Ілюстрація: Таша Шварц

Як красуня з Чечельника стала класикинею бразильської літератури

10 грудня виповнилося 99 років з дня народження, а 9 грудня – 42 роки від дня смерті Кларісі (при народженні - Хая Пінхасівна) Ліспектор – культової бразильської письменниці, перекладачки, журналістки. Літературознавці охрестили її Кафкою південноамериканської літератури, Борхесом інтелектуальних лабіринтів. А парадоксальний літературний стиль Ліспектор отримав назву "Дискурс тиші".
Я настільки загадкова, що сама себе не розумію
Кларісі Ліспектор

Левітація над прірвою

Кларісі Ліспектор в юності. Фото: Сімейний архів, rocco.com.br

Батьків майбутньої письменниці спіткала доля багатьох, хто дивом врятувався у часи Громадянської війни 1917 року. Голод, холод, погроми і – ковток рятівного повітря – втеча світ за очі. У їхньому випадку – аж до Бразилії. Маленькій Хаї на момент еміграції було лише декілька місяців, тож занурення в латиноамериканську буденність, згодом навчання та роботу було абсолютним.

Понад усе дівчинку захоплювала творчість. Із семи років вона почала складати казки. У дев'ять – написала п'єсу. Дебютне оповідання "Тріунфо" надрукувала за студентських років. А коли їй було 23, виконаний у стилі "потоку свідомості", роман "Поруч з диким серцем" побачив світ.

Твір спричинив бурхливі дебати: дехто обвинувачував авторку в аморальності. А уже за два роки книга удостоїлася престижної премії фонду Граса Аранья, заснованого Бразильською літературною академією.

Застиглі води латиноамериканської літератури скаламучувала більшість творів Ліспектор. "Люстра", "Місто в облозі", "Пристрасть словами Г. Х.", "Яблуко у темряві", "Жива вода", "Час зірки". Що підтверджує щедрий потік премій: Кармен Долорес Барбоса (1961), Калунга (1967), 10-го Національного літературного конкурсу федерального Фонду культури (1976). Сама ж Ліспектор зазначала: "Я описую враження". І описувала вона їх таємниче, сюрреалістично, філософськи. 

Загалом на рахунку письменниці 8 романів та 8 збірок новел (найпопулярніші - "Сімейні узи", "Іноземний легіон", "Таємне щастя"). Також перекладала з англійської на португальську:  "Портрет Доріана Грея" Оскара Уайльда, "Завісу" і "Тягар кохання" Агати Крісті, низку оповідань Едгара По.

Неординарність її творчості відзначали й колеги. 🧑Журналіст і письменник Іван Лесса писав: "Кларісі підкидає слова догори, аби вони впали туди, куди вона вкаже". А 🧓поет Карлос Друммонд де Андраде був категоричніший - "Вона не пише, а левітує над прірвою".

Перший роман Кларісі Ліспектор "Поруч з диким серцем". Фото: Mikecb965, Вікіпедія

"Я – не міф"

Не лише творчість, а й коротке життя Кларісі оповите трансцендентною загадковістю. Навіть місце й дату народження вона у різний час вказувала різні. На запитання часто відповідала: "Не знаю", "Не чула", "Не в курсі". Не любила давати інтерв’ю ("Зрідка порушую це правило, аби довести, що я – не міф") і фотографуватися. Не бажала розмірковувати про свої романи. 

Це породжувало купу легенд навколо письменниці. Гадали, що за прізвищем Ліспектор насправді ховається чоловік. Дійшло до того, що деякі з критиків вважали, що Кларісі – то ціла група авторів. Бо, мовляв, не може в голові однієї людини одночасно "жити" Гессе, Спіноза, Кафка, Сартр, Рільке, Борхес. 

Кларісі Ліспектор порівнювали з класикинею аргентинської літератури Хорхе Луїсом Борхесом. Фото: Badaró Braga/Revista/O Cruzeiro/Arquivo; Em Grete Stern, Вікіпедія

👨‍🦱Прозаїк Отто Лара Ресенде всерйоз переконував колег: "Ідеться не про літературу – ідеться про чаклунство". 1975-го року Клариса справді відвідала Всесвітній конгрес чаклунів у Колумбії, однак за спеціальним запрошенням – щоб особисто прочитати там своє філософське оповідання "Яйце та курка".

Парадокс як стиль

Тривалий час стиль літературної чаклунки не могли визначити. Аж доки для нього не з’явився спеціальний термін "дискурс тиші". Настільки ж парадоксальним було й мислення письменниці:

- На початку було слово. І це слово «так». Одна молекула сказала іншій «так» - і на Землі з'явилося життя.

- Еротизм - це відчай.

- Можливо, яйце було трикутником, який так довго катався у просторі, що округлився.

- Найгірше у брехні - це те, що вона створює фальшиву правду.

- Відмінність між божевільними та небожевільними полягає в тому, що небожевільні не говорять і не роблять того, що роблять божевільні. Різниця лише в цьому.

- Коли я перечитую те, що написала, відчуваю, що ковтаю власне блювотиння. 

Обкладинка одного з найскандальніших її романів – "Пристрасть словами Г.Х." Фото: Clarice Lispector, Вікіпедія
Автограф Кларісі Ліспектор. Фото: Clarice Lispector, Вікіпедія

Засуджена до життя

👩На тему власної долі письменниця казала: "Засуджена до життя", або "Я - та, хто звалив на свої плечі весь світ, і кому немає щастя". І це, мабуть, не перебільшення, а якщо і так – то зовсім крихітне. 

Коли Кларісі було 9 років, померла матір, у 18 – стала круглою сиротою після відходу у вічність батька. Сама через викидень втратила дитину. Один з її синів ще маленьким заявив: щоби стати вільним, він хотів би трохи побути божевільним… За злою іронією долі, хлопець насправді захворів на шизофренію. 

Принаймні двічі її без пояснення звільняли з роботи. Розлучення з чоловіком. Безперспективний, оскільки той перебував у шлюбі, роман з колегою Паоло Мендесом Кампосом. Пожежа у власному будинку. Сильні опіки. Часткова ампутація пальців на правій руці. Важкий фізичний та психологічний стан, неможливість упродовж кількох років писати. І на фініші – неоперабельна онкологія. 

Пам'ятник на честь Кларісі Ліспектор у Ріо-де-Жанейро, Бразилія. Фото: Fernando Frazаo, Agеncia Brasil

Цікаві факти

  • Прізвище, за версією його носійки, походить від латинського Lis no peito – "Квітка на грудях". А нове ім'я – Кларісі - для Хаї, після переїзду до Бразилії, придумав тато. Він до кінця життя не міг позбутися страху гонінь, тож змінив ім'я сам і наполіг, щоб це зробили всі члени родини.
  • Старша сестра Еліза (Лія) - теж письменниця, середня Таня видавала наукові книги.
Таня, Еліза та Кларісі Ліспектор. Фото: Сімейний архів (claricelispector.com.br)
  • 1943 року вийшла заміж за однокурсника Маурі Валенте. Він став дипломатом, тому понад десятиліття жила за межами Бразилії. Один їхній син народився у Швейцарії, другий – у США.
  • Ліспектор: "Я настільки загадкова, що сама себе не розумію".
  • Під час Другої світової війни допомагала пораненим у військовому шпиталі. Пізніше брала активну участь у демонстраціях проти військової диктатури в Бразилії (1968).
  • З приводу свого українського походження казала: "Я ніколи не ходила українською землею, адже мене тоді носили на руках".
Кларісі Ліспектор підписує книгу своєму другові – бразильському музиканту Тому Жобіму. Фото: Arquivo Nacional do Brasil, Вікіпедія
  • Американський перекладач Грегорі Рабасса: "Я був приголомшений зустріччю з рідкісною жінкою, яка має зовнішність Марлен Дітріх, а пише, як Вірджинія Вулф".
  • Пристрасно вболівала за футбольний клуб "Ботафого" з Ріо-де-Жанейро - одного з грандів бразильського футболу.
  • Оскільки мала неймовірно яскраву вроду, її писало чимало художників, серед яких італієць Джорджоде Кіріко, бразилець Карлус Скляр. Лише у власному будинку було не менше десятьох портретів Кларісі.
  • Відомий бразильський поет Карлус Друммонд де Андраде присвятив письменниці вірш "Погляд Кларісі". Письменник та літературний критик Бенджамін Мозер написав біографію "Чому цей світ".
  • Має неймовірну популярність у сучасній Бразилії. Її книги витримують численні перевидання, діє окремий інститут, присвячений творчості Ліспектор. Існують навіть спеціальні додатки та програми, які генерують цитати з творів письменниці, що відповідають настрою підписників.

З досьє Кларісі Ліспектор

Кларісі Ліспектор, 1972. Фото: wikipedia.org

👶Народилася 10 грудня 1920 року в Чечельнику Вінницької області. 

👧Разом із сім'єю емігрувала до бразильського міста Ресіфі. 

👩‍🎓Закінчила Жінасіо Пернамбукано (1932-1937) - найпрестижнішу середню школу штату Пернамбуку. Навчалася на факультеті права Університету Бразилії.

😉Рідною мовою вважала португальську, досконало володіла англійською та французькою. Працювала у Національній інформаційній агенції, газетах A Noite і Jornal do Brasil. Твори перекладалися українською, англійською, німецькою, французькою, іспанською, італійською, чеською. Роман "Час зірки" екранізовано (1985).  

💀Померла 9 грудня 1977 року в Ріо-де-Жанейро (Бразилія). Похована на цвинтарі "Ізраеліта до Кажу". У Чечельнику встановлено меморіальну дошку (2002).

🌏Її 98-у річницю від дня народження (2018) відзначив Google, розмістивши дудл на головній сторінці. 

📕Американське видання оповідань, що вийшло друком у 2015 році під назвою The complete stories, увійшло до рейтингу 100 найкращих книжок за версією "Нью-Йорк Таймс". 

Фішка на тему

Учора нас затримали на межі свідомості. Вилучили 2 кг стереотипів, 3 пакети ярликів та цілу хмару високоміцних шаблонів.

 

Дивіться раритетне інтерв'ю Кларісі Ліспектор (із субтитрами англійською).

Обкладинка - freepik.com; lecturassumergidas.com

Микола Сухомозський, Надія Аврамчук
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту