Творці серіалу "Перші ластівки": "Ми показали підліткові самогубства жорстко, щоб їх не романтизувати"

"Йод" відвідав допрем'єрний показ першого українського серіалу про дитячі суїциди та подивився його в компанії психолога, представника ЛГБТ-спільноти й мами підлітка - телеведучої Маші Єфросиніної.

Хлопець дивиться телерепортаж про ЛГБТ-парад у компанії батька-гомофоба. Той не приховує своїх емоцій з приводу того, що потрібно зробити з "цими". Він не знає, що син таємно закоханий в однокласника й буквально сьогодні підкинув у його скриньку записку з подарунком.

Огрядна неспокійна жінка бурхливо дорікає дочку - звичайну дівчинку середньої статури, що та провалила кастинг на зйомки в рекламі, бо "занадто багато жере". А вже за кілька хвилин запитує: "Ти ж можеш мені все розповісти - про всі свої проблеми, так?"

Пізній вечір. Дах. Школярі. Бурхливі розбірки. Зйомка на мобільний телефон (кожен крок нині підлітки документують для сторіс, тік-ток або ютьюба). Нічого незвичайного, так? Рівно доти, доки одна з дівчат не робить фатальний крок униз... Калюжа крові. Хтось продовжує знімати все на мобільний.

Це тільки три епізоди з нового серіалу про підлітків "Перші ластівки", прем'єра якого відбудеться 19 листопада на Новому каналі. Жорстко та страшно. Але шоуранер (виконавчий продюсер) проєкту Євген Тунік стверджує: реальне життя набагато жорсткіше та страшніше.

Джерело натхнення - реальні історії

- Кожен автор сублімує історії зі свого життя. Звісно, ми зі сценаристами привнесли щось своє. Але основне джерело інформації - організація Ла Страда. У них є гаряча лінія, куди дзвонять підлітки, які опинилися в складній ситуації. Від самого початку ми співпрацюємо. Там я прочитав десятки таких історій: від батьків, від дітей.

- Непросто було через себе все це пропускати?

- Важко. І, чесно вам зізнаюся, жодна з тих історій, що я прочитав, детально не вибудована в серіалі. Якби ми показали все, як у реальному житті, було б набагато жорсткіше.

- У 90-ті підліткові серіали були про дружбу, стосунки, якусь магію. Тепер вони жорсткіші. З чим це пов'язано?

- Наш серіал теж про дружбу, про стосунки, про перше кохання, про справжні почуття. Просто світ змінився за цей час. А якщо є такі тенденції, отже, й телепродукт має бути таким, щоб знаходити відгук у глядача.

Шоураннер серіалу - Євген Тунік. Фото Нового каналу

- Як Новий канал відреагував на ідею такого серіалу? Навіть у США такі формати виходять на кабельних каналах або онлайн-стрімінгах.

- Дуже добре. Їм одразу сподобалася ідея.

- За три роки роботи довелося щось прибирати, відмовлятися від якихось жорстких сцен?

- Від самого початку роботи над серіалом ми тісно співпрацювали з психологами та юристами, тому в нас були рекомендації, які межі та моральні принципи не варто перетинати. Не було жодної сцени, яку довелося б вирізати або пом'якшувати, бо спочатку все направляли в правильне русло. Я читав висновки деяких психологів і юристів, які вже постфактум, подивившись серіал, дуже нас хвалять.

"У нашому серіалі буде зворотний зв'язок"

- Батьків часто непокоїть підлітковий секс на телеекрані. Як у вас із цим?

- Відвертих сцен тут не буде. Були деякі рамки, які ми не переступали. Жорсткі сцени потрібно правильно показувати, щоб це не було травматично сприйнято глядачами.

- Наприклад?

- Найголовніше - це те, що в серіалі є тема самогубств. Її не потрібно романтизувати. Не може підліток, дівчинка, яка подивиться серіал, подумати: "Якщо я стрибну з даху і буду так само летіти, то буде все чудово. Я не розіб'юся, і за мною так само гірко плакатимуть". Ні. Такого не буває в житті. 

Ми намагалися показати цю історію максимально жорстко. Так, щоби підліток, який це побачив - зрозумів: так робити не варто. Нічого хорошого в цьому немає.

- Найвідоміший у світі серіал на цю тему - американський "13 причин чому". Він мав великий резонанс у батьківських спільнотах, тому кожна серія там закінчується обговореннями вчинків героїв з акторами. Чи плануєте щось подібне у нас?

- Обговорення, як вони, ми не робитимемо. Головним є те, що наприкінці кожної серії розміщуємо номер гарячої лінії і аккаунт в Інстаграм, через який можна зв'язатися і написати службі психологічної підтримки в Ла Страда. Не знаю, чи був в Україні такий серіал, де, якщо у тебе є проблема, підказують, що є фахівці, які готові допомогти. Якщо кількість звернень на гарячу лінію після нашої прем'єри зросте - буду тільки радий.

Маша Єфросиніна: "Після перегляду хочу поїхати і обійняти свою дочку"

Після презентації перших двох серій проєкту Новий канал організував відкриту дискусію, щоб отримати зворотний зв'язок від психолога, самих підлітків та їхніх батьків, а також представника ЛГБТ-спільноти. Однією з найемоційніших була реакція телеведучої, посла доброї волі ООН і мами 15-річної дочки - Маші Єфросиніної.

Маша Єфросініна з донькою Наною. Фото з соцмереж телеведучої

- Мене дуже "пришибла" ця картина. Мені хочеться ще. Думаю, її буде дуже важко дивитися всім - як підліткам, так і батькам, адже кожен буде її по-своєму переживати.

Звісно, я дивилася її як мама, в першу чергу. Звісно, мені зараз хочеться поїхати та обійняти свою дочку. Звісно, вона скаже: "Мамо, ти чого?" І мені треба буде зібрати себе в кулак, щоб не витягнути з себе курку, що кудкудаче і яку я в собі душу. Бо вони справді від нас відрізняються хоча б тим, що єдиним орієнтиром у житті у нас були тільки батьки. У наших дітей - це величезний світ соцмереж, фаворитів і симпатій.

Я не тільки мама підлітка, а й мама п'ятирічної дитини. Він зараз дивиться на тебе, немов на божество. А через 10 років виносить тебе за дужки свого світу найсвятіших істот, де ти стаєш людиною, якій треба щось розповісти, відзвітувати, а ти маєш це зрозуміти. Нас ніхто не готує до цієї сепарації, тому все складно.

Я працювала над цим: читала книжки, радилася з фахівцями, тому що не хотіла втратити зв'язок з дочкою. Я впевнена: безліч психологічних проблем у людей в дорослому віці саме через стосунки з матерями. Сучасний шлях - це дружба через повагу та пієтет, а не біль, страх і сльози.

Режисер Юрій Двіжон: "Круто, що ЛГБТ-герой тут не фрік, а такий, як усі"

- Я хотів би подякувати всій команді. Дуже важливо показувати ЛГБТ-людей на українському ТБ. І робити це правильно. Закоханий в однокласника герой - в іншому нічим не відрізняється від інших хлопців у класі.

Це круто, тому що більшість каналів спекулюють на цій темі - демонструють ЛГБТ фріками, хоча ми не відрізняємося від інших. Нас із братом виховували однаково, ми їли з тих же тарілок, але він гетеросексуальної орієнтації, а я - ні.

У підлітковому віці я розумів, що в своєму класі такий, швидше за все, один. І для мене було важливо побачити представника ЛГБТ, наприклад, на тій же "Фабриці зірок". Мене теж переслідували думки про суїцид. Був страх, що все розкриється.

Але коли ми з мамою дивилися передачі, де були такі персонажі, за її реакцією я підсвідомо отримував сигнал: для неї це не стане проблемою. Можливо, саме це мені допомогло. Думаю, що частіше тему ЛГБТ адекватно порушуватимуть на ТБ, то менше підліткових самогубств буде в нашому суспільстві.

Психолог - про перших "ластівок" того, що ваша дитина схильна до суїциду

Є три ознаки, які допоможуть зрозуміти, що підліток у депресії та може накласти на себе руки, - розповідає психолог Наталія Єжова:

  1. 1Порушення сну: коли підліток зовсім не спить або спить занадто багато. Як він рятується? Грає в комп'ютерні ігри або сидить у соцмережах. Зазвичай батьки просто забирають гаджети: "Ні, спи". І дитина залишається наодинці зі своїми думками. Немає цього заспокійливого.
  2. 2Порушення апетиту. Або хочеться все заїсти - у мене ж проблеми, хочеться солоденького побільше, або зникає апетит. Як вони захищаються? Ось у мене дієта, я закохалася. Якщо батьки не розбираються в ситуації, а змушують - виникають серйозніші психологічні захворювання.
  3. 3Повна апатія. Він не в соціумі. Захист - це наркотики, алкоголь, безладні статеві зв'язки... Підліток вибирає компанії, які його визнають. А коли батьки це "пригвинчують" - дитина знову залишається сам на сам зі своїми думками. Вона не може з ними покінчити - і виникають думки про самогубство.

Чого діти хочуть насправді? Уваги, близькості, поговорити. Завдання - створити умови, в яких дитина відчуватиме безпеку, визнання, турботу і любов. Це важко зробити батькам з неблагополучних сімей, тому, мами й тата, подумайте спершу про своє психологічне здоров'я. Підлітки зчитують вас.

Ольга Ліцкевич
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту