Сучасна анімація розповідає про секс та інші табуйовані теми - у Києві стартував LINOLEUM

В українській столиці відкрився 7-й Міжнародний фестиваль актуальної анімації та медіа-мистецтва. Цього року він відбувається онлайн.

Усе! Втомився я від цієї кількості кіно в кінотеатрах, очі втомилися від "Тенета" Крістофера Нолана. Треба щось нове. Анімаційне кіно!

Анімаційне кіно?

2 вересня відкрився 7-й Фестиваль анімації LINOLEUM. Триватиме він до 6-го числа, а всю конкурсну програму можна переглянути за посиланням. Також в рамках фестивалю відбуватимуться навчальні лекції в YouTube і офлайнові покази в 5 містах України: Києві, Одесі, Львові, Запоріжжі та Миколаєві.

Відкриття фестивалю відбулося в Києві на столичному велотреку із сету від DJ Tapolsky. Tapolsky? Не знав, що коронавірус відкинув нас на 10 років назад. Більше за мене були здивовані велосипедисти, які приїхали на велотрек.

Відкриття фестивалю "Лінолеум" на велотреці. Фото: Єгор Бахарєв.

Конкурсна програма фестивалю презентує 84 анімаційних фільмів з різних країн і в різних категоріях: міжнародний конкурс (44 фільми), український (13 фільмів) і комерційної анімації (27 фільмів). Тема фестивалю цього року - "Стати людиною". Якщо що, торік була - "Загальні погляди", а в 2018 - "Межі" (тільки я відчуваю дефіцит креативу в найменуванні тематик?).

У тренді – "сповідальність"

Олександр Бубнов. Фото: LINOLEUM.

Щоб не гуглити, що зараз відбувається в світі анімації, ми вирішили уточнити цей момент у журі фестивалю LINOLEUM. Тим паче там представлені досить імениті аніматори, художники, режисери. Один з них - Олександр Бубнов. Він зняв десятки анімаційних фільмів і застав "ще ті часи" (радянські тобто).

- Олександре, що зараз у тренді в світі анімації? Куди дивитися недосвідченому?

- Якщо говорити про авторську, фестивальну анімацію, то в тренді зараз те, що можна назвати "сповідальністю".

З'явилася величезна кількість дуже особистих, навіть інтимних фільмів, автори яких діляться з глядачем своїми переживаннями, зокрема й у сексуальній сфері. Порушуються такі теми, які здавалися немислимими, табуйованими ще 10-15 років тому.

Ще одне - анімація дедалі частіше відкидає сюжети, стає нелінійною, ненаративною. У цьому сенсі, наприклад, дуже показові фільми Рєкі Бучі (Reka Bucsi). Про що її фільми "42 симфонія" або "Сонячна прогулянка" або "Любов"? Сумніваюся, що хтось зможе дати однозначну відповідь.

Крім того, стрімко розвивається напрямок, названий "анімадок". Коли з'єднується анімація і документальне кіно.

- А який анімаційний фільм вам запам'ятався найбільше за останній рік?

- За останній рік не можу пригадати фільму, який би справив дуже сильне враження. Було досить багато хороших.

- А за п'ять років?

- Один фільм, зроблений якраз п'ять років тому, я пам'ятаю досі - настільки сильно він мене тоді вразив. Це фільм "LÖSS" китайця Йі Чжао, що живе в Нідерландах.

До того, як зняти цей анімаційний фільм, Чжао працював інженером. А картину свою робив п'ять років. Фільм довгий (як для короткометражки, 28 хвилин) і багатьом, можливо, видасться повільним і нудним. Для мене ж - це спроба намацати нову кіномову.

"LÖSS" неймовірний за ритмом і пластикою. Дуже скупий за дизайном - щоб не відволікало від головного. І фантастичний за анімацією: за мистецтвом одухотворення, коли перестаєш помічати ці червоні "картоплини", з яких складається персонаж, і починаєш бачити живу істоту, яка страждає. Неймовірно передана ця затурканість, заляканість героїні, ці її дрібні рухи, рухи зіниць, як у загнаного звіра.

Чжао висловив у цьому фільмі те, про що пишуть товстенні романи або знімають повнометражні фільми.

Я багато чого можу розповісти ще про цей фільм. Але краще один раз (а ще краще - не один) побачити, ніж сто разів про це прочитати.(Фрагменти з фільму "LÖSS" можна подивитися тут).  

Кадр з фільму "LÖSS".

- Тобто, ви вважаєте, що анімаційний фільм може донести серйозну тематику не гірше звичайного кіно?

- Без сумніву.
Ось у попередній відповіді я привів такий приклад. Ще можу назвати - нехай це буде нескромно, але це першим спадає на думку - свій фільм "Пуповина".

Коли я його виклав в інтернет, за короткий час його подивилося кілька мільйонів людей. Ми з продюсером спробували підрахувати, сумарно вийшло щось близько 16,5 млн, але, думаю, набагато більше. І продовжують дивитися, і продовжують мені писати. Розгортаються багатосторінкові дискусії.

Фільм неймовірно схвилював глядачів, оскільки тема дуже болюча для багатьох - проблема "сепарації", відокремлення дорослих дітей від батьків. Коли батьки не дають проживати дітям їхнє власне життя, прив'язуючи їх до себе "пуповиною" егоїзму.

Ось тільки один коментар глядача:

Один короткий ролик вмістив у себе сотню книг і текстів з психології, присвяченій сепарації.

Коли у нас з'явиться новий Петрик П'яточкін?

- Пам'ятаю прекрасний мультик про Петрика П'яточкiна. Коли в новій українській анімації з'явиться настільки запам'ятовуються персонаж, як Петрик?

- Не можу, на жаль, сказати. Напевно, тоді ж, коли почнемо робити фільми, що запам'ятовуються, а не "кальки" з американських. У цьому основна проблема української анімації (і не тільки української) - їй бракує оригінальності. І бракує продюсерів, готових ризикнути і вкласти гроші в оригінальний сценарій. Здебільшого йдуть за стандартними прорахованим схемами. І створюють вторинний продукт. А шкода.

 

Матерiали по темi
Творець Петрика П'яточкина: 35 років потому ми знімаємо продовження!

- З якого мультика все почалося для вас, як для творця анімаційних фільмів?

- Я пам'ятаю це дуже добре. Я був студентом архітектурного факультету Київського інженерно-будівельного інституту. І ходив на "Мультилекторій". Раз на місяць привозили до Києва новинки. Там я побачив "Ніч" Володимира Петкевича і Олександра Петрова (за оповіданням Андрія Платонова "Залізна стара"), "Буде ласкавий дощ" (по Рею Бредбері) режисера Назіма Туляходжаєва і художника Сергія Алібекова, з яким я згодом подружився, "Казку казок" Юрія Борисовича Норштейна.

Думаю, саме ці фільми підштовхнули мене йти в анімацію. Я побачив, що мультики можуть бути не тільки дитячими і примітивними. Я побачив, що це мистецтво - складне, багатогранне, що говорить на серйозні теми. Воно може вражати - з унікальною мовою і своїми законами.

Єгор Бахарєв
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту