Акунін прокоментував пожежу у Парижі - й зробив це набагато краще за Тараса Березовця

Відомий письменник поділився своїми враженнями про подію в Парижі. У той час як український політолог продовжує "розгрібати кашу" після своїх скандальних висловлювань.

Про пожежу в Нотр-Дамі не чув тільки ледачий. Вчора соцмережі вибухали від коментарів користувачів - були як зворушливі послання, так і гнівні вигуки й навіть гротеск.

Але виділилась із загальної маси "коментаторів" одна людина - ведучий телеканалу "Прямий" Тарас Березовець.

Політолог одним із перших написав пост, в якому висміяв пожежу в Парижі (після хвилі гніву відразу ж його видалив).

Фото: видалений пост Березовця у Facebook

На ведучого моментально полилися тонни обурення користувачів соцмережі.

"Це ж якими треба бути лицемірами й покидьками, щоб писати таку маячню про руйнування об'єкта світової історико-архітектурної та культурно-релігійної спадщини!" - пише Павло Гай-Нижник.

"Березовець, після такого посту жодна людина, яка себе шанує, не подасть тобі руки <...> Ти дно, відбиток своєї команди", - додає Ерік Король.

Посол Франції Ізабель Дюмонт теж побачила повідомлення Березовця. І залишила під ним досить вичерпний коментар (який встигли заскрінити користувачі соцмережі). 

Березовець "проспався" - і видалив провокаційний допис.

Але чи відчув він провину? Ні в якому разі.

Ось пост-пояснення політолога, який той опублікував у Facebook 3 години тому.

У ньому досить прозоро написано, що у своєму вчинку Березовець не бачить ніякої "ганьби", і вважає його проявом свободи, демократії й права журналіста на "суб'єктивну думку".

Сюди ж ведучий "Прямого" приплів ситуацію зі скандальним французьким журналом "Шарлі Ебдо", який критикували за ексцентричні карикатури на мусульман (і не тільки).

Примітка!

Журнал випустив карикатуру і щодо пожежі в Нотр-Дамі ?.

Але назад до Березовця.

Крім відсилань до свободи слова, політолог зачепив і тему жартів "Кварталу", які, на думку Березовця, нічим не відрізняються від його власної "ганьби".

Цитуємо: "Чи був жарт за межею? Так, був. Але, відверто, чим він у принципі відрізняється від 90% жартів 95-го кварталу? Проте, президент Франції і посол в Україні визнали можливим сісти за один стіл з людиною, яка є автором багатьох жартів, за які в Європі він давно б виявився без роботи".

І додав: "Вчора фабрика тролів Зеленського спустила на мене всіх собак, розміщуючи сотні абсолютно ідентичних постів з одними словами в сотнях профілів. Діяли системно, нахабно, відкрито. Можете переконатися в цьому самі. Вже зовсім скоро з цією жорсткою реальністю доведеться зіткнутися кожному з вас, хто посміє висловити дещицю критики на адресу пана Зеленського".

І хоча Березовця, судячи з усього, не дуже хвилює коректність його висловлювань, вона дуже схвилювала простих українців, які почали самостійно коментувати ситуацію (але, згідно з політологом, це сталося "виключно за помахом руки Зе").

Нещодавно ми балакали з експертом з етикету Наталею Адаменко. І однією з тем розмови була саме припустимість публічних жартів щодо традицій, персоналій та подій в інших країнах. Наприклад: чи можуть політики чи журналісти публічно гостро жартувати про королеву Британії чи якісь трагедії за кордоном? 

Матерiали по темi
Що стоїть за гумором політиків і чому вони свідомо порушують етикет
Ні, звісно! Це неприпустимо! Але ті ж британці всередині нації найтолерантніші з приводу жартів щодо свого - власних проблем, або, наприклад, королівської родини.
Наталя Адаменко

А потім навела досить красномовний приклад:

"Вільям одружився з Кейт, і певний час у них не було дітей. Довше, ніж хотілося би британцям. Й ось одна з фірм підкріпила рекламу гумового виробу фотографією подружньої пари. Усі із жахом чекали реакції королеви, але її… не було.

А що б сталося у нас? У нас немає королеви, та якби на подібних портретах з'явилася молода жінка-депутат чи донька Тимошенко, був би скандал! А британці просто не звернули уваги. Не царська це справа. От і все...

Пушкін колись сказав: я сам страх як люблю покритикувати свою державу, але терпіти не можу, коли це робить іноземець. У цьому, напевно, і є істинний патріотизм. Тут важливо пам'ятати: є держава, а є батьківщина. Це різні речі". 

Тому чи міг Березовець жартувати над подібними трагедіями? Не думаємо. Й експерти, й реакція соцмереж це підтверджують.

А замість того, щоб гнівити народ, варто було написати інший допис. Як, наприклад, ось цей - пост відомого письменника Бориса Акуніна.

І у нього є багато чому повчитися. Й політологам у тому числі.

Віка Степаненко
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту