Ти Наполеон чи Жуков? Що варто знати про соціоніку та як застосовувати її на практиці

Фото: pexels.com
І взагалі що це – спосіб маніпулювання людьми чи черговий новомодний "гороскоп".

Якщо котрийсь із друзів вам раптом повідомить, що він – Наполеон, а ви – Бальзак, тому ви – дуали, не поспішайте викликати "швидку" 😁 Скоріше за все, він не сказився, а просто захопився соціонікою. Це така собі концепція (ми вживаємо нейтральне слово, бо прибічники вважають соціоніку наукою, а противники – лженаукою) на перетині психології та соціології, яка стверджує, що всіх людей на планеті можна віднести до одного із 16 типів особистостей. Відповідно, завжди можна передбачити, як будь-яка людина відреагує на будь-яку ситуацію, як поладнає з іншими людьми та як вчинить у певних випадках. А знаючи особливості усіх 16 типів, можна знайти підхід до будь-кого та домовитися будь з ким: від вчителя у школі до президента країни. Чи то гадання, чи гороскоп чи дійсно знання, які потрібні усім нам 🤭 Давайте розбиратися разом з "Йодом".

Хто це вигадав і на чому воно ґрунтується?

Засновницею соціоніки вважається Аушра Ауґустінавічюте – литовська (на той час – радянська) вчена у галузі економіки та соціології, яка у 1968-му році вирішила допрацювати та адаптувати психологічну типологію Карла Юнга. Для цього вона запозичила у польського психіатра Антонія Кемпінського його вчення про "інформаційний метаболізм", тобто інформаційний обмін між людьми. А також додала туди власні напрацювання щодо стосунків. Оцей мікс і став називатися соціонікою.

Сама пані Ауґустінавічюте визначила соціоніку як науку про структуру суспільства і різні форми відносин між його членами. І якщо вам досі нічого не ясно, то ми назвемо основні принципи соціоніки 👇

1) Отож, оскільки соціоніка – це про інформацію, то і людину, її свідомість та психіку, вона розглядає як інформаційну систему. Вважається, що на те, як людина сприймає інформацію та ділиться нею з іншими впливають кілька аспектів: інтуїція, сенсорика, логіка і етика. І, звісно ж, впливає те, є людина екстравертом чи інтровертом.

2) У залежності від того, які з аспектів (інтуїція, сенсорика, логіка і етика + інтроверсія/екстраверсія) у людини є основними для розуміння світу та спілкування з людьми, і формуються різні типи особистостей. Усього таких комбінацій може бути 16, отож – типів особистостей також 16.

3) Ці 16 типів отримали назву типи інформаційного обміну (ТІМ). Кожен з них – має власну назву та детальну психологічну характеристику. Про це – нижче.

Які ж ТІМи існують?

Якщо ви захопитеся соціонікою та підете далі про неї читати на спеціалізовані ресурси, то побачите, що назви ТІМів там зазвичай пишуть дивними трьома літерами. Наприклад, СЕЕ або ІЛІ. Не треба лякатися, все це легко розшифрувати, знаючи основи, про які ми писали вище. СЕЕ – це сенсорно-етичний екстраверт, а ІЛІ – інтуїтивно-логічний інтроверт. А окрім того, для таких "чайників", як ми з вами, існують крім буквених позначень також назви для кожного з 16 ТІМів, що легко запам'ятовуються. СЕЕ – це Наполеон, а ІЛІ – Бальзак. 

Чому саме ці люди? Бо вважається, що французький державний діяч, полководець Наполеон Бонапарт –  найтиповіший і найзнаменитіший у світі представник свого типу сенсорно-етичних екстравертів. Відповідно, французький письменник та драматург Оноре де Бальзак – типовий представник ТІМу інтуїтивно-логічних інтровертів. Знаючи щось трохи з історії про цих особистостей, їхню біографію, риси характеру або твори (ну, у тих, хто творив), ви вже можете уявити певну характеристику ТІМа. Також назвою ТІМа може бути не реальна історична особа, а, наприклад, літературний герой.

Згадаємо усі 16 ТІМів:

  • Дон Кіхот (ІЛЕ - інтуїтивно-логічний екстраверт)

Відомі представники: Марк Цукерберг, Дастін Хоффман, Галілео Галілей, Альберт Ейнштейн, Кіану Рівз.

  • Дюма (СЕІ - сенсорно-етичний інтроверт)

Відомі представники: Александр Дюма (батько), Пол Маккартні, Андрій Макаревич, Памела Андерсон.

  • Гюго (ЕСЕ - етико-сенсорний екстраверт)

Відомі представники: Віктор Гюго, Сандра Буллок, Наталія Орейро, Білл Клінтон, Маша Єфросиніна.

  • Робесп’єр (ЛІІ - логіко-інтуїтивний інтроверт)

Відомі представники: Максиміліан Робесп'єр, Ангела Меркель, Микола Амосов, Шакіра.

  • Гамлет (ЕІЕ - етико-інтуїтивний екстраверт)

Відомі представники: Володимир Зеленський, Богдан Ступка, Джон Леннон, Майкл Джексон, Емманюель Макрон, Стів Джобс, Фідель Кастро, Мерілін Монро, Джордж Буш-молодший.

  • Максим Горький (ЛСІ - логіко-сенсорний інтроверт)

Відомі представники: Маргарет Тетчер, Ілон Маск, Віталій Кличко, Леонід Кучма, Бред Пітт, Сальвадор Далі.

  • Жуков (СЛЕ - сенсорно-логічний екстраверт)

Відомі представники: Петро Порошенко, Олександр Лукашенко, Мадонна, Гілларі Клінтон, Вінстон Черчилль, Володимир Маяковський.

  • Єсенін (ІЕІ - інтуїтивно-етичний інтроверт)

Відомі представники: Сергій Єсенін, Фридерик Шопен, Едвард Нортон, Курт Кобейн, Г'ю Грант.

  • Наполеон (СЕЕ - сенсорно-етичний екстраверт)

Відомі представники: Юлій Цезар, Наполеон Бонапарт, Дональд Трамп, Леонід Кравчук, Михайло Горбачов, Елвіс Преслі, Брітні Спірс.

  • Бальзак (ІЛІ - інтуїтивно-логічний інтроверт)

Відомі представники: Оноре де Бальзак, Чарльз Дарвін, Валерій Лобановський, Габрієль Гарсія Маркес, Євген Комаровський, Деніел Редкліфф, Стівен Спілберг.

  • Джек Лондон (ЛІЕ - логіко-інтуїтивний екстраверт)

Відомі представники: Джек Лондон, Білл Гейтс, Джон Кеннеді, Юлія Тимошенко, Джулія Робертс, Вальтер Скотт.

  • Драйзер (ЕСІ - етико-сенсорний інтроверт)

Відомі представники: Єлизавета ІІ, Ада Роговцева, Софія Ротару, Ненсі Рейган, Емінем, Бріжіт Бардо.

  • Штірліц (ЛСЕ - логіко-сенсорний екстраверт)

Відомі представники: Сергій Бубка, Артур Конан Дойл, Міхаель Шумахер, Арнольд Шварценеггер, Генрі Форд.

  • Достоєвський (ЕІІ - етико-інтуїтивний інтроверт)

Відомі представники: Федір Достоєвський, Вінсент ван Гог, принцеса Діана, Одрі Хепберн.

  • Гекслі (ІЕЕ - інтуїтивно-етичний екстраверт)

Відомі представники: Марк Твен, Вітні Г'юстон, Луї де Фюнес, П'єр Рішар, Савік Шустер.

  • Габен (СЛІ - сенсорно-логічний інтроверт)

Відомі представники: Анджеліна Джолі, Меріл Стріп, Адріано Челентано, Агата Крісті, Моніка Беллуччі.

То як це і навіщо застосовувати у житті?

Як і будь-яка спроба характеристики особистості і класифікації людей, соціоніка – це для того, щоб, у першу чергу, краще зрозуміти себе. Хто я? Який я? На що я  здатен? У чому мої сильні сторони? А що робити зі слабкими? У якій сфері я зможу себе повністю реалізувати? А хто стане моїм ідеальним партнером для любовних стосунків? Яких людей мені краще оминати десятою дорогою?

Якщо вас хвилюють відповіді на всі ці запитання – скоріше дізнайтеся, який же у вас ТІМ. У соціоніці цей процес називається типуванням. Ви можете спробувати протипувати себе самостійно, за допомогою тесту. Ось цей за посиланням – вважайте, класика. Хоча їх онлайн є безліч. Тому радимо пройти декілька, для точності результату.

Хоча більш надійний спосіб дізнатися свій ТІМ – це інтерв'ю. У соціоніці так називається типування наживо, коли ви розмовляєте з експертом чи навіть групою експертів у цій галузі, які і роблять свій висновок про вас. Знайти експертів – теж не складно. Ви здивуєтеся, скільки насправді людей "в темі". Майже у кожному місті є соціонічні клуби та спільноти.

Коли дізналися свій ТІМ – гайда читати свою детальну характеристику. Їх в інтернеті – більше, ніж гороскопів, тож конкретних посилань не даємо 😉

Це був перший момент користі соціоніки. Однак є і бонус. Окрім опису ТІМів соціоніка також дає детальні описи відносин між ними. Скажімо, між Наполеоном та Бальзаком, між Жуковим та Драйзером, між Габеном та Джеком і т.д. Найкомфортніші стосунки – це дуальні (коли люди ідеально доповнюють один одного), найнекомфортніші – конфліктні (тут все ясно). Знаючи, до якого ТІМу належите ви та ваше оточення, можна спробувати досягти гармонії в усіх сферах – в особистій, професійній та інших.

Чи можна за допомогою соціоніки маніпулювати людьми?😏 У теорії – так. Однак для цього треба ідеально "шарити" у цьому, добре знати усі ТІМи, себе та вміти типувати інших. Тож, для початківців це – нереально.

Якщо це дійсно працює, чому соціоніку досі не визнають наукою?

Соціоніка дійсно офіційно не визнана у наукових колах. Однак у багатьох університетах світу цю концепцію включають до вивчення у курсі різних дисциплін. До прикладу, у курсі соціології, педагогіки, соціальної психології, менеджменту та управління людськими ресурсами, конфліктології, туризму, журналістики, реклами та навіть в атомній енергетиці, авіації та космонавтиці.

Якщо це дійсно ефективно, то чому досі не науково? Аргументів у критиків – море. Один із головних, із яким складно сперечатися – це відсутність єдиного методу для визначення ТІМу. Хтось типує через тести, хтось – через анкетування, хтось – спостерігаючи за людиною, хтось – через бесіду і інтерв'ю. Немає єдиних критеріїв. А без них будь-яка спроба класифікації типів особистості перетворюється на гороскоп😑

Слабким місцем соціоніки також вважають те, що ТІМи не змінюються від самого дитинства і до старості. Але життя довге, все навколо – мінливе, а люди – здатні адаптуватися до будь-чого. 

Ну і вирішальний аргумент: спроба загнати усе наявне населення планети у якихось 16 типових характеристик  у сучасному світі виглядає вже занадто. Бо ми – за різноманіття, індивідуальність та неповторність кожної особистості. А виходить, що навколо повно людей, які наші соціонічні близнюки?😳

Як воно насправді – вирішуйте самі. Ну і пишіть у коментарях свій ТІМ 👇

Зображення: giphy.com.

Марта Абрикосова
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту