Переможниця Дефлімпіади: Після турніру мозок шахіста цілий місяць працює на рівні двієчника

Чемпіонка Ігор-2019 для людей з порушеннями слуху Тетяна Бакланова розповіла про те, чого вчать шахи, і поділилася особистими секретами відновлення втомленого мозку.

У грудні 2019 року в трьох містах Італії відбулись зимові Дефлімпійські ігри. Українці вперше брали участь одразу в п'ятьох видах спорту: керлінг, лижні гонки, гірськолижний спорт, сноубординг і шахи.

Наша збірна показала чудові результати: 4 золоті медалі, 4 срібні та 3 бронзові, посівши у загальному заліку 3-е місце. А лідер української шахової команди, 47-річна Тетяна Бакланова з Маріуполя, завоювала одразу дві нагороди: срібло (в бліці) і золото (в командній грі).

Вона втратила слух у дитинстві - через ускладнення, спричинені ліками. Але Таня навчалася у звичайній школі, зуміла адаптуватися до "життя в тиші", стала повноцінним членом суспільства та чудовою шахісткою (триразова чемпіонка світу).

Тетяна розмовляє і носить слуховий апарат, без якого практично не чує. Хоча по губах вона читає так здорово, що мимоволі забуваєш про її проблеми. Ми поспілкувалися без перекладача жестової мови.

Тренування щодня - по 4-5 годин мінімум

- Пані Тетяно, чому шахи? Як і коли ви прийшли до цього виду спорту?

- Взагалі я дуже рано почала грати. Мене привели до шахового клубу в 6 років. А першим моїм тренером був батько. Він навчив, як фігурки ходять, як ходити. А потім вже був шаховий клуб (це ще за радянських часів), багато тренувань, змагання.

- Як відбуваються тренування в шахах? Там же не треба м'язи качати, як в атлетичних видах спорту. Поява комп'ютерів змінила цей процес?

- Тренування зараз дуже відрізняються від тих, які були раніше. Сьогодні основний інструмент для тренування - це доступ до інтернету, до баз даних, до партій найкращих гросмейстерів світу.

Є офіційні тренінгові шахові програми, які працюють з різними етапами партій, аналізують їх. Зрозуміло, висока і роль тренера, який координує всю роботу і робить так, щоб не гаяти час на непотрібні дії.

Раніше все це було в книгах. Ми їх розкладали перед собою, шукали потрібну інформацію, вчили, закладки ставили на потрібних місцях. Тренери тягали по дві валізи цих книг за шахістами. Переписували партії від руки.

- Зараз, напевно, можна менше тренуватися, адже вся інформація під рукою?

- Коли я готувалася до Дефлімпійських ігор, то займалася щодня по 4-5 годин мінімум. З перервою. А за 3-4 місяці до змагань тренування стала інтенсивнішою.

- Особисто ви як готуєтеся?

- Є три стадії партії - і мені треба на тренуваннях приділити кожній з них час. Перша. Дебют (початок) - там ти виводиш фігури на бойові позиції. Це найскладніше. Друга. Міттельшпіль - середина гри, коли триває основна сутичка. Третя. Ендшпіль - закінчення гри, вирішальні кроки. Плюс - усе завжди змінюється, завжди вигадують щось нове, нові варіанти й ідеї рішення ситуацій у грі. Тренер відстежує всі ноу-хау і розбирає їх з нами.

Ще потрібно враховувати стиль гри, свій і суперника. Хтось любить спокійнішу гру, а хтось кидається одразу в атаку. Я думаю, тут усе залежить від характеру людини.

Наприклад, мій стиль гри доволі напористий. Глядачеві це дуже подобається, тому що це красиво та напружено. Але цей стиль досить виснажливий.

- Тренування - по п'ять годин. А скільки тривала ваша найкоротша партія?

- Близько пів години - впоралася за 15 ходів десь. Тут багато що залежить від того, як швидко ти і твій противник приймає рішення. У будь-якій позиції у мене є можливих 3-4 ходи для кожної фігури - відповідно, у суперника теж так. У геометричній прогресії виходить ціле таке дерево з можливих ходів - і це все потрібно у себе в голові намалювати і порахувати.

Чого вчать шахи

- Знаю, що за збірну України ви виступаєте з 1996-го?

- Так. Але я покидала спорт - з 1999-го до 2006-го не грала. Займалася кар'єрою за фахом - у мене кадрова освіта. А потім мене вмовили повернутися і я досі в професійному в спорті.

- Зараз ще десь працюєте?

- Графік тренувань і зборів дуже щільний, тому ні. Але я індивідуально займаюся шахами з дорослими людьми. Здійснюю дорослі мрії тих, кому цікаве мистецтво шахів з точки зору культурного явища. Як свої ідеї та емоції викласти на дошці.

А ще шахова культура - це гра для еліт. Корисно для бізнесу: ти ж вчишся в шахах розробляти стратегії.

"Беручи велике, не упускай мале" - це одна зі стратегій, з головних речей, яких вчать шахи.

- Для вас, як професіонала, шахи схожі на людське життя?

- Так. Це маленька модель звичайного життя. Тільки в шахах ти можеш якусь відповідь або результат практично одразу отримати, а в житті так не завжди виходить.

Як діяти, коли мозок відмовляється працювати

- За вашу кар'єру були моменти, коли хотілося все покинути?

- Були - всі ми люди. Я думаю, це через те, що я рано почала грати. А одне й те ж з року в рік набридає. І тому я на 8 років пішла, відпочивала. А потім зрозуміла, що без шахів життя не те, та й спортивний режим мені ближче. Хоча, звісно, графік у нас дуже жорсткий.

- А який він був у Італії?

- Два тури на день. Партія може тривати 4-5 годин. У нас сніданок, гра, обід, потім дивимося і аналізуємо партію, готуємося до наступної, граємо її, аналізуємо, потім вечеря і відпочинок, сон.

Виходить, ти весь день готуєшся, граєш, дивишся. І мозок з часом просто відмовляється слухати тебе. Це дуже складно. Через такі от навантаження часто зі спорту йдуть. Після такого режиму ігор ти не можеш потім прості математичні операції розв'язувати, читати книги художні складно, дивитися фільми нецікаво.

- І що робити в таких випадках?

- Особисто я відпочиваю на природі, гуляю, спілкуюся з друзями. Легкі фізичні вправи, правильне харчування. Більше нічого не можу.

Мені завжди навчання давалося легко, а тут мозкова активність опускається на рівень двієчника. І це може тривати місяць. Потім мозок відновлюється потроху. 

"Треба спати, а ти не можеш: шахова дошка перед очима"

- А як ви спілкуєтеся на змаганнях? У всіх спортсменів є слухові апарати?

- Частина спортсменів зі слуховими апаратами, частина ні. Особисто я жестовою мовою комунікую. Я ж починала грати не з людьми з вадами слуху, а зі звичайними спортсменами. А потім мені розповіли, що є можливість виступити тут - і я вирішила спробувати. Хоча спочатку була націлена робити шахову кар'єру не "зі слуху".

- А тепер за правилами ви можете грати в змаганнях звичайних?

- Так, звісно. Мені звання і рейтинг все дозволяє. Але я переключилася повністю на Дефлімпійські ігри.

- А де сильніші гравці?

 

- Зараз однаково складно скрізь, тому що у всіх є комп'ютери і доступ до баз даних. Рівень підрівнявся. Всі хочуть вигравати і активно готуються.

- Ви, напевно, вже звикли до перемог і не так радієте, як раніше?

- Чому? І зараз, перемагаючи на турнірі, я відчуваю неймовірне щастя. Адже стільки сил і енергії вкладено, стільки підготовки, тому - ейфорія повна.

- А як святкуєте із шаховою збірною?

- Цього разу, наприклад, у нас був спільний завершальний банкет. Він був чинний і спокійний, посиділи, відсвяткували трохи і все. Всі хотіли швидше виїхати додому і відпочивати.

- Ночами сняться шахи?

- Іноді, так. Особливо, якщо складні та відповідальні чемпіонати. Це, як водій, який довго їде за кермом по трасі, потім заплющує очі - і бачить ту дорогу. Так і у мене з дошкою. Треба спати, а ти не можеш. Нам у такі моменти на турнірах допомагає лікар. Але проблема в тому, що заспокійливе не завжди рятує, а снодійне нам пити не можна.

- А коли наступний важливий турнір?

- У мене в червні цього року - чемпіонат світу в Таллінні.

- Час готуватися?

- Так, але зараз ще програма реабілітації триває. Мозок досі нормально не працює.

😊😊😊

Тетяна Бакланова дякує усім, хто її підтримував, переживав за неї та розділив радість перемоги. Окрема подяка від чемпіонки Президенту Паралімпійського комітету Валерію Сушкевичу, особистому тренеру Леоніду Ніколаєву і лікарю збірної Олегу Суркову.

Дарина Коберська
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту