Фото: Mihai Surdu/Unsplash

"Краще говорити українською з помилками, ніж не говорити зовсім" - філолог виправляє типові ляпсуси

Інтерв'ю з філологом, який створив додаток "грамотності" для усіх, хто хоче говорити щирою українською.

"Йод" поговорив з розробником сайту та додатку OnlineCorrector Іллею Данилюком, який допомагає українцям говорити та писати правильно, про важке життя філолога та про найпоширеніші помилки, що ніколи не зникнуть…

Головне – не налажати. Амінь.

Що то таке – коректор з грамотності

- Ілле, вашому OnlineCorrector'у 3 роки. Розкажіть, що це за проект та у чому його головна місія?

- Проект OnlineCorrector – це насамперед доповнення до Google документів. Є ще сайт із прикладами помилок – це супровідна частина до доповнення, яке генерує посилання на сторінки з прикладами конкретних ймовірних помилок. Ми розраховуємо, що спочатку користувач буде "підглядати" у пояснення ймовірної помилки щоразу, а потім вивчить правило й користуватиметься тільки кольоровим виділенням з додатку.

Доповнення OnlineCorrector допомагає в коригуванні тексту українською мовою, пропонуючи автоматичне виправлення типографіки (вживання пробілів, лапок, інших спеціальних символів) та стовідсоткових помилок (насамперед типових хиб машинного перекладу), а також виділення ймовірних помилок, пов’язаних зі слововживанням, граматикою, пунктуацією.

Доповнення дає змогу працювати швидше, бо заощаджує час на рутинні дії, якісніше, бо зменшує ризик пропустити помилку, і паралельно має навчальну мету – покращити знання української мови самого користувача.

- Як з’явилася ідея створення цього ресурсу, скільки людей брало участь у його розробці та скільки працюють над ним зараз?

- Ідея з’явилася як органічне продовження моєї багаторічної роботи перекладачем. Свого часу користувався різноманітними програмами для автоматизації перекладу, і поступово доповнив їхні можливостями макросами для Word. Ці макроси виправляють численні помилки машинного перекладу, типографіку, форматування тексту, створюють підказки щодо слововживання, омонімії та синонімії, відмінювання тощо.

2014 року ми з дружиною вирішили скласти до купи свої знання та вміння, і так виникла ідея цього проекту, яку ми записали просто на серветці під час сніданку. Ідея як ці макроси зробити окремим сервісом і поділитися ним з іншими. А реліз першої версії OnlineCorrector відбувся через 2 роки. Сьогодні наша команда, у якій 3 редактори та понад 40 лінгвістів, працює не тільки над власне доповненням, а й перекладає українською сайти.

- Тобто автори проекту за освітою – філологи?

- Так, я закінчив філологічний факультет Донецького національного університету, напрям "Українська мова та література" й паралельно спеціалізацію "Прикладна лінгвістика". Очевидно, що для створення змістової частини проекту це мало вирішальне значення, саме на лінгвістичні знання спирається пояснювальна частина правил, які перевіряє доповнення.

Освіта в галузі прикладної лінгвістики дала змогу реалізувати технічну частину: роботу з регулярними виразами, словникову підтримку тощо. А дружина, яка опікувалася просуванням проекту, за освітою маркетолог. Тому ми належимо до когорти людей, які після закінчення університету працюють за фахом.😊

Про грамотність українців

Краще говорити українською з помилками, ніж не говорити зовсім

- Ілле, чи ведете ви статистику помилок? Що це за помилки?

- Усі правила, дотримання яких перевіряє доповнення, якраз і охоплюють найпоширеніші помилки сучасної української мови. Однак статистику, які правила "спрацьовують" найчастіше, ми не ведемо. Найбільше відвідувань на сайті мають сторінки, пов’язані з виділенням вставних слів, написанням на жаль чи нажаль, комою перед порівняльним зворотом і між частинами складного речення, брати чи приймати участь, не зважаючи на чи незважаючи на, все таки чи все-таки.

- На вашу думку, які є найпоширеніші проблеми у послуговуванні українською – з чим людям важко впоратися?

- Якщо припустити, що питання описує реальну ситуацію і справді може бути важко з чимось упоратися, користуючись українською мовою, то, мабуть, першою проблемою я б назвав абстрактний "страх сказати щось неправильно". Однак без узусу (постійного використання слів, фразеологізмів тощо – Авт.), без мовленнєвої практики жодного шляху опанувати будь-яку літературну мову немає. Тому, на мою думку, краще говорити українською з помилками, ніж не говорити зовсім.

Також людям важко впоратися з впливом іншої мови, у наших реаліях найчастіше російської. Тому є суржик, тому є нетипове наголошення, нехарактерне для української мови акання та інші явища.

- Які помилки особисто у вас викликають найбільший подив, а які – добряче веселять? 😊

- Особисто в мене помилки вже давно не викликають емоцій 😁. Найчастіше дивують помилки машинного перекладу, причина появи яких не залежить від людей. 

Наприклад, Google Translate вміє розбирати слова на корінь і афікси і вдається до цікавого словотвору: російське "преобразовательный" перекладає як "преосвітній"😊. (Або "защитная маска для лица" – "захисна маска особи". – Ред.).

Щодо цієї маски мова

- У чому, на ваш погляд, українська мова є важкою для вивчення? Можливо, то поганий підхід у школах для її викладання? Що б ви змінили у навчальних закладах, щоб українську вивчали краще?

-  Насправді я вважаю українську мову досить легкою для вивчення. Граматична система у неї не надто перевантажена. Маємо багато іншомовної лексики. Правопис вельми послідовний: по суті, як говоримо, так і пишемо. Класичне викладання української в школі, гадаю, можна доповнити новими формами, як-от написання постів для соцмереж замість звичайних творів, а також виробленням навичок користування комп’ютерними технологіями.

Про новий правопис та "мовний" закон

Закон про мову - це цеглина фундаменту, який не видно над землею, але який тримає всю державну будівлю

- В Україні затвердили нову редакцію правопису. Деякі норми є  обов’язковими, деякі – ні. Чи будете ви ним користуватися у додатку? Чи стане ваш проект проєктом? 😊

- Зараз статус нового правопису – рекомендований до вживання, однак згодом він мусить стати й обов’язковим. Ту частину правопису, яка містить зміни "без варіантів", як-от проєкт, мінісукня, флешпам’ять, пів яблука, священник, ми плануємо перетворити на алгоритмічні правила й додати окремим модулем до доповнення OnlineCorrector найближчим часом.

Частина, яка описує нові варіанти правопису, як-от радості чи радости, Гуллівер чи Ґуллівер, є дуже великою й потребує більше часу на затвердження. Припускаю, що для нашого доповнення це віддалена перспектива.

- Чи підтримуєте ви закон про мову? Ваш прогноз – що зміниться в країні з його ухваленням?

- Так, ми цілковито підтримуємо цей закон. На нашу думку, це цеглина фундаменту, який не видно над землею, але який тримає всю державну будівлю. Передбачаємо, що розшириться сфера вживання української мови в бізнесі та громадському житті, зросте рівень володіння нею в багатьох людей, зокрема й у фахівців, і процес повернення українців до української мови стане незворотним.

Але попереду ще довгий та складний шлях. Особливо для бізнесу, де "українізувати" треба всю поточну діяльність, включно із сайтами, упродовж 1,5 року.

- Про майбутнє мови. Якою ви бачите солов'їну за 10 років? Чи заговорять нею всі українці?

- На мою думку, українська мова зараз активно омолоджується, як після впорскування свіжої крові. Цією кров’ю є молоде покоління, яке пише й говорить українською в мережі.

Рівень контенту українськомовних сайтів, блогів, відеоблогів, каналів у програмах для спілкування, у радіоефірі (або радіоетері 😊) зростає, і він викладений живою, не канцелярською мовою. Так, вона багато в чому не схожа на українську мову початку XX століття, у чомусь вона спрощується, наповнюється англійською лексикою, яку, втім, органічно засвоює.

За 10 років я бачу українську мову основним і найзрозумілішим засобом спілкування в Україні. 😊

Матерiали по темi
Тест дня. "Етер з Атен без павз"

P.S. Ілля ексклюзивно повідомив, що нова версія OnlineCorrector зі змінами до нового правопису з'явиться приблизно за місяць. Тому долучайтеся до нас – "Йод" прагне затестити його першим.

📌📌📌📌📌📌📌📌

Відсьорбни скоріш 100 грам – і мерщій у Телеграм!

Ти не п'єш? Кури бамбук – і стрибай до нас в Фейсбук!

Віка Степаненко
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту