Учень Менделєєва з Дніпровщини – піонер фізичної хімії

6 січня виповнюється 91 рік, як пішов з життя хімік Дмитро Петрович Коновалов - один з фундаторів хімічної теорії розчинів, який починав об’єднання хімічної та фізичної концепцій учення про розчини і який першим запровадив поняття "Активна поверхня", що мало революційне значення для розвитку теорії гетерогенного каталізу і хімічної кінетики.

Хімічити треба уміючи

Одного разу, коли набридло запускати "навантаженого" жолудями повітряного змія, Дмитрик, наповнивши склянку оцтом, опустив туди яйце: подивитися, плаватиме чи втоне. Та й відволікся на іншу втіху.

Згадав про "експеримент" лише наступного дня. Здивуванню не було меж: шкаралупа щезла, а навколо білка виникло щось схоже на рогівку ока. Понад те, виявилося, що "голим" яйцем можна гратися, мов пружним м'ячиком. Не виключено, саме це пізніше спонукало школяра всерйоз зайнятися диво-наукою. А хімія навзаєм збагатилася видатним ученим.

Експеримент з яйцем і оцтом. Фото із сайту bigpicture.ru

Студент Петербурзького університету Коновалов був одним з улюбленців всесвітньо відомих вчених-викладачів - Дмитра Менделєєва та Олександра Бутлерова. Саме за рекомендацією першого "вундеркінд" по завершенні навчання потрапив до лабораторії ще одного геніального хіміка Августа Кундта в Страсбурзі, де захистив магістерську дисертацію та через рік повернувся до своїх вчителів.

Коло інтересів Коновалова вражає. Дмитро Петрович спеціалізувався з проблем технічної хімії, гетерогенного каталізу, хімічної термодинаміки, теорії гетерогенних рівноваг, співвідношення між теплотою горіння та будовою органічних сполук, хімічної кінетики, термохімії, теорії рідин і стояв біля витоків фізичної хімії.

Д. І. Менделєєв і Д. П. Коновалов на закладці нової університетської лабораторії, Санкт-Петербург, 1892 рік. Джерело: wikipedia.org

Пояснив непояснювальне

Ще давні алхіміки підкреслювали: "Тіла не взаємодіють інакше, як в однорідних сумішах різних речовин". І справді, Земля й цивілізація існують значною мірою завдяки їхнього кругообігу. Усе живе підтримує існування, засвоюючи їжу, яка у травному тракті перетворюється на той таки розчин.  Що вже говорити про виробництва, зокрема, про переробку нафти.

У XIX ст. однією з найактуальніших проблем хімії стало створення "об'єднаної" теорії розчинів. До чого причетний і дніпрянин. Саме він 

  • заклав основи теорії переганяння рідких сумішей;
  • сформулював уявлення про автокаталіз;
  • вивів (на рік раніше Вільгельма Оствальда) формулу для визначення швидкості автокаталітичних реакцій;
  • обґрунтував ідею про хімічну природу розчинів;
  • розвинув уявлення про системи "Рідина – Рідина", вказавши на дифузійні процеси.
Ці відкриття лягли в основу багатьох розділів сучасних хімічних технологій.

А ще Коновалов спростував результати досліджень відомих зарубіжних колег щодо застосовності закону Авогадро до хлористого сульфуріну (роками залишався нез'ясованим), що стало науковою сенсацією. 

Є на рахунку й інші епохальні досягнення, увічнені світовою спільнотою в "іменних" законах. Це - перший (в подвійній рідкій системі насичена пара відносно багатша тим компонентом, який у чистому вигляді має нижчу температуру кипіння) та другий (максимуму чи мінімуму тиску пари подвійної рідкої системи відповідають рідина і пара однакового якісного і кількісного складу). А ще - рівняння Оствальда-Коновалова: формула для визначення швидкості автокаталітичної реакції.

Джерело: wikipedia.org

Цікаві факти

  • З атестата зрілості: "Виявляв допитливість, особливо до фізико-математичних дисциплін".
  • Ім'я вченого як одного з кращих випускників петербурзького Гірничого інституту занесено на мармурову Дошку пошани.
  • Коновалов: "Я хотів, працюючи у великих майстрів, бачити, як "робиться наука". І з перших днів зрозумів, що знайшов те, що шукав".
  • Автор понад 150 наукових робіт.
  • Певний час працював над технологію виробництва й очищення горілки, пішовши "по стопах" свого вчителя Менделєєва.
  • Виголосив незгоду з тлумаченням осмотичного тиску розведених розчинів, який пропагував нідерландець Якоб Вант-Гофф, і був правим.
  • Брав активну участь у відновленні хімічної промисловості України (1919-1922). Зокрема, організував в Катеринославі (зараз - Дніпро) Інститут прикладної хімії, де виготовляли медикаменти, а також вели роботи з синтезу замінників бензину.
  • Під час голосування на посаду президента Головної палати мір і ваг проти Коновалова був поданий лише один (його) голос (1922).
  • Під керівництвом Коновалова в СРСР організовано Комітет еталонів і стандартів.
  • За участі Коновалова створені еталони бензойної кислоти, світлових, електричних одиниць, платинові термометри опору і платино-родієві термопари, еталонна пурка - прилад для визначення маси зерна певного обсягу.

З досьє Дмитра Коновалова

👶Народився 22 березня 1856 року в Івашковому Верхньодніпровського району Катеринославської губернії (зараз - Дніпропетровська обл.).

👨‍🎓Із золотою медаллю закінчив Катеринославську гімназію (1866-1873), Петербурзькі гірничий інститут (1873-1878) та університет (1878-1880), стажувався в Страсбурзькому університеті (1880-1881).

👨‍🏫Працював асистентом (1881-1886), викладачем Петербурзьких інституту інженерів шляхів сполучення та університету (1886-1907), директором департаменту (1907-1908), заступником міністра торгівлі та промисловості Російської імперії (1908-1915), викладачем Петроградського технологічного інституту (1915-1918), директором Катеринославського хіміко-енергетичного інституту (1918-1922), президентом Головної палати мір та ваг СРСР (1922-1929).

Джерело: wikipedia.org

☝Почесний член Лондонського хімічного товариства.

😎Член Міжнародного комітету мір та ваг (1926-1929).

💪Чинний член академії наук СРСР (з 1923). 

💪Існують наукові терміни "Перший закон Коновалова", "Другий закон Коновалова", "Рівняння Оствальда – Коновалова".

🤴Президент Російського фізико-хімічного товариства (1923-1924; 1927-1928).

💀Помер внаслідок легеневого ускладнення 6 січня 1929 року в Ленінграді. 

📕Життю та науковим інтересам дніпрянина присвячена книга Юрія Соловйова та Олександра Кіпніса "Дмитро Петрович Коновалов. 1856-1929" (1964).

Курйоз на тему

Гомеопатичне порося

Якось у свята Дмитро Петрович завітав до свого вчителя, видатного хіміка Олександра Бутлерова. Той, звісно, запросив гостя до столу. І наразився на відмову: "Дуже болить живіт". 

Дістаючи із шафи ще одну пляшечку, Бутлеров заспокоїв:

- Гарантую: келишок перехилите - і хворобу як вітром звіє.

Зазначимо: усі близькі знали, що господар – прихильник гомеопатії, до якої Коновалов ставився скептично. 

Наступного дня Бутлеров поцікавився, чи пройшов живіт.  

- Пройшов, - зізнався  Коновалов. - Тільки не знаю, що допомогло: ваші ліки чи серйозна порція поросятини, яку я з'їв. 

Бутлеров удавано обурився: 

- От усі ви так, користуєтеся моїми засобами, а потім ставите їхню ефективність під сумнів.

Микола Сухомозський, Надія Аврамчук
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту