Фото: особистий архів Ольги Матюшенко

Так захопилася екологією, що відмовилася від весільної сукні

Еко-активістка розповіла, як її позицію сприйняли в родині та на роботі, і які конфлікти відбувалися з рідними та колегами через її екологічність.

Уже рік, як в Україні працює закон про роздільний збір побутових відходів. Ну, як працює? Як усі закони: косо-криво. Ані сортують, ані штрафують. Якщо когось треба буде показово покарати, максимальний штраф смішний - 1700 гривень.

Більшість такий розклад влаштовує. Змінити його хочуть лише ті, кому ця тема болить. Наприклад, мешканка Києва Ольга Матюшенко. Рік тому вона захопилася сортуванням сміття і так пірнула у тему, що перейшла на життя в стилі "розумне споживання та нуль відходів". Це досить аскетичне буття, коли купуєш тільки найнеобхідніше. І, до того ж, складне в українських реаліях, де кожен продавець упаковує у шарі поліетилену та кладе в пакетик-маєчку.

Щороку кожен українець викидає приблизно 300 кг несортованого сміття

Просувати у такому суспільстві свої непопулярні, але важливі ідеї - м'яко кажучи, складно. Це часто закінчується скандалами. Чи можна їх уникнути - розповідає Ольга.    

«Кохана, мене не чіпай»

Сортуванням сміття Оля заразилася у Фінляндії, куди часто їздила по роботі. Щоразу повертаючись додому, вона дивувалася контрасту між чистотою там і "запашними" смітниками у Києві. Останньою краплею стали сміттєві контейнери біля парадних сходів: вони заповнювалися частіше, ніж їх встигали вивозити. Сморід вповзає у квартири.

Ідеєю сортувати сміття дівчина заразилася у Фінляндії. Фото надано Олею Матюшенко

- Я вирішила не плакатися, а почати міняти світ із себе. Поставила коробки для сортування, відмовилася від пакування, яке не можна переробити, та сказала тоді майбутньому чоловіку Микиті, що тепер у нас нове життя. Перша його реакція: "Роби, що хочеш, головне мене не чіпай!". Але чіпати його довелося: подарувала йому полотняну сумку та попросила більше не брати у магазинах пакети.

Усе було добре, доки він не забув сумку вдома. Приніс продукти в пакеті. Слово за слово, і ми посварилися. Так я зрозуміла, діяти треба інакше: розповідати, пояснювати, надихати. І це спрацювало! Микита не відмовився від деяких своїх звичок, але почав мити й сортувати пластик. Щомісяця він їздить зі мною на сортувальну станцію, допомагає вивозити сміття.

«Мама приїхала з горою одноразових судків»

Менш поступливою була мама Олі, з якою не припиняються сміттєсортувальні баталії.

- Вона живе у Донецьку. Коли вона до мене приїхала, я їй усе розповіла, показала. Мама ніби погодилася, але повернулася з їжею з кулінарії в одноразових пластикових судках у пакетах. Я зрозуміла - це провал. Вона слухає, усміхається, але все робить по-своєму. Хоча проти моїх ідей нічого не має.

Конфлікт нового рівня стався, коли мова зайшла про весілля. Ольга вирішила, що у неї буде скромна церемонія: без сукні та банкету.

- Мама ніяк не могла заспокоїтися! Дзвонила щодня: «Олю, виходити заміж треба в сукні, з квітами, свідками та фотографіями!»

На весіллі Оля та Микита були у повсякденному одязі. Фото із сімейного архіву пари

Донька не здалася. На розпис прийшла в джинсах та пуховику, оскільки одяг, який одягають раз у житті, - це не розумне використання речей. Але щоб мамі було легше, сходила на примірку в салон. Сфотографувалася у сукні та надіслала знімок рідним, щоб їх потішити.

Навіть дуже гарна сукня не змусила Олю відмовитися від еко-переконань.

"З презервативами що робитимеш?"

У квітні 2018 року Ольга пішла з роботи. Але до цього намагалася перетягнути на свій бік колег. Керівництво швидко погодилося поставити в офісі баки для сортування, але колеги почали підколювати.

- А з презервативами що робитимеш? - іронізували вони. Я пояснила, що є еко-презервативи, які за виглядом та функціями не поступаються звичайним. Але в них менше хімії та матеріалів, що довго розкладаються, тому природі вони не нашкодять. Купити їх легко в інтернеті.

Говорити на інтимні теми з колегами Оля не соромилася. Життя в стилі еко зробило її розкутішою.

- Ще рік тому я б соромилася говорити на інтимні теми. Наприклад, про менструацію. Але тепер вільно говорю та пишу про це у блозі. Замість одноразових гігієнічних засобів, я почала використовувати менструальну чашу. В Україні про це знають мало, але у світі це нормальна практика. Усе це природно! Щоправда, наречений дуже злякався, коли знайшов менструальну чашу в мікрохвильовці. Її треба було прокип'ятити перед першим використанням.

Достатньо тисячі гривень

У перший місяць свого експерименту Оля витратила близько 1000 гривень. Купила еко-сумку і тканинні мішечки, що замінили пакети, багаторазову пляшку, чашку для кави й трубочку, які носить із собою. Ці гроші окуповуються приблизно за рік.

Наприклад, деякі кав'ярні роблять знижку, якщо береш напій в свій стакан. На касі в супермаркеті дівчина не витрачає гроші на пластикові пакети. А розрекламовані засоби для миття посуду вона замінила на гірчицю із содою.

Новий челлендж - дійти до каси без пластикового пакета. Фото надано Олею Матюшенко

Ольга збирає вторсировину упродовж місяця. Частину відвозить до пунктів сировини, але там приймають не все: лише пляшки ПЕТ, кришечки, тетра пак, пляшки від побутової хімії, скляні пляшки, бляшанки, фольгу. Решту дівчина відвозить на київську сортувальну станцію "Україна без сміття".

- У мене вдома є кілька коробок. До однієї складаю пластик, до іншої - папір. Щоб підготувати до переробки, наприклад, упаковку з-під молока, достатньо її сполоснути та вирівняти. Ще є коробка для проблемних відходів, які можна віддати на спалювання, але за це треба заплатити від 30 до 50 гривень. У моєму випадку, це пакети з-під соняшникового насіння.

Свіженьке дослідження: сортують не заради грошей

Мінрегіон провів телефонне опитування на тему роздільного збору сміття. Найактивніше сортують сміття в Івано-Франківській, Львівській та Черкаській областях, адже там для цього створено більше умов. Найчастіше мотивацією для сортування стає не економічний зиск, а турбота про довкілля.

Мінрегіон провів телефонне опитування на тему роздільного збору сміття в Україні

Євгенія Аратовська, лідер організації "Україна без сміття":

- Людей, які відвідують наші громадські станції сортування стає дедалі більше. Ще рік тому до нас на вихідних приходило 30-40 людей на день, зараз - 150. Схожі проекти з'являються в регіонах, люди організовують сортування сміття біля своїх будинків.

Багато хто побачив, що все це виглядає сучасно, гідно та чисто. З'явилася довіра до цієї культури. До нас приходять дуже різні люди: бабусі з онуками, молодь, батьки.

Ставлення політиків змінюється. Два роки тому всі хіба що крутили пальцем біля скроні, коли йшлося про переробні та сміттєспалювальні заводи. Сьогодні влада починає комунікувати на цю тему. Ми були в кабміні, Верховній раді, познайомилися з Віталієм Кличком та його заступником з ЖКГ. Намагалися організувати зустріч з мером, але поки що у нього немає на це часу. Та коли надходять питання щодо сортування сміття на гарячу лінію київської адміністрації 1551, вони відправляють людей до нас.

Ольга Ліцкевич
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту