Вєрка Сердючка виконала пісню "Там, де нас нема" "Океана Ельзи". Фото: Офіс президента

"Там, де нас нема", або Пісенна історія України - як вона є

Авторська колонка шеф-редактора Йод.media, навіяна скандалами в соцмережах з приводу святкового попурі до Дня Незалежності України.

Як не старався Дмитро Монатік, усім "диванно-музичним критикам" він не догодив. Створене ним попурі "Пісенна історія України", куди увійшли 42 фрагмента знакових композицій, стало найгучнішою подією Дня Незалежності. Навіть промова президента відійшла на другий план.

"Чому саме ці пісні?", "Шльопки для ушльопків", "Що там робить Вєрка Сердючка?", "Хто придумав співати на День Незалежності України російськомовні пісні?"... Подібні претензії, немов спалахи "короткого замикання", раз у раз тріщать в мережі.

На щастя, в моїй стрічці Фейсбуку більше позитивних відгуків. Чому "на щастя"? Тому що особисто для мене попурі Монатика, який з 42-х абсолютно різних музичних одиниць склеїв і виточив щось цілісно красиве і рідне, - це наше, українське, що показує всю палітру музичних смаків. Він зробив те, про що говорив президент у своїй промові, - об'єднав, здавалося б, непоєднуване.

Автор попурі "Пісенна історія України" - MONATIK.

Тут і надзвичайно мелодійна "Пісня про пісню" Тараса Петриненка, і ритмічна "Зроби мені хіп-хоп" ТНМК, і лірична "З ранку до ночі" Олександра Пономарьова, і заводна "Не пара" Потапа і Насті. Тут же - "Квітка-душа" Ніни Матвієнко і "Всё будет хорошо" Вєрки Сердючки, "Плакала" групи KAZKA і "Вахтерам" "Бумбокса", "Старі фотографії" Кузьми Скрябіна та "Шлёпки" Олі Полякової, "Ніно" Олега Винника і "Там, де нас нема" "Океану Ельзи"...

За ці 17 хвилин, що звучить "Пісенна історія України", встигаєш засумувати і поплакати, усміхнутися та посміятися, відчути гордість і енергетику свого народу, який має унікальний музичний діапазон. "Ми різні. Але рідні".

Попурі виконали найвідоміші українські артисти. Фото: Офіс президента

Чому саме ці пісні? Та тому що це - наша історія. Музична історія. Тому що багато поколінь виросли на цих піснях. Тому що свого часу вони звучали з кожного бумбокса і їх знає кожен вахтер. І українською мовою, і російською. Ось така у нас історія, і бігти від неї з криками і образами на кшталт "Шльопки - ушльопки" немає сенсу.

Як немає сенсу і ображатися на те, що в офіційному концерті на честь Дня Незалежності використали твою пісню. Навіть якщо це сталося "там, де вас нема".

Оля Полякова. Фото: Офіс президента
Олексій Сисоєв
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту