Весілля без весілля: як одружуються пари покоління Z

Пишні церемонії та "пізанські вежі" на голові у нареченої вже не в моді. Ба більше: саме весілля зараз не в моді. А що замість нього? Наш кореспондент, представниця покоління Z побувала на святі молодят, які в тренді.

У той час, коли в світі зростає кількість child-free пар, а вільні стосунки стали нормою навіть для затятих консерваторів, в Україні наполегливо продовжують грати весілля на 300 осіб з бійками та добряче "розігрітими" гостями.

Я не стверджую, що це погано. Певна романтика у подібних заходах все ж таки є. По-перше, це стародавня традиція, що тягнеться відтоді, коли при слові "гей" було прийнято хреститися. По-друге, що більше народу, то більше шансів, що хтось знайде там свою половинку. Або третинку. Або осьмушку… А головне: коли слово "Гірко!" волають триста горлянок, ніхто в радіусі пів кілометра не спить, а отже - чимось займається. Романтика!

Але зараз молодь не така романтична. Скоріше – прагматична.

Як Він та Вона вирішили одружитися

Особисто для мене й для більшості молодого покоління, яке ми позначили в заголовку літерою Z, проблема весілля якраз у цій божевільній церемонії.

У нашому "z-тівському" розумінні та доба, коли ти поєднуєш своє життя з життям іншої людини, має бути виключно для двох. Не для тата, матусі, двоюрідного брата твоєї чотириюрідної сестри чи подруги бабусі з-під Житомира.

Це час насолодитися одне одним та запам'ятати цей день, не обтяженим переживаннями та наповненим виключно позитивними емоціями.

Мушу зазначити, що я незаміжня. Стрибати під вінець у найближчі 5 років не планую. Не тому, що не бачу себе у ролі нареченої, а тому, що зарано.

Звістка про те, що мої друзі-однолітки (кожному по 24) планують одружитися, мене добряче здивувала. Бо більшість моїх однолітків, навіть попри тривалі стосунки, не поспішають давати одне одному клятви у вічному коханні. Це елементарно невигідно: без власного житла, успішної/стабільної роботи та багажу подорожей важко зрозуміти, чи правильне рішення ти приймаєш.

Отже, Він і Вона вирішили одружитися 💍👰🤵. Сталося це так: Він приходить з роботи, бачить Її – красуню, в яку закоханий ще зі школи, і під впливом романтично-естетичного натхнення вирішує, що хоче бути з нею довіку. Без особливих закидонів освідчується. Вона погоджується, бо теж кохає Його довгі роки.

За пару днів Вони приймають рішення це все діло оформити. Вирішують побратися в Одесі, бо "Київ – то нудно, а рідне містечко нафіг здалося!". Для цього домовляються про всі офіційні штуки, пишуть найближчим друзям – і за два тижні планують "відбути" оцей особливий день.

Запрошення та еротичні подарунки

Мене запросили без жодних листівок з голубами чи конвертів з каліграфічними надписами. Отримую повідомлення від свого компаньйона в соцмережі:

Пам'ятаєш Її та Його? Вони хочуть побратися. Нічого особливого, лише найближчі, без подарунків, банкету й іншого пафосу. Треба їхати.

Окей, - відповідаю спочатку без емоцій, ніби так і мало бути. Але вже потім прозріваю й додаю: - Але ж це швидко! Чекай, треба обрати місце, де жити, це ж клята Одеса з табунами туристів і бла-бла-бла…

Коротше, панікую. Наступного дня беру себе в руки, знаходжу апартаменти, обираю собі сукню (звісно, таку, щоб кожен день можна було ходити) та відпрошуюся на день з роботи, бо "церемонія" у п'ятницю зранку.

Ще за декілька днів усвідомлюю, що без подарунків навіть поколінню Z негоже. Тому за декілька годин обираю в інтернеті презент еротично-розважального спрямування (така собі гра для двох), додаю краплинку індивідуальності у вигляді масок для сну українських брендів (у нас модно підтримувати своє), і готуюся до "відчалення".

Матерiали по темi
У чому відмінність сексуальності та сексапільності і до чого тут українці

Церемонія та паспорти без штампів

П'ятниця, ранок. Я в Одесі, спати хочу страшенно, але нічого не поробиш: як у "рагсі" призначили, так і треба шкандибати.

Виявилося, що відносини можна узаконити по-різному: з класичними церемоніями й без них - у новому Центрі надання послуг у сфері держреєстрації актів цивільного стану. Це, за словами Її та Його, "значно дешевше і в 10 разів швидше", оскільки послуги надають у форматі електронної черги. Майже із запізненням я з компаньйоном прибуваю на місце, де мене очікують двоє молодят та ще одна парочка їхніх друзів. Хочете, називайте їх дружком-дружкою, однак таких формулювань у нас не звучало.

Вона – у звичайній ошатній сукні, більше схожій на діловий комбінезон до якоїсь прем'єри фільму, Він – у білій сорочці, джинсах та "венсах"

Вони за дві хвилини у маленькому кабінеті отримують свідоцтва про шлюб (ніяких тобі штампів у паспорті) та виходять до нас, запрошених.

На вулиці, під приміщенням Центру, "той, що має бути дружком" наливає ігристе, я вручаю свій екстравагантний презент, ми всі гуртом п'ємо – і трохи обговорюємо, шо то було 🥂.

Фото: Валентин Царук (Instagram @vnt.tsaruk)
Він пояснює, що це найшвидший спосіб одружитися, щоб голова не боліла. Вона не проти, бо швидше хоче на море й відпочити. Усі гуртом стрибаємо у таксі та їдемо Одесою фотографуватися.

"Гості" спілкуються, молодята сплять

Зазначу, що про жодного спеціального фотографа мова не йшла. Мій друг фотографує самостійно, бо наймати когось невідомого, хто скаже, як усміхнутися на камеру, – то не щиро. А нещирості на весіллі не може бути.

Минають дві години зйомок спільних і неспільних світлин, прогулянок залюдненим містом і висушуються декілька пляшок ігристого. Вона втомлюється, і всі приймають рішення перепочити до вечора, коли за планом – столик у ресторані.

Фото: Валентин Царук (Instagram @vnt.tsaruk)
Фото: Валентин Царук (Instagram @vnt.tsaruk)
Фото: Валентин Царук (Instagram @vnt.tsaruk)

Тим часом наречений їде до свого офісу, бо він - моряк, і підписує документи на наступний рейс (через два тижні), наречена йде перекусити й у душ, "свідки" – додому, а ми з компаньйоном продовжуємо гульки Одесою.

Цікавий момент трапився згодом. За дві години нас набирають "свідки" і кличуть на кальян додому, а заразом ще й джином заманюють. Як відмовити? За пару годин до нас приєднуються й молодята, які лягають подрімати "на годинку".

Тим часом "весільні гості" (двоє з яких, як ви пам'ятаєте,  у себе вдома) дивляться безглузді телешоу та обговорюють перспективи чоловіка-гінеколога в Україні. Бо "дружок" виявив бажання бути акушером-гінекологом.

За розмовами трохи розслабляємося, тягар відповідальності спадає, тому ближче до вечора, з чистою душею та тусовочними намірами їдемо до ресторану.

Матерiали по темi
Психоаналіз українських батьків: чому дорослі гризуться через дитячий комікс про ЛГБТ

Ось воно - справжнє весілля нашого покоління

Наречена забронювала столик у грузинському закладі, який і недешевий, але й не так, щоб усі заощадження віддавати. Разом з нами до ресторану приїхала Її давня подруга та брат з дівчиною. Таке собі "парне" весілля було б, якби не ота самотня подружка.

Посиділи-поїли, наречена добряче посмакувала вином – та й давай-но думати, де б оце його відпочити "по-нормальному". Хтось із хлопців запропонував перевдягтися та поїхати на пляж - зустрічати світанок. Усім це здалося чудовою ідеєю, зважаючи на те, що половина з присутніх в Одесу їздить не частіше, ніж чистить свій телефон від мемасиків.

Тут не можу не додати, що ввечері те море є набагато приємнішим, ніж удень, бо майже нікого нема. Лише ми. 

Ми дістали усе "гаряченьке", посередені "столу" поклали блютуз-колонку – і давай-но згадувати приколи, пов'язані з нареченими. Усім весело, лунає улюблена музика, перед тобою – море, поруч – друзі й закохані, а за спиною - Одеса, що ніколи не спить.

Ось воно - справжнє весілля нашого покоління. І нам не потрібні помпезні святкування, бо ми не готові втрачати все це.

Хто зна, можливо, у майбутньому я "здурію" та зіграю весілля саме так, як зараз я його бачити не хочу. Та й Він і Вона, ймовірно, з часом захочуть провести церемонію для рідних. Але поки є молодість, бажання цінувати кожну мить життя й не розтрачувати його на чужі емоції – я за весілля без весіль. Десь на березі моря з найближчими людьми та простотою в кожній деталі.

Автор зліва 😂
Матерiали по темi
В Києві побралися дві дівчини: яскраві фото події
Матерiали по темi
Віка Степаненко
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту