Вільні зсередини, але не ззовні: результати онлайн-опитування Інституту соціології НАН України

За допомогою Фейсбуку вдалося проаналізувати, наскільки ефективними є соціальні інститути в Україні. Авторами дослідження є науковці Сергій Дембіцький, Євген Головаха та Микола Сидоров. Інтернет-журнал Йод.media виступив майданчиком, на якому реалізовано проєкт.

Самостійність України у дзеркалі громадської думки

Євген Головаха, заступник директора Інституту соціології НАН України, професор, член-кореспондент НАН України

Віковічна українська мрія – самостійність. Ті, хто намагалися втілити цю мрію у життя, пов’язували самостійність України з виникненням незалежної держави.

І ось нарешті 1991 року держава з усіма атрибутами незалежності з’явилась на світовій політичній мапі. Наша держава існує вже 30 років, але у медійному просторі України постійно висловлюються міркування про несамостійність української влади, про її залежність від зовнішнього тиску.

А що про це думають пересічні українці, як вони самі оцінюють самостійність власної держави? Відповіді на це питання були отримані в нашому дослідженні, завдяки розробці та використанню в масовому опитуванні спеціальної методики – Індексу державної суб’єктності України (ІДСУ). Суб’єктність – це термін, який характеризує здатність будь-яких суб’єктів (індивідів і груп) до самостійних рішень та дій. 

Про окремі запитання, за відповідями на які вираховується адитивний показник (індекс) написав Сергій Дембіцький у цій статті нижче (див. мал. 2).

Оскільки індекс складається з 15 пунктів і кожний з них вимірюється за шкалою від 1 до 5, мінімальне значення ІДСУ – 15, а максимальне -75.  А от 45 – це умовний нуль, вище якого переважання оцінок державної самостійності, а нижче  - несамостійності. 

Насамперед слід зазначити, що середнє значення для нашої вибірки складає 34.5 і є значно нижче умовного нуля.  

Тобто більшість українців вважають свою державу переважно несамостійною в своїх діях та рішеннях.

Найнижчі показники ІДСУ – в Донецькій (31.3), Дніпропетровській (32.7), Луганській (32.8), Запорізькій (33.4) та Одеській (33.5) областях.

Найвищі показники – в Івано-Франківській (37.7), Закарпатській (37.3), Черкаській (36.9), Чернігівській (36.7) і Тернопільській (36.2) областях. 

1. Загалом, чоловіки дещо краще оцінюють суб’єктність України (35.2), ніж жінки (34,0).

2. Мешканці села (35.6) - краще, ніж  ті респонденти, що мешкають у малих (34.2), середніх (34.1) та великих (34.3) містах.

3. Люди з середньою освітою (37.8) - краще, ніж ті, хто мають вищу освіту на рівні бакалавра (36.7), спеціаліста або магістра (34.1), а також осіб з науковим ступенем (32.3).  

Отже, доводиться визнати прикрий факт – що освіченіша людина, то менше вона схильна визнавати самостійність своєї держави.

Але найразючіші відмінності ІДСУ серед прихильників різних політичних сил.

Ті, хто голосували на виборах у Верховну раду за "Слугу народу" мають показник, дуже близький до середнього за виборкою (34.8).

Найнижчий показник – у прихильників "Опозиційної платформи "За життя" (25.4), а найвищий – у "Голоса"  (40.3).

Слід за "Голосом" йдуть "Європейська солідарність" (36.3) і "Батьківщина" (35.6), електорати яких мають показник дещо вищий за середній.

За всіх суттєвих відмінностях між електоратами різних партій, слід зазначити те, що в них є спільним - переважна негативна оцінка можливості здійснення самостійної політики українською державою після 30 років незалежності. 

Особливо цей факт має непокоїти правлячу партію, виборці якої досі вважають, що свою політику чинна влада здійснює недостатньо самостійно. 

Одинадцять цінностей

Сергій Дембіцький, доктор соціологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту соціології НАН України

Ідея дослідження побудована навколо трьох ключових понять – цінностей державного рівня, соціальних потреб та самостійності України у різних сферах державного будівництва.

Цінності державного рівня представляють собою системні бажані властивості соціальної взаємодії між різними соціальними групами. До таких ми віднесли наступні:

Безпека – захист членів суспільства від внутрішніх деструктивних процесів (злочинності, екологічних проблем, дискримінації тощо).

Різноманіття – мирне співіснування в суспільстві соціальних груп з різними політичними, релігійними та культурними ідеалами.

Селективність – розподіл позицій в державних структурах виходячи з кваліфікації, досвіду і репутації претендентів.

Нормативність – дотримання юридичних законів і нормативно закріплених процедур у всіх сферах, що підлягають відповідному регулюванню.

Свобода – мінімізація втручання держави в життя суспільства, його окремих груп та індивідів.

Рівність – однакові базові права і можливості представників усіх соціальних груп (в галузі освіти, соціального захисту та медичного забезпечення).

Порядок – відсутність гострого протистояння між різними соціальними групами в суспільстві, а також між соціальними групами і державою.

Стабільність – здатність держави підтримувати досягнуті в суспільстві стандарти життя.

Розвиток – відповідність або рух наукових і технологічних досягнень України до рівня провідних країн світу.

Самостійність – вирішення питань державного будівництва без втручання зовнішніх політичних сил.

Сила – лідируючі позиції держави в міжнародній політиці на регіональному або глобальному рівні.

Перші дев’ять цінностей мають відношення перш за все до рівня окремих держав, десята й одинадцята – до міждержавного рівня.

Окремої уваги заслуговує цінність самостійності, яка може по різному реалізовуватися в різних сферах державного регулювання й тісно пов’язана з набуттям державою цивілізаційної суб’єктності. До відповідних сфер відносяться:

- зовнішня політика і міждержавні відносини

- культурне життя та економічні реформи

- внутрішньополітичне життя та розвиток промисловості

- підтримка малого та середнього бізнесу

- забезпечення громадського порядку, оборонна політика та питання війни і миру

- соціальна підтримка вразливих верств населення та боротьба з корупцією

- реформування системи охорони здоров’я та вирішення проблем міграції населення

- забезпечення прав і свобод громадян

- співробітництво з міжнародними організаціями та регулювання релігійного життя в країні.

Нарешті, успішність забезпечення державних цінностей частково обумовлює рівень соціального самопочуття широких верств населення. Соціальне самопочуття визначається ступенем задоволеності соціальних потреб людини, які, в свою чергу, є похідними від існуючої в суспільстві системи соціальних благ, їх виробництва та розподілу.

Задоволення окремих соціальних потреб дуже тісно пов’язано із забезпеченням цінностей державного рівня (наприклад, необхідна медична допомога або екологічна безпека). В той же час задоволення інших в значній мірі залежить від самої людини або її найближчого оточення (наприклад, упевненість у своїх силах або доброзичливе та співчутливе ставлення оточуючих людей).

Державні цінності, самостійність, соціальне самопочуття: загальна ситуація

Для оцінки реалізації цінностей державного рівня респондентів запитували, чи забезпечується, на їхню думку, реалізація цих цінностей в Україні (див. мал. 1).

Переважна більшість респондентів вважає, що не забезпечується реалізація більшості з запропонованих цінностей.

Виняток становлять такі цінності як різноманіття, свобода та порядок. Втім і за цими цінностями частка респондентів, які вважають, що вони забезпечуються, є досить малою.

Найгірша ситуація спостерігається для цінностей сили та стабільності. Більше 70% опитаних вважать, що вони не забезпечуються державою.

Мал. 1 Успішність забезпечення цінностей державного рівня, %

Порівняно кращою є ситуація із самостійністю української держави за різними напрямами. Для з’ясування відповідних думок респондентів просили оцінити, наскільки залежно (від зовнішнього впливу) чи самостійно Україна як держава діє за рядом напрямів (див. мал. 2).

Мал. 2 Рівень самостійності України за різними напрямами, %

Трьома напрямами державної політики, за якими, з точки зору респондентів, зберігається баланс між залежністю та незалежністю є культурне життя, забезпечення громадського порядку та регулювання релігійної життя в країні.

Усі інші напрями можна назвати більшою мірою залежними від зовнішнього впливу. При цьому починаючи із забезпечення прав і свобод громадян і закінчуючи економічними реформами (усього дев’ять напрямків з п’ятнадцяти), абсолютна більшість респондентів говорить про постійну або переважну залежність.

Співставлення відповідей на питання про реалізацію цінності самостійності з відповідями щодо самостійності України за різними напрямами показує, що трьома найбільш визначальними сферами є зовнішня політики та міждержавні відносини, внутрішньополітичне життя, а також оборонна політика та питання війни і миру. Власне це вказує на гостре сприйняття у масовій свідомості політичного компоненту залежності України.

Отже за оцінками респондентів можна зробити висновок про невтішний рівень реалізації державних цінностей, а також про суттєву залежність української держави. В цьому контексті цікаво дізнатися про соціальне самопочуття учасників дослідження (див. мал. 3).

Мал. 3. Рівень достатності різних компонентів соціального самопочуття, %

У випадку восьми з п’ятнадцяти потреб (починаючи від упевненості в своїх силах і закінчуючи повноцінним дозвіллям) можна говорити про їхнє задоволення серед достатньо великої кількості опитаних.

Решта потреб є незадоволеними серед переважної кількості опитаних. Такими є потреби, задоволення яких спирається на ефективне функціонування соціальних інститутів держави.

Показовим є те, що найнезадоволеніша соціальна потреба – це стабільність у державі та суспільстві.

По-перше, її місце узгоджується з недостанім рівнем реалізації відповідної цінності.

По-друге, із ситуацією в країні, що у значній мірі обумовлюється наслідками пандемії.

Електоральні відмінності: чи відрізняються різні політичні групи в своїх оцінках

Враховуючи суттєву фрагментованість українського суспільства з точки зору політичних поглядів, а також залежність оцінок дій державних інститутів від таких поглядів, ми спинилися на аналізі відмінностей різних електоральних груп, які можна виокремити за результатами виборів до Верховної ради. При цьому додатковим аспектом аналізу стала задоволеність респондентів діяльністю партії, за яку вони віддали свій голос.

Почнемо з пропрезидентської партії (див. мал. 4). На цій та наступній діаграмах міститься кілька типів метрик (усі у відсоткових величинах).

Мал. 4. Електорат політичної партії "Слуга народу", %

По-перше, зазначений розмір груп з різним рівнем задоволеності діяльністю партії. Сума цих величин може не досягати 100%, оскільки на графіках не згадуються ті, хто не слідкують за діяльністю партії.

По-друге, окремо для кожної з таких груп зазначений рівень реалізації цінностей державного рівня у відповідності до їхніх оцінок. Ця інформація наведена у жовтих колах.

По-третє, на першому монохромному графіку в сірих тонах наведений рівень самостійності України за оцінками відповідної електоральної групи. Для розрахунку цієї величини використані п’ять напрямів державної політики: зовнішня політика та міждержавні відносини, економічні реформи, оборонна політика та питання війни і миру, боротьба з корупцією, реформування системи охорони здоров’я.

Нарешті на останньому монохромному графіку зазначений загальний рівень соціального самопочуття. Знову ж таки у відповідності до оцінок тієї чи тієї електоральної групи.

Статево-вікові характеристики респондентів, які проголосували за політичну партію "Слуга народу", є близькими до відповідних показників вибірки в цілому.

Як видно з графіка, спостерігається значне незадоволення респондентів з числа виборців політичної партії "Слуга народу". При цьому збільшення задоволеності пов’язане із покращенням оцінок щодо реалізації цінностей державного рівня.

Величина у 68,8% для повністю задоволених партією респондентів є найвищим таким показником серед усіх електоральних груп. В той же час величина у 15,2% для повністю незадоволених виборців, якщо і не є найнижчою, то поступається в негативному значенню лише окремим групам з числа виборців політичної партії "Опозиційна платформа – За життя".

Рівень самостійності та соціального самопочуття в цій групі є достатньо низьким.

В той же час, порівнюючи їх з показниками інших електоральних груп, можна говорити про середній відносний рівень оцінки самостійності, а також задоволення соціальних потреб.

Рис. 5. Електорат політичної партії "Опозиційна платформа - За життя", %

Статево-вікові характеристики респондентів, які проголосували за політичну партію "Опозиційної платформи – За життя", відрізняються від відповідних показників вибірки в цілому. Дана група респондентів є старшою, а також з меншою кількістю чоловіків.

Задоволеність своєю партією електорату "Опозиційної платформи – За життя" є відчутно вищою (див. мал. 5). Але це аж ніяк не позначається на покращенні оцінок щодо реалізації цінностей державного рівня. Показовим тут є те, що перехід з рівня "Важко сказати, задоволений(-а) чи ні" на рівень "Скоріше задоволений(-а), ніж не задоволений".

Так, оцінки у частині реалізації цінностей погіршуються, а не покращуються, що добре узгоджується з інформаційною політикою цієї політичної сили.

Рівень оцінок щодо самостійності України та свого соціального самопочуття у цій електоральній групі є найнижчим. Найнижчий рівень соціального самопочуття здебільшого обумовлений нетипово низькою задоволеністю таких соціальних потреб як дотримання в країні прав людини, упевненості, що не виникатимуть конфлікти на політичному грунті, а також міжнаціональні конфлікти.

Мал. 6. Електорат політичної партії "Батьківщина", %

Статево-вікові характеристики респондентів, які проголосували за політичну партію "Батьківщина", відрізняються від відповідних показників вибірки в цілому. Дана група респондентів є старшою, а також має майже вдвічі менше чоловіків.

У випадку виборців політичної партії "Батьківщина" зростання задоволеності своєю політичною силою веде до зростання оцінок щодо рівня реалізації цінностей державного рівня (див. мал. 6). 

Цікавим в даному випадку є те, що серед респондентів, які проголосували за політичну партію "Батьківщина" спостерігається достатньо велика відносна частка тих, хто не слідкує за її діяльністю – 13,3%.

Показник цієї групи щодо реалізації державних цінностей знаходиться на рівні повністю задоволених респондентів.

Оцінки самостійності та соціального самопочуття в цій електоральній групі співставні з оцінками респондентів, які проголосували за політичну партію "Слуга народу".

Мал. 7. Електорат політичної партії "Європейська солідарність", %

Статево-вікові характеристики респондентів, які проголосували за політичну партію "Європейська солідарність", є близькими до відповідних показників вибірки в цілому.

Респонденти, які віддали свої голоси за політичну партію "Європейська солідарність", є найзадоволенішими її діяльністю (див. мал. 7). При цьому зростання задоволеності веде до дуже слабких змін в оцінках рівня реалізації цінностей державного рівня.

Оцінка рівня самостійності України тут є дещо вищою за відповідні оцінки електоральних груп, розглянутих вище. Більші відмінності фіксуються у рівні соціального самопочуття. 

Двома потребами, які задоволені в електорату "Європейської солідарності" краще ніж серед інших електоральних груп (включно з виборцями політичної партії "Голос") є упевненість у своїх силах та освіта.

При цьому порівняння різних груп електорату у нашій вибірці за змінною рівня отриманої освіти, дійсно, вказує на більшу частку осіб з повною вищою освітою та науковим ступенем серед виборців "Європейської солідарності".

Мал. 8. Електорат політичної партії "Голос", %

Демографічні характеристики респондентів, які проголосували за політичну партію "Голос", відрізняються від відповідних показників вибірки в цілому в частині віку. Так, вони є наймолодшими.

Оцінка діяльності політичної партії "Голос" своїми виборцями є гіршою, у порівнянні з попередньою електоральною групою (див. мал. 8). В цілому збільшення задоволеності діяльністю партії пов’язане з покращенням оцінок реалізації цінностей державного рівня.

Також респонденти-виборці "Голосу"включать порівняно велику частку тих, хто не стежить за її діяльністю – 15,1%. Серед них оцінка рівня реалізації цінностей державного рівня досягає 32,5%.

Як і респонденти, які проголосували за політичну партію "Європейська солідарність", ця група характеризується найвищими оцінками самостійності України та їхнього власного соціального самопочуття.

В цій групі двома потребами, які задоволені краще ніж серед представників інших електоратів є повноцінне дозвілля та можливість купувати найнеобхідніші товари та послуги.

Останнє узгоджується з найвищим рівнем доходів у цій групі (втім, він дуже несуттєво перевищує рівень доходів виборців "Європейської солідарності").

Висновки: особисті ресурси, ефективність державних інституцій та електоральна специфіка

Перш ніж робити висновки необхідно окреслити евристичні межі нашого дослідження. Звісно, онлайн-опитування не відповідає вимогам репрезентативних досліджень громадської думки.

Втім, при охопленні достатньо різнорідної аудиторії онлайн-дослідження надають цікаві відомості про окремі групи, що зафіксовані в опитуванні (тут слід враховувати усі демографічні та соціографічні ознаки цих груп), або навіть можуть схоплювати стан масової свідомості у найзагальніших рисах.

Наприклад, ми порівняли ранжування задоволеності різних показників соціального самопочуття у нашому дослідженні (див. мал. 3) з таким же ранжуванням репрезентативного дослідження, проведеного восени 2019 року.

Була виявлена висока узгодженість відповідних результатів. Так, якщо певна потреба стоїть вище по відношенню до інших потреб в одному дослідженні, то імовірність такого ж її положення в другому дослідженні складає 90%.

А три найменш задоволені потреби взагалі посідають однакові  місця за результатами обох опитувань: 13 – упевненість, що не виникатимуть конфлікти на політичному грунті; 14 – екологічна безпека; 15 – стабільність у державі та суспільстві.

В цілому, ми розглядаємо отримані у нашому дослідженні результати в якості гіпотез, що характеризуються високою правдоподібністю.

Висновок 1. Про позитивне

До позитивних моментів у реалізації цінностей державного рівня можна віднести забезпечення різноманіття та свободи. Частка респондентів, що бачать їхнє часткове або повне виконання, становить відповідно 69,0% та 60,8%.

При цьому можна виокремити лише єдиний напрям, за якими спостерігається позитивний баланс в оцінці самостійності України, - культурне життя.

Отже, за в цілому достатньої свободи в середині країни (в значенні мінімізації втручання держави в життя суспільства) сама Україна не виглядає для більшості респондентів самостійною (в значенні втручання в її політику ззовні).

Показовим при цьому є достатньо велика частка тих, хто каже про достатній рівень освіти та упевненості у своїх силах. Це вказує на існування внутрішнього потенціалу розвитку нашої країни, що грунтується на внутрішніх ресурсах індивідів та зовнішньому середовищі їхньої активності, що характеризується достатньою кількістю ступенів свободи.

Висновок 2. Про негативне

Власне, за результатами нашого опитування можна зробити невтішний висновок про ефективність соціальних інститутів в Україні. Це видно з результатів оцінки задоволення інституційних потреб та успішності забезпечення більшості цінностей державного рівня.

Високою є й зневіра в самостійності України як держави. І що принциповішою для державного будівництва є сфера, то більша кількість тих, хто бачить залежність України від зовнішнього впливу.

Фактично, економічна та політична сфера є, на думку респондентів, залежними від зовнішнього втручання.

Така картина підштовхує до висновку про глобальність проблем державного будівництва в нашій країні. Це, в свою чергу, узгоджується з об’єктивними процесами депопуляції, деіндустріалізації та збільшення фінансового боргу України.

Висновок 3. Про електоральні групи

В найбільш загальному вигляді електоральні групи можна розділити у відповідності до двох критеріїв – з точки зору задоволеністю діяльністю своєї партії та з точки зору ідеологічної вмотивованості оцінок.

Попри досить відмінні розподіли задоволеності своїми партіями, узагальнення відповідної змінної дозволяє виділити три групи.

Перша група складається з виборців політичної партії "Слуга народу". Це є найменш задоволена група. Отже, розчарування у партії влади досить високе.

До другої групи відносяться електорати політичних партій "Опозиційна платформа – За життя", "Батьківщина" та "Голос". Рівень їхньої задоволеності є середнім.

До останньої групи належать виборці політичної партії "Європейська солідарність". Ця група має найвищу задоволеність як порівняно з іншими, так і з точки зору абсолютних показників.

За висновку про ідеологічну вмотивованість оцінок ми виходили з сили зв’язку між відповідями щодо реалізації державних цінностей та задоволеності діяльністю партії.

Як можна зрозуміти з графіків (див. мал. 4-8), відсутність такого зв’язку спостерігається серед електоратів політичних партій "Опозиційна платформа – За життя" та "Європейська солідарність" й, навпаки, фіксується серед електоратів політичних партій "Слуга народу", "Батьківщина" та "Голос".

Таким чином, розглядаючи різні електорати, ми можемо зафіксувати серед них наступні групи:

Виборці політичної партії "Слуга народу" - неідеологічний електорат з низьким рівнем задоволеності.

Виборці політичної партії "Опозиційна платформа – За життя" - ідеологічний електорат із середнім рівнем задоволеності.

Виборці політичної партії "Батьківщина" - неідеологічний електорат із середнім рівнем задоволеності.

Виборці політичної партії "Європейська солідарність" - ідеологічний електорат з високим рівнем задоволеності.

Виборці політичної партії "Голос" - неідеологічний електорат із середнім рівнем задоволеності.

Дослідницький колектив та методологія дослідження

Дослідження проведене фахівцями Інституту соціології НАН України (д.соц.н. Сергій Дембіцький, д.філос.н. Євген Головаха), КНУ ім. Тараса Шевченка (к.фіз.-мат.н. Микола Сидоров) та онлайн-видання Йод.media (Ганна Мамонова, головний редактор).

Збір даних здійснений шляхом двох онлайн опитувань в мережі Facebook. Перше опитування було пілотним й мало на меті перевірити розподіл відповідей на питання щодо цінностей державного рівня (термін опитування – з 26.05 по 11.06, N = 347).

Анкета поширювалася методом "снігової кулі", а також з використанням таргетованої реклами серед мешканців Києва (для доповнення вибірки респондентами чоловічої статі).

Друге опитування побудовано виключно з використанням таргетованої реклами серед мешканців 9 макрорегіонів України, які охоплюють міське населення усіх областей. Для побудови вибірки використані квоти за статтю та віком респондентів, які відповідають даним Державної служби статистики України (термін опитування – з 12.06 по 26.06, N = 2907). Кількість жінок у вибірці – 61,2%, кількість чоловіків – 38,8%. Середній вік жінок – 40,9 років, середній вік чоловіків – 38,7 років.

Головною проблемою реалізації вибіркової сукупності в усіх макрорегіонах став набір квот для респондентів від 56 років і старше.

Враховуючи фінансові міркування, ми зупинили рекламну кампанію до того, як ці квоти могли б бути "закриті". Втім, ми не стали виключати з аналізу тих похилих людей, які потрапили до вибірки, оскільки це б зменшило соціальну неоднорідність вибіркової сукупності, або позбавило нас окремих категорій респондентів (наприклад, значної частки виборців політичної партії "Батьківщина").

Окремо слід спинитися на проблемі "переповнення" окремих жіночих квот. Жінки у Facebook значно краще реагують на онлайн опитування за чоловіків, відповідно в окремих випадках на момент припинення таргетованої реклами в тій чи тій жіночій групі їх кількість могла перевищувати розмір квоти. До цієї ситуації також міг вести й органічний трафік.

Для оцінки впливу цих зміщень на результати аналізу ми здійснили зважування вибірки й виявили, що воно майже не впливає на фінальні результати. З огляду на це, ми зупинилися на аналізі вихідної бази даних.

Для фіксації думок респондентів з головних проблем дослідження було використано три соціологічні методики.

Перша – це добре відомий серед соціологів Інтегральний індекс соціального самопочуття (автори – Євген Головаха та Наталія Паніна; в нашому досліджені ми використали одну із скорочених версій методики).

Інші дві методики носять експериментальний характер (автор методики про самостійність – Євген Головаха, про цінності державного рівня – Сергій Дембіцький).

***

У квітні науковці Інституту соціології НАН України та Йод.media презентували підсумки онлайн-опитування про рівень соціального стресу в Україні, який змінився в умовах пандемії. 

Участь в опитуванні взяли користувачі Фейсбуку, які живуть в кожному обласному центрі, а також у Луганську та Донецьку.  

Ознайомитися з результатами дослідження можливо за посиланням нижче. 

Матерiали по темi
Чи сильно карантин розхитав нерви українців? Результати дослідження Інституту соціології НАН України
Петро Йодченко
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту