялися, а людина надумала щось там собі.

Хоча з вуст чоловіка Олі Сумської - Віталія Борисюка - всі анекдоти на ура сприймаю, коли зустрічаємося на якихось заходах. Вони у нього вічно нові, актуальні. Здається, що сам вигадує, але завжди в тему життя країни.

- Ви згодні з висловом "сміх і секс – не сумісні"? Поясніть.

- Ну, я точно нічого з цього приводу вам не нажартую, тому, напевно, так. А теоретизувати – то якось не чесно.

- А у вас був смішний секс? Це як?

- Не знаю як. І я ж не героїня анекдотів, щоб переповідати особисте. Та й усі історії, які чула від тих, хто на цю тему жартує, хоч щиро, хоч фантазуючи, виходять банальними.

А чому саме секс і сміх ви вирішили поєднати?! А не сміх і політику, наприклад? Зараз же це тренд. Слова Парубія – "було весело" - миттєво стали мемом. Та й президент пообіцяв, (після того, як постійно нас веселив до президенства) що тепер зробить усе, щоб люди не плакали.

- Чи можна спокусити почуттям гумору?

- Так. Напевно, тільки цим і можна. А ще допитливістю, цікавістю до життя в усіх проявах.

- Українці – весела нація? Чи, може, є хтось веселіше за нас?

- Ми, звісно, звикли вірити, що ми працьовиті й веселуни. Але це не так. Від роботи вмирають японці, а от веселяться, напевно, щиро й цікаво, спочатку британці, потім американці… Це різні види гумору, але перший – як лезо, а другий – нестримний. Ми ж часто боїмося образити…

- Що у вашому житті гумор? Можливо, колись він урятував вас у непередбачуваній ситуації?

- Я не згадаю, щоб мене рятував гумор, швидкі ноги – так, витримка – так, але гумор рятує щодня. Хочеш порюмсати чи понити, вигадай історію від імені свого собаки і сам над собою посмійся. А я вмію вигадувати настільки інші історії, що вони стають доповненою реальністю, а в результаті й самою реальністю, міняючи темряву на світло. Це, до речі, здавна було ефектом казок. 

Ксюша Русановская
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту