Як полюбити себе: учасниці "Жіночого Кварталу" розповіли про боротьбу з комплексами і відношення до природної краси

На сцені ми бачимо їх гарними та впевненими в собі. Але в звичайному житті всі вони проходили через скутість і невпевненість в собі, властиві кожній з нас. Як учасницям "Жіночого Кварталу" вдалося прийняти і полюбити себе? Про свою боротьбу й таємні установки актриси шоу розповіли "Йоду" без купюр.

Історія Еліни Мбані: "Відрізнятися – це нормально"

Вінничанка Еліна Мбані завжди виділялася на тлі інших - її батько родом з Конго. Щоби прийняти власну індивідуальність, дівчина витратила багато часу та зрештою зрозуміла, що краса людини - це не зовнішність, а впевненість у собі.

- Джерелом моїх комплексів тривалий час був колір шкіри. Я розуміла, що не така, як усі. Ну дуже сильно відрізняюся. Мене дратувало моє волосся. Я не вміла за ними доглядати. Кожне миття голови займало дві години та перетворювалося на катування. А я була дитиною, яка хотіла швидше втекти грати в "доганялки". Мені бракувало терпіння: я швидко мила голову й так люто розчісувалася щіткою, що виривала половину волосся.

Потім, уже в підлітковому віці, був період експериментів. Я доклеювала пасма, чого тільки не робила, а ще мріяла про великі губи, як у Анджеліни Джолі. Думала: виросту - зроблю собі такі 😊. Правда, це вже було навіяно не комплексами, а юністю і модою.

Зараз нічого нарощувати і "накачувати" не хочу. Мені подобається натуральність. Показати свою природну красу - набагато складніше, ніж просто зробити макіяж. Для цього потрібно піклуватися про своє тіло, стежити за чистотою шкіри.

У якийсь момент я зрозуміла, що краса людини - це її впевненість у собі. Немає еталонів і стандартів. Просто потрібно поводитися і відчувати себе красиво. Я подорослішала і зрозуміла, як мені подобається жити, що мені подобається для себе робити. Поступово прийшла і впевненість у собі. Тепер я розумію, що відрізнятися - це нормально. Індивідуальність - це мій "плюс", моя краса.

Історія Марти Адамчук: "Перестала висувати світу претензії"

У студентські роки Марта не надто собі подобалася. Комплекси дівчина намагалася приховати за допомогою великої кількості біжутерії та косметики. Але "маскування" так і не дало бажаної впевненості. Тому певної миті артистка підійшла до питання інакше -  і в процесі з'ясувала, що людина гарна, коли вона щаслива.

- Я вирішила, що тепер буду працювати над внутрішнім станом. Для цього потрібно запитати себе: "Чому ти собі не подобаєшся? У чому причина?" Насправді, кожен із нас знає відповіді. Просто боїться собі в цьому зізнатися. На щастя, мені зустрілися люди, які допомогають розібратися в собі. Я змінююсь, у мене сяють очі: самі помічаю це на фото, про це говорять інші люди.

На мій погляд, жінка красива, коли вона щаслива. Якщо людина світиться зсередини, її недоліки будуть непомітними для оточення.

 

Зараз я працюю над собою і намагаюся не висувати світу претензії: "Чому всі такі красиві, а я - ні?" На превеликий жаль, всі ми перебуваємо в протесті з природою, тому що вважаємо себе розумнішими, ніж вона. Були моменти, коли я фотографувалася тільки у певному ракурсі або соромилася вийти без макіяжу.

Чи прийняла я себе повністю? Ні. Але тепер знаю свої "плюси". Мені подобається моя постава, спина, мої вилиці. Це те, що я намагаюся підкреслити. І це не самозамилування, а вміння адекватно оцінювати себе. Я бачу в собі і хороше, і те, над чим ще потрібно попрацювати. Насамперед, ти маєш бути доглянутим. Стежити за духовним і фізичним здоров'ям. 

Історія Лалі Ергемлідзе: " Треба поставити думки в правильне місце"

Важко повірити, але колись красуня-вокалістка Лалі Ергемлідзе була пухким підлітком і болісно сприймала будь-які зауваження на свою адресу. В її випадку впоратися з образою допомогли не слова розради, а психологічне опрацювання.

- Насправді, красивою я себе вважаю завжди. Але були окремі нюанси, які мені не подобалися: зайва вага, стирчать вуха, великий ніс, щось іще. Якісь комплекси залишилися і зараз. Я з ними борюся, але, напевно, це тривалий шлях. Думаю, схожі почуття переживають 99 відсотків людей: модель ти, або бібліотекар. Ті, хто кажуть, що приймає себе повністю - лукавлять або недоговорюють.

З віком ми вчимося приймати і правильно подавати себе, ставимо думки на місце. Зараз для мене краса - це не стільки зовнішність, а те, який посил випромінює і несе в собі людина. Це не означає, що не потрібно себе доглядати. Важлива гармонія внутрішнього і зовнішнього.

Наприклад, недавно я стала помічати, що у мене з'явився грузинський профіль. Раніше він мені таким не здавався. Це не означає, що я хочу терміново побігти й зробити свій ніс маленьким. Навпаки, це моя "родзинка". Як і мої брови, очі.

Шлях до прийняття себе дуже складний. На це можуть піти роки. Я вважаю, що дівчинці із самого дитинства потрібно говорити: ти красива, ти найкраща. Якщо батьки будуть це повторювати, чужа думка не матиме такого великого значення, у неї буде менше комплексів. У ній буде закладена програма, що вона прекрасна. Якщо їй це не озвучують, вона не знає, яка вона. І коли почує з боку "ти товста", "ти крива" - вирішить, що це правда. З такою установкою важко впоратися, доки не виправиш свої недоліки настільки, щоби подобатися собі в дзеркалі. Це правда життя. Я сама через це пройшла.

Історія Віри Кекелії: "Не зациклюйтесь на зовнішності"

Багаторічна робота на найкращих сценах країни не дає імунітет від комплексів. Свою зовнішність Віра приймала довго та болісно. Знайти гармонію із собою вона змогла, зосередившись на правильному харчуванні та спорті.

- Я довго вчилась приймати себе такою, як є. Завжди є моменти, які в собі не подобаються. Колись мені хотілося колінну чашечку вужче, гомілку довше, ніс коротше, вуха пряміше. Але тепер я намагаюся не акцентувати на цьому увагу. На мою думку, ми надто зациклені на темі краси та на собі. У житті є багато класних моментів, на яких варто сконцентрувати увагу.

Треба прийняти свою фізіологію і робити все, що можеш, в її рамках: займатися спортом, стежити за харчуванням. Річ не в схудненні, а в здоров'ї. Раніше я могла ввечері наїстися нездорової їжі, а потім задуматися: "Навіщо я це роблю? Невже в цьому є така гостра необхідність?" Не треба повністю відмовлятися від солодкого. Ти можеш з'їсти шматок торта, але не на ніч, а у першій половині дня.

Піклуватися про себе, насправді, просто. Нас привчили: щоби бути в хорошій в формі, треба зіткнутися з якимись труднощами. Коли я йшла до своєї ідеальної форми - щодня по 3 години проводила в спортзалі, майже нічого не їла, в якийсь момент навіть стала вегетаріанкою. Але вага вперто стояла на місці. Зрештою, зайві кілограми пішли, але я підірвала здоров'я та відновлювалася цілий рік.

Якщо ставитися до гонитви за красою як до каторги, нічого хорошого не вийде. Тепер мені достатньо трьох тренувань на тиждень і правильного харчування. Якщо м'ясо - то биток, а не ковбаса. Якщо салат - то помідор, огірок, перець, а не олів'є. Я не знайшла кращого способу мати хороший вигляд, ніж проста їжа, вода, сон і спорт. Це тримає тебе у формі навіть при дуже великих навантаженнях.

Історія Каті Нікітіної: "У мене було дуже багато комплексів"

Актриса Катерина Нікітіна росла в оточенні хлопчаків. Тому про косметику та інші способи поліпшити себе тривалий час навіть не замислювалася.

- Раніше я, в принципі, себе не любила. Чіплялася до всього: ніс із горбинкою, не такі вуха, очі. Мріяла зробити груди побільше, адже хлопці сказали: "У тебе маленькі". Одного разу візажист поміж іншого помітила: "У тебе "важкі" очі, які складно нафарбувати". І в мене з'явився комплекс. Він пішов тільки, коли я почала працювати в "Жіночому Кварталі" та потрапила до рук професійних гримерів. Не треба залежати від чужої думки. Зараз я вважаю очі, як у лисички, своєю "родзинкою", а мої груди мене цілком влаштовують.

Якщо чесно, тема природної краси зачіпає мене за живе. Я не розумію, навіщо симпатичні дівчата роблять собі губи та вилиці, ніс, як у Майкла Джексона? Стають однаковими, як під копірку. Дівчата, хіба ви не бачите, що це не красиво, а дивно?

Мені було цікаво отримати зворотній зв'язок від чоловіків: вам це подобається? Ні. Пацани говорять, що це їх зовсім не приваблює. Тоді мені незрозуміло, для кого вони це роблять? Інша справа, якщо у тебе є дефект або асиметрія, тому ти підкачав губи до природних розмірів. Але не більше.

Я ніколи не відмовлюся від думки, що будь-яка людина - прекрасна. У кожному з нас можна побачити щось особливе. Потрібно просто придивитися і знайти.

Історія Ірини Сопонару: "Якщо проблема реальна, можна піти до спеціаліста"

Ірина Сопонару завжди зі сміхом читає коментарі в дусі: "Добре губки підкоригувала". Всі її родичі по батьковій лінії були "губастик". Так що це єдина частина тіла, до якої у актриси ніколи не було претензій.

- У дитинстві в мене були комплекси, як у всіх. Але вони минули, як дитяча припухлість. Розумію, що я далека від ідеалу, знаю свої достоїнства і недоліки, яких немає. Але з віком подобаюся собі дедалі більше. Бачу старі фотки й кажу: "Капець, я була мрачна" А зараз дивлюся: "Нічо така". Це нормально. Якщо в 30 років у тебе поганий вигляд - отже, ти дурна.

Напевно, мені пощастило, але зараз я до свого смаку. Буває, жінка пухка брюнетка, а їй подобаються сухі блондинки. Вона все життя прагне до цього ідеалу - і це дуже прикро. Важливо любити себе та приймати. Від чого це залежить - гадки не маю. Легко щось радити, але дуже складно це здійснити, якщо тобі не подобається відбиття в дзеркалі. Якщо це так - звертайтеся до психолога, а якщо йдеться про якісь реальні фізіологічні недоліки - з ними можна й треба працювати.

Що означає природна краса? Ми все одно щось у собі коригуємо. Це не про нелюбов, а про те, що ти можеш стати краще. Можна критикувати тих, хто робить пластичні операції. Сподіваюся, мені ніколи не доведеться до цього вдаватися, але класно знати, що є така опція. Є надумані проблеми, а є реальна гостра необхідність. Якщо людина її виправить – усе її життя може скластися інакше. У наших мам такої можливості не було. Зараз навіть звичайна косметологія творить чудеса. Дуже круто, що є люди, які роблять нас красивими. Це аж ніяк не каже про нелюбов до себе. Якщо мені треба щось підкоригувати, чому ні? Це можна зробити за допомогою правильного догляду за собою, походу до фахівця і, в крайньому разі, до пластичної хірургії.

Поза роботою я не захоплююся макіяжем. Звісно, без косметики у мене гірший вигляд, ніж коли нафарбована, в красивій сукні, на підборах. Але всьому свій час і місце. Уранці вбиратися, як на випускний, немає сенсу та необхідності.

Історія Ольги Жуковцової: "Любіть себе не лише хорошою, а й поганою"

Ольга Жуковцова - харизматична актриса з особливим шармом, якій, здавалося б, уже не треба нічого собі доводити. Однак нам вона зізналася, що досі вчиться любити себе та мріє колись скласти цей іспит на "відмінно".

- Наше сприйняття себе та краси дуже суб'єктивне. Люди зустрічають за одежкою, але це тільки перші 5 секунд. Якщо ви продовжите спілкування далі, за великим рахунком, це не буде мати жодного значення.

З іншого боку, те, який ти маєш вигляд, є відображенням твого внутрішнього світу. Хочеш бути жіночною? Хочеш бути яскравою? Хочеш бути сексуальною? Хочеш бути непомітною? Хочеш бути невимушеною? Усе це ми висловлюємо через одяг, макіяж, колір волосся. Персонажі також створюються за певними життєвими законами. Ми звикли, що людина з певним способом життя та мисленням має отакий-то вигляд. Зараз про це кажу й дивлюся, в що я одягнена: на мені кросівки, широкі мам-джинси, капюшонка та джинсовий піджак. Несподівано? Можу собі дозволити (сміється) 😊. Мені в цьому забавно.

Мені знадобився час, щоби повірити - я красива. Смішною та поганою мені бути легше. Але я вчусь. Обіцяю, що складу на "п'ятірку" іспит з прийняття своєї краси та жіночності.

Колись я почула одну думку: жінки народжуються з почуттям провини. Тому їх треба ростити з посилом: я люблю тебе попри все. Мене, як і багатьох, виховували не так. Я люблю себе гарною, а треба вміти любити себе поганою. Якщо не даєш собі іноді побути гадиною, отже, забороняєш це всім навколо. Постійно дратуєшся на оточуючих. Тож мені здається, велике мистецтво не в красі, а в розумінні та прийнятті себе.

Фото з особистих сторінок артисток в соціальних мережах, прес-служби "Жіночого Кварталу" та Марти Адамчук. 

Ольга Ліцкевич
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту