Як страх впливає на імунітет: 10 порад психотерапевта, що допоможуть не скотитися в особисту кризу на тлі всесвітньої

Чому важливо не зависати в нескінченному очікуванні завершення карантину - розбираємося разом зі спеціалістом.

Карантин в Україні продовжили, і через стан невизначеності у багатьох здають нерви та опускаються руки.

І та, і інша реакції - абсолютно нормальні, оскільки всі ми зараз відчуваємо кризу самоідентифікації.

Що це і як її подолати - пояснює психотерапевтиня, психоаналітик, авторка і ведуча тематичних тренінгів Юлія Мелащук.

1

Те, що ми зараз відчуваємо, називається кризою самоідентифікації. Ми зіткнулися з великими змінами, наша психіка перебуває у стресовому стані. Нас висмикнули зі звичного простору й закинули в невідомість. Ми відчуваємо нерозуміння того, що буде завтра, страх. Відчуваємо зміни наших звичних умов. Недоступними виявляються навіть такі, здавалося б, прості речі як сходити в кіно, посидіти в кав'ярні.

Відбуваються і глобальні зміни - люди втрачають роботу, зазнають негаразди в сім'ї, діти не можуть відвідувати навчальні заклади. До цього всього додається страх хвороби та смерті. Це тисне на нас. Неможливо сховатися або втекти.

Найважливіше в таких умовах: згрупуватися і не втратити себе. Шукати себе ми будемо трохи пізніше. Зараз головне - зберегти.

2

Коли людина стикається з кризою самоідентифікації, вона, як правило, проходить 5 стадій: заперечення, гнів і роздратування, торг і сумніви, депресія, прийняття та адаптація.

Стадії не обов'язково слідують у такому порядку. Також вони можуть повертатися, повторюватися, тому людина може переживати їх заново. Або ж навпаки - дуже швидко пробігти всі.

Важливо розуміти, що стадія заперечення (коли ви або ваші близькі, почувши про коронавірус або карантин, думають і кажуть: "Це все дурниці", "Це неправда") - сильний захисний механізм. Він вберігає психіку від потрясінь. Тому не треба намагатися насильно зламати цей захист.

Не треба закидати людину страшними новинами, фотографіями трун з Італії. Якщо вона перебуває в стадії заперечення, то просто психічно не готова прийняти цю інформацію, бо людина так рятується, захищається. Не треба її силою висмикувати.

Набагато краще вкотре обережно підсунути людині антисептик, нагадати про миття рук та елементарні запобіжні заходи, які в будь-якій ситуації не завадять. Спробуйте доносити лише факти.

3

Коли психіка стикається з небезпекою, вмикаються дві базові реакції "бий" або "біжи". Бігти зараз нікуди. А бити можна в словесних потоках агресії, всіх і кожного в соцмережах. І є небезпека, що невдовзі це буде не тільки в соцмережах. Адже рівень тривоги зашкалює. Саме стадію гніву й роздратування зараз багато хто проходять у нашому суспільстві.

Я сама зіткнулася недавно з такими людьми. На мене вилили відро образ тільки за те, що я запостила фото прогулянки з дитиною в абсолютно безлюдному лісі, куди ми вийшли на самоті, як і рекомендує ВООЗ. Мовляв, карантин ж. На моє запитання, що поганого й небезпечного в тому, щоби подихати повітрям, відповісти не змогли. Просто потік агресії.

Важливо знати, що злитися - це нормально. Так знімається накопичене внутрішнє напруження, яке хочеться кудись подіти. Але потрібно вміти злитися екологічно. Спробуймо залишатися людьми в будь-яких обставинах. Тоді ми зможемо зберегти свою ідентичність і нам буде за що себе поважати, а це дуже важливо.

4

На стадії торгу й сумніву агресія направляється усередину себе. Починаються роздуми в дусі: "Чому я не встигла з'їздити туди-то", "Чому я не встиг купити важливі речі, які зараз неможливо дістати". Починається самокопання, внутрішній сумнів - чи правильно я взагалі живу і як мені тепер з усім цим справлятися.

Торг - це коли вмикається свого роду магічне мислення: 

Якщо я 300 разів на день митиму руки, то точно не захворію.
Якщо контролюватиму всі події, що відбуваються, все читатиму, то я точно не захворію.

Вмикається обсесивна поведінка. Хочеться щось робити для зняття напруження.

Певним чином ритуал мити руки нам зараз допомагає. Ми в стресі й не знаємо, що робити, не владні над ситуацією, єдине, що можемо - мити руки та обробляти їх антисептиком. Це нормально. Ми знімаємо психологічне напруження фізичною дією і трохи заспокоюємось.

На цій стадії треба зупиняти нескінченний розумовий потік.

Важливо зрозуміти: якщо ви будете себе гнобити, штурхати і в голові прокручувати по 30 разів сценарії того, як могло би бути – все одно нічого не зміниться. Треба думати про те, що можна зробити в уже сформованих умовах.

5

Стадія депресії - найважча. Якщо під час перших трьох стадій ми, по суті, якимось чином боремося, то тут перестаємо боротися. Настає апатія, втрата сенсів. Наче немає для чого жити, немая для чого вставати з ліжка.

У такій ситуації дуже важливо шукати нові сенси й мету. І вони, як правило, можуть бути навіть цікавішими, ніж ті, що були до кризи самоідентифікації.

І нарешті, на стадії прийняття та адаптації майбутнє стає визначенішим.

Це не означає, що ми стаємо мегащасливими, ​​і все навколо грає новими барвами. Ні, ми просто розуміємо, що є така ситуація, і потрібно жити, виходячи з наявних умов. Поїзд став на рейки і їде, навіть не знаючи, що буде за поворотом.

6

Ми всі зараз відчуваємо небезпеку. Але важливо не забувати, що вона буває різна: реальна та гіпотетична. Реальна небезпека - це коли, не дай боже, захворіли ви або хтось із близьких. Гіпотетична небезпека - це коли захворіли знайомі знайомих якихось далеких знайомих, це коли щось відбувається в Італії або Іспанії. Гіпотетична небезпека не означає, що її не існує. Але головне тут - заспокоїтися.

Дуже багато залежить зараз від вашого внутрішнього стану. Від того, що ви читаєте страшилки в Фейсбуці, нічого не зміниться.

Хочеться написати великими літерами:

Перестаньте контролювати гіпотетичну небезпеку!

Це марно, ви не можете на неї вплинути. Ви тільки витрачаєте свої ресурси, губите імунітет і, врешті-решт, марнуєте безцінний час.

7

Зараз у людини вмикається страх, навіть якщо вона починає хворіти на звичайну ГРВІ, у неї трохи підвищилася температура, заболіло горло або якийсь інший незначний симптом. Згадуйте, що для нинішньої пори року - це доволі поширене явище. Так відбувається щороку в лютому-березні. Багато хто хворіє на застуду.

Мозок дуже легко обдурити, якщо йому підкинути ідею "Я захворів - я помру", "Мені не вистачить вентиляційного апарата", "Мені не вистачить лікарів". Ви навіть не уявляєте, як ці думки можуть вплинути на ваше тіло.

Так, важливо знати певний алгоритм дій на випадок реальної небезпеки: подзвонити лікарю, дотримуватися його інструкцій. Але не треба при цьому панікувати. Адже психіка витрачає колосальний обсяг енергії на страх. Це дуже сильно б'є по імунітету. Пам'ятайте, для одужання потрібен ресурс.

Це неодноразово доводили, наприклад, дослідження при роботі з онкохворими людьми. Всім відомо, якщо у онкохворого є якийсь сенс життя, бажання жити, надія та віра в одужання, то найчастіше він одужує. І навпаки - людина через страх погіршує свій стан і програє хворобі.

8

У багатьох зараз вмикається когнітивно-інформаційне спотворення. Уявіть, що весь світ навколо складається з геометричних фігур: квадратиків, кружечків і трикутників. У когнітивно-інформаційному спотворенні людина не бачить нічого, крім трикутників. Вона бачить у всьому тільки підтвердження своєї ідеї.

Вона чіпляється за якусь тезу про коронавірус, вмикається дуже сильний страх, а навколо - лише те, що його посилює.

Наше когнітивно-інформаційне спотворення зараз - це соцмережі. Коли моя подруга розповідає, що бачить у своїй стрічці Фейсбку - я не можу в це повірити, адже у нас спільні друзі. Я бачу при цьому зовсім інше.

Якщо у людини є дуже сильний страх хвороби або смерті, вона починає бачити всюди тільки жахливі фотографії хворих, лікарів, похорону і таке інше. Цим вона ще більше підживлює свій страх. Потрібна сила волі, щоб відірватися від новин, висмикнути себе з когнітивно-інформаційного спотворення.

Умовно кажучи, спробуйте розчистити зараз свій світ від трикутників, якими його завалило. Пам'ятайте, що за ними є ще кружечки та квадратики. Щось хороше все одно відбувається. Концентруйтеся на цьому.

9

Пам'ятайте, що думка забарвлює психологічний стан. Якась подія не провокує одразу ж наш стан. Це складніший шлях: спочатку відбувається подія, потім наша думка про неї, і тільки потім - стан.

Це не про тотальне позитивне мислення і тотальне заперечення. Важливо не думати тільки позитивно, важливо навчитися правильно переробляти і проявляти емоції.

У кожного з нас є певні внутрішні конфлікти. Коли ми відчуваємо стрес, психіка слабшає, захисти спадають, і ми стикаємося зі своїми вже забутими й адаптованими неврозами. Це, простіше кажучи, як загострення хронічних захворювань.

Використовуйте це, щоби простежити, що загострилося, що сплило на поверхню. Записуйте це, щоб, можливо, пізніше звернутися з цими питаннями до фахівця, попрацювати над цим.

10

Найкраще в ситуації, що склалася - просто жити. Не як-небудь. 

А Жити. Радіти. Насолоджуватися. Розвиватися. Кохати.

Не варто жити в постійному очікуванні того, коли ж це все закінчиться. Не треба закреслювати на календарику дні до завершення карантину. Очікування спричиняє тривожний, знервований стан.

Якщо розслабитися і просто озирнутися, можна реально побачити нові можливості. Адже світ зараз змінюється, перевертається, і нам знадобиться нове мислення, яке нині треба потихеньку починати формувати.

Вивчайте щось нове. Зараз відкривається безліч ресурсів для цього. Але поки що дуже мало хто ними користується. А це якраз вдалий час, щоби працювати над собою, читати книжки, дивитися цікаві фільми, вебінари.

Фото: Unsplash, колажі: Таша Шварц/Йод

Слухайте також подкаст цієї статі 👇

Юлія Мамойленко
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту