Ілюстрація: Таша Шварц

Від птахів – до літаків: українка з-під Бердянська, яка встановила 5 авіарекордів

Три з них з висотних польотів з вантажем і без нього та два з дальності перельотів. Йод.media розповідає про жінку не просту, а героїчну. Вона - Поліна Осипенко.
Без неба мені не жити
Поліна Осипенко

"Обіцяю літати вище за всіх дівчат світу"

До 19 років вона навіть не знала, що таке літак. Вона займалася іншими птахами – курками. І навіть досягла успіхів у цій справі: зовсім юною очолила птахоферму у рідній козацькій слободі Новоспасівці (Запорізька обл.), яка нині названа на її честь - Осипенко. Але згодом вийшла заміж за військового льотчика – і пішло-поїхало. Точніше – полетіло!

На парашуті – у двір до мами

Поліна закінчила Качинську військову авіаційну школу, служила молодшим пілотом, командиром ланки винищувальної авіації, інспектором з техніки пілотажу повітряних сил при Генштабі, наставником льотчиків-винищувачів.

Мабуть, найгероїчніший її рекорд - безпосадковий переліт за маршрутом "Москва – Далекий Схід" (приблизно 6000 км). Це досягнення 31-річна майор Осипенко разом з подругами-колегами встановила у вересні 1938 року, менш ніж за рік до трагічної загибелі.

Їхній літак "Батьківщина" збився з маршруту і, не дотягнувши до Хабаровська, приземлився на тайговому болоті.

Історики розглядають три версії, що могли призвести до такого:

1. Складні погодні умови.

2. Штурман Марина Раскова випустила з рук польотні мапи, які повітрям витягло в астролюк.

3. Нестача пального.

Найімовірніше, усі ці причини зав’язалися в один вузол. У результаті Раскова за наказом легендарної льотчиці Гризодубової вистрибнула з парашутом. А сама командир екіпажу з другим пілотом Поліною Осипенко сіли на болото.

Льотчиці Валентина Гризодубова, Поліна Осипенко і Марина Раскова перед вильотом. Фото: zurnalist.io.ua

Лише через 10 днів жінок-льотчиць знайшли, врятували і нагородили званням Героїв. Парашутисти Дніпропетровського аероклубу, аби якомога швидше повідомити матері Поліни приємну новину, вилетіли до Запорізької області, де приземлилися у двір родинного будинку Осипенків.

Бузок її імені квітнув у місті її імені

На честь льотчиці селекціонери вивели сорт бузку "Поліна Осипенко". Фото: florapedia.ru

У травні 1939-го газети повідомили, що Поліна Осипенко загинула при приземленні літака. Але з документів, які пізніше були розсекречені, з'ясувалося, що все було зовсім не так.

Того дня відпрацьовували польоти "наосліп". Поліні в напарники дістався комбриг Анатолій Сєров. Злетів було два. Під час першого у закритій кабіні сиділа Осипенко. І з завданням справилася блискуче, повернувшись на аеродром.

Трагедія сталася після другого старту, коли "наосліп" літаком керував Сєров. Він припустився фатальної помилки, внаслідок якої сталевий птах, звалившись у штопор, врізався у землю. Загинули два герої.

Хоча перед вильотом Поліна попереджала про збої у роботі індикатора повороту і ковзання, неправильні покази якого й призводять до штопора. Але на це ніхто не звернув увагу.

У зв'язку з цією трагедією у країні оголосили жалобу. Місто Бердянськ було перейменовано на Осипенко (така назва залишалася до 1958 року). А за кілька років селекціонери вивели сорт рожевого бузку "Поліна Осипенко".

А от вулицю в Києві, що півстоліття носила ім'я Поліни Осипенко, перейменували на Стрітенську.

Однак на честь льотчиці-героя й зараз названі: район, десятки населених пунктів, площі та вулиці, сквери, авіашколи, аероклуби, інститут, радгосп-завод, теплохід (Україні, Росії, Казахстані, Молдові та Киргизії) і навіть кратер на Венері.

Поштова марка на честь Поліни Осипенко (1939). Фото: zurnalist.io.ua

Цікаві факти 

Існує версія, що Осипенко з’явилася на світ не в родині безземельного селянина, а в сім'ї чоботаря-середняка, біографію ж їй "підправили", аби стала "правильнішою".

Перший чоловік, льотчик Степан Гов'яз, щоб освідчитися Поліні (тоді ще вона носила прізвище Дудник), прилетів до їхнього рідного села на невеликому військовому літаку.

Попри те, що в офіційній біографії вказано буцімто в Качинську авіаційну школу Поліна Осипенко вступила завдяки дзвінку наркома Ворошилова, насправді ж протекцію їй склав чоловік, який потім був запроторений до концтабору.

Перший чоловік льотчиці з в'язниці так ніколи і не вийшов: ні точне місце, ні дата його смерті наразі невідомі.

Другим чоловіком Поліни став її однополчанин Олександр Осипенко, також військовий льотчик.

Тривалий час не вміла плавати, хоча народилась на узбережжі Азовського моря. Навчилася триматися на воді уже під час навчання на льотчицю. 

З досьє Поліни Осипенко
 

Народилася 8 жовтня 1907 року в селі Новоспасівка (нині – Осипенко Бердянського району Запорізької області). Закінчила курси птахівників, а згодом Качинську військову авіаційну школу (1933 рік).

Служила молодшим пілотом, командиром ланки винищувальної авіації, інспектором з техніки пілотажу ВПС при Генштабі, наставником льотчиків-винищувачів.

Микола Сухомозський, Надія Аврамчук
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту