Як оперна примадонна з Чернігова стала педагогом в Африці

У Всесвітній день вчителя, 5 жовтня, розповідаємо про Ксенію Олександрівну Бельмас - оперну співачку, примадонну французької Гранд-Опера, яка на піку кар'єри покинула все і присвятила життя навчанню інших.

Втікачка з СРСР підкорила Париж

Уперше "на публіці" Ксенія заспівала у шість років у церковному хорі в рідному Чернігові. Брала участь у місцевих концертах. Потім – Київська консерваторія (дівчина блискуче виконувала надскладну партію Леонори з "Фіделіо" Бетховена). Золота відзнака по завершенні навчання. Стажування у московському Большому театрі та одразу ж фантастична реакція публіки і професіоналів. Заяви експертів про появу нової зірки світового масштабу: "Це унікальне сопрано".

Та стрімкого злету не сталося – завадили революція і громадянська війна. Втрата майна, рідних, "контрабандна" еміграція. 1921-го: ризикуючи життям, вона разом з подругами перейшла радянсько-польський кордон. Згодом перебралася до Німеччини. Вчилася в Італії, потім вирішила спробувати себе в Парижі.

Під час життя в Кракові, Ксенія в центрі (сидить у кріслі), 1927 рік. Фото: Koncern Ilustrowany Kurier Codzienny, Вікіпедія

"Зі змінною білизною у валізі, з дрібними грошима в одній кишені та рекомендаційним листом в іншій вона вирушила підкорювати культурну столицю світу. І Париж пав", - пише у своїй статті про Ксенію Бельмас доктор історичних наук Ірина Філатова.

Дебют в "Аїді" Джузеппе Верді в Гранд-Опера без жодної репетиції. 17 концертів у супроводі вісьмох провідних оркестрів у легендарному Великому палаці на Паризькій виставці-1926. А з ними - визнання і шалений успіх.

Ксенія Бельмас (праворуч) з подругою, 1930-ті роки. Фото: Koncern Ilustrowany Kurier Codzienny, Вікіпедія

Відкрила власну школу в Південній Африці

І все-таки, щоб заробити грошей для зіркового життя, співачка змушена була гастролювати: Німеччина, Польща, Скандинавія, Прибалтика, Австралія, Монте-Карло. Півроку виступала разом з відомою балериною Анною Павловою, з якою приятелювала. 

І знову Париж. Численні пропозиції імпресаріо. Однак французького громадянства їй так і не дали (бо не жила постійно в країні). А тут – запрошення на гастролі до Південної Африки (1934). Шалений успіх. І рішення залишитися в ПАР назавжди.

Африканський період Бельмас – найзагадковіший. Чому цей континент? Сама співачка, щоправда, одного разу обмовилась: мовляв, "знайшла тут абсолютний спокій та задоволення".

У місті Дурбан вона створила власну вокальну школу й присвятила життя тому, що навчала співати інших. Учні її називали не інакше, як "Наша мадам". Бельмас і сама продовжувала виступати. Та найбільше концертів дала під час Другої світової, збираючи кошти для закупівлі медикаментів, які передавали до СРСР.

Навіть в останні роки життя, попри вік і те, що єдиним джерелом прибутків були приватні уроки співу (іноді доводилося міняти речі на продукти), мадам Ксенія одягалася за останньою модою, а учнів та гостей пригощала "фірмовими" закусками з української кухні.

Учні Ксенії Бельмас у постановці "Казки Гофмана". Дурбан, 1964 рік. Фото: SHBCARE, Вікіпедія

Останнє бажання виконали частково

Батьки Ксенії загинули під час революційних подій 1917-го. Перший чоловік, заможний поміщик Аркадій Бобровников, помер від поранення. Другий, піаніст та диригент Олександр Кічин, утік до багатої південноафриканки. Зате вона мала відданого друга – естонського морського інженера Карла фон Лілієнштейна. Саме йому й заповіла свій прах поховати в Чернігові.

Будинок у Дурбані, де мешкала примадонна. Фото: SHBCARE, Вікіпедія

Упродовж 16 років після смерті Ксенії її лицар, чекаючи нагоди, тримав урну вдома. І за першої ж можливості передав прибулій журналістці з колишнього СРСР. Та, перейнявшись незвичною ситуацією, вийшла на радника українського посольства Олександра Цвєткова й у листопаді 1998-го вручила тлін йому.

Ще півтора роки забрали бюрократичні залагодження. І нарешті, на зламі тисячоліть (2000), співачка упокоїлася в українській землі. Щоправда, воля чиновників переважила волю покійної: з політичних міркувань Бельмас поховали в столиці, а не в її рідному Чернігові.

Слухайте унікальне сопрано Ксенії Бельмас – уривок з опери "Снігуронька" Римського-Корсакова, 1928 рік.

Цікаві факти

  • Батько співачки – натуралізований француз, мати - українка.
  • Бельмас: "Коли мені виповнилося лише п'ять років, я вже "концертувала". Ходила від будинку до будинку та співала пісень, яких навчила мене мати".
  • Серед шанувальників таланту були: президент Франції Гастон Думерг, маршал Анрі Петен та директор Гранд-Опера Жак Руш.
  • Щонайменше двічі втрачала всі статки та змушена була починати з нуля. Спочатку помістя, що залишилося їй після смерті першого чоловіка, конфіскували більшовики. А через багато років другий чоловік прихопив з собою усі заощадження, коли пішов до іншої жінки.
  • Від'їзд Бельмас з Європи до Африки на піку кар'єри викликав немало спекуляцій серед біографів. Деякі з них закінчували документи про Ксенію словами "Вважається мертвою. Нині про цю співачку немає ніяких відомостей". Лише 1964-го року, через 30 років після від'їзду, чутки про смерть Мадам були офіційно спростовані.
  • Жорстко критикувала німецьку ("ручну", як казала) манеру виконання, що панувала серед оперних співаків ПАР.
  • Заздрісників та недругів називала незрозумілим для іноземців словом "svolochi".
  • Регулярно співала під час літургій у грецькій церкві Святої Трійці в місті Дурбан.
  • Свого часу стала рекордсменкою звукозапису серед оперних вокалістів: разове замовлення у Німеччині склало понад 80 арій та пісень.
  • Її колекційні платівки й донині продають у Європі – замовлення можна зробити через інтернет.
Фото: discogs.com

З досьє Ксенії Бельмас

👶 Народилася 23 січня 1890 року в Чернігові.

👨‍🎓 Закінчила Київську консерваторію (1906-1910), стажувалася в московському Большому театрі, італійській "Ла Скалі".

🤩 Співала в Харківському, Одеському, Паризькому, Берлінському, Йоганнесбурзькому оперних театрах. 

🎙 Виконувала провідні партії в операх "Євгеній Онєгін" Чайковського, "Снігуронька" Римського-Корсакова, "Фіделіо" Бетховена, "Аїда" Верді.

👩‍🦱 Блискуче володіла французькою мовою.

💀 Померла 2 лютого 1981 року в Дурбані (ПАР). Похована на Байковому цвинтарі Києва. На могильній стелі викарбовано: "Співочому голосу України - Ксенії Бельмас. 1890-1981. Чернігів – Дурбан".

Фото: Koncern Ilustrowany Kurier Codzienny/Вікіпедія

Афоризм на тему

"Оперні співаки - головний інструмент оркестру".

Марія Каллас

Микола Сухомозський, Надія Аврамчук
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту