Враження шведки про Київ: "Безконтактними картками користуватися навчилися, а в туалет ходити – ні"

Студентка зі шведського містечка Лунд, яка приїхала в гості до українського бойфренда (він же – автор "Йоду") поділилася враженнями від нашої столиці: про людей, маршрутки, міські туалети... На щастя, Софія має почуття гумору.

"Куди ви всі поспішаєте?!"

- Перше, що я помітила, це поспіх, - ділиться враженнями Софія. – Наприклад, коли я вийшла з автобуса аеропорту "Бориспіль", усі раптом почали бігти. Ще подумала: "Може, щось сталось, а я не знаю?" Я виходила з автобусу однією з перших, а підійшла до паспортного контролю останньою. І зрозуміла: українці поспішають до себе на батьківщину! 😊

Хоч куди зайдеш: у метро, ​​магазин, булочну - всі кудись поспішають! Усім треба швидше потрапити в чергу, щоб з неї швидше вийти, бо так і в метро можна встигнути на хвилину раніше.

Я все розумію - життя швидкоплинне, але навіть метелики-одноденки менше гарячкують.

"Те, як ви сплачуєте проїзд, виглядає дуже дивно"

- Я далека від досвіду з маршрутними таксі, адже в Швеції такого явища немає. Щоб збагнути одне поняття "маршрутки", мені знадобилося декілька днів. І я захотіла проїхатися – це ж майже атракціон! 🤪

Перше питання, що виникло: чому маленький автобус не можна називати просто автобусом? Але коли я вже навчилася вимовляти слово "маршрутка", була шокована знов. 😲

Щойно я увійшла в цю "істоту на колесах", мені під ніс одразу сунули гроші. "Навіщо мені дають гроші? Я ж не просила". І, напевно, так і залишилася б стояти в розпачі, якби мій український хлопець не взяв ці гроші та, передавши їх далі, не пояснив мені: "Це за проїзд". 🤦‍♀️

Пізніше я зрозуміла - в київських маршрутках впроваджено соціалістичний елемент! Щоб полегшити життя водієві, який, між іншим, відповідальний за життя людей, пасажири йому допомагають, виконуючи функції фінансового посередника. Є чого повчитися навіть шведським політикам. Вони б до такого не дотямили! 

З таким "чистим" повітрям можна й покурити

- Перші дні в Києві я не могла зрозуміти, відколи в мене з'явилася астма, - так важко було дихати. Вихлопні гази і смог лише деінде перебивався запахом кави. Навіть коли я викурювала по пачці сигарет на день, мені було легше. Живете немов в курильній кабіні аеропорту!

Куріння - це взагалі окрема тема. Здається, в Києві курців стільки ж, скільки тих, хто дихає. Усе, як показують у кіно, - похмурі чоловіки постійно із сигаретою, та й жінки не краще. Напевно, якщо просканувати легені киянина, там можна буде побачити пачку сигарет. 🚬

І що дивно - всі начебто кудись поспішають, але у всіх є час на сигаретку. Мабуть, усі поспішають… на сигаретку!

А як нарешті сховаєшся від вуличного смогу в барі - в ніс відразу вдарить запах кальяну. Любі кияни, з вас же балик можна робити! Холодного копчення.

Більше персоналу – більше пилу в очі

- Зайшовши в кафе в центрі Києва, мені одразу кинувся в очі переповнена зала... персоналом. Це вершина менеджменту - в залі на чотири столики працювало дев'ять офіціантів та офіціанток. Я прийшла випити кави чи на операцію з пересадки печінки?

З англійською у Києві ситуація краща, ніж я це собі уявляла. Та коли я заговорила англійською, на обличчях офіціантів читався легкий жах. До мене повернулися відвідувачі, і всі ніби припинили роботу, щойно почули моє тихе hello.😳  А офіціанти так соромилися зі мною говорити, що швидше пробачили б неоплачену каву, ніж добровільно підійшли з претензією.

Незрозумілий ажіотаж навколо безконтактної сплати

- В Швеції два-три роки тому всі картки стали випускати з безконтактним видом оплати, але, пробачайте, жодна продавчиня в супермаркеті не буде видирати з рук картку, щоб прикласти до терміналу. І тим паче злитися, якщо у моєї картки немає сенсора.

Але картки – то квіточки! Чимало хто прикладають телефони й годинник. Скоро вухо з гарнітурою почнуть прикладати до терміналу, як до мушлі!

💳

Туалети можна було й почистити

- З громадськими туалетами в Києві вочевидь проблема. Їх треба називати не сортири і не ватерклозети, а по суті – "дирка в підлозі" або "обдзюркай штані". 🚾

До того ж в туалетах, де я побувала, була відсутня туалетний папір. 🧻 У деяких туалетах взагалі напаскуджено на самому "сидінні". Я все розумію, та якщо всі навчилися користуватися безконтактними картками, можна було б і навчитися ходити в туалет.

Мама завжди вчила, щоб я залишала після себе туалет таким же чистим, який він був до мене. Мабуть, у Києві це правило застосовують буквально: а якщо туалети чистими не бувають, відповідно, їх такими і залишають. 🚽

Вегетаріанство vs М'ясоїдство

Не найколосальніша проблема, але доступ до вегетаріанської їжі залишає бажати кращого. У Швеції зайдеш у супермаркет, тобі й м'ясозамінники, й соя шматочками, й тофу, й сир халумі. У Києві ж навпаки - без курки додому не підеш.

Та й в закладах досхочу не наїстися, якщо єдина вегетаріанська опція - пюре. Хоча, треба віддати належне, картопля дуже смачна.

Замість післямови

Напевно, якщо звикнути до постійного поспіху, антисанітарних умов у міських туалетах та нервового ажіотажу навколо сплати карткою, мені й самій життя не здавалося б дивним. Бо, як казав сам Арістотель: "Звичка – друга натура". В натурі, у вас кльово! Але могло бути краще. 😊

Єгор Бахарєв
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту