Як українцю живеться в цифровій державі

Усі плюси та мінуси проживання у по-справжньому європейській країні - Естонії - від відомого тележурналіста і спортивного коментатора Олексія Маргієва.

У листопаді збірна України з футболу проводила в Запоріжжі товариський матч з командою Естонії. Наші виграли з рахунком 1:0, забивши гол на останніх секундах поєдинку, і тим самим порадувавши уболівальників на стадіоні та біля телеекранів. Цей матч на ТБ коментував відомий спортивний журналіст, колишній ведучий і керівник спортивних програм на "Новому каналі" в 2000-х Олексій Маргієв. Тільки ви його репортаж навряд чи чули, так як наш земляк коментував матч для... естонського телеканалу ETV +. Олексій 4 роки живе в Таллінні та працює на місцевому державному (!) каналі.

Як він туди потрапив, чим займається, а також про життя й роботу в столиці "найкапіталістичнішої республіки СРСР" (так 30 років тому називали Естонію), про ставлення естонців до України та українців та інші особливості життя й роботи в Євросоюзі Олексій розповів в інтерв'ю "Йоду".

Про особливості ТБ в Естонії

- Працюю на каналі ETV +, - розповідає Олексій Маргієв.

- Це один з трьох каналів в холдингу національного телерадіомовлення. У нього входять два канали, які ведуть мовлення на естонському, та наш новий національний російськомовний канал ETV +. Восени 2015 року він був створений спеціально для російськомовних жителів країни. Завдання було таке: краще хай глядачі отримують внутрішню неспотворену інформацію російською від естонського каналу, ніж дивляться російські канали.

Працюю в спортивній редакції саме російськомовного каналу. В Україні настала мить, коли мені, як спортивному тележурналісту, було непросто знайти нормальну роботу саме в цій сфері. А тут - побачив оголошення, надіслав резюме, мені подзвонили, я прилетів на співбесіду - і відтоді працюю вже 4 роки.

Редакція невелика, бюджет обмежений. Але це - об'єктивна реальність: усе-таки російськомовний канал, на відміну від естономовних, має меншу аудиторію. Зазвичай події, що відбуваються в Естонії, висвітлюються з місця подій. А закордонні, в основному, зі студії. Але ставлення до спорту в цілому та до спорту на телебаченні в холдингу - набагато професійніше, ніж, наприклад, в аналогічних непрофільних спортивних холдингах в Україні. І всі важливі для Естонії події висвітлюються з місця, обов'язково. Журналісти естономовних каналів майже на всі важливі події виїжджають. Наприклад, цього року чемпіоном світу з авторалі став естонець Отт Тянак. На багатьох етапах працювала наша знімальна група. І навіть на останній етап гонок в Австралії, який вже нічого не вирішував і який у результаті скасували через масштабні пожежі, від нас все одно поїхала знімальна бригада.

Вважаю, що ідея з державним російськомовним каналом - правильна. Але, треба визнати, глядачі дуже повільно переключаються. Перетягнути російськомовного глядача з російських каналів, які тут у вільному доступі та до яких вони звикли, важко. Глядачеві зміни даються важко: звикли дивитися "Перший" російський канал - вони його і дивляться. Хоча контент, який пропонує наш канал, - новини, програми свого виробництва, фільми - дуже цікавий, різноманітний і професійний.

Про "Слугу народу" та вибори в Україні

- До речі, на наших каналах і "Слугу народу" показували. Російською мовою. Це загальноприйнята практика в Естонії - тут по естонському телебаченню, в основному, показують фільми мовою оригіналу, але з естонськими субтитрами. У кіно майже всі фільми теж йдуть мовою оригіналу з паралельними естонськими і російськими субтитрами. Не знаю, наскільки смішно було естонцям, але цифри у серіалу "Слуга народу" були непогані, людям він "зайшов", якщо вони його дивилися.

І до обрання Зеленського президентом України тут поставилися спокійно. Слова "комік" або "гуморист" в образливому тоні не звучали - місцеві поставилися до підсумків виборів просто, як до новини. Були якісь розмови до виборів: мовляв, чи є шанси? Тому певне здивування було, коли підрахували відсотки - не очікували такої переваги, що Зеленський виграє з такою великою перевагою.

Фото: прес-служба президента

Про відношення до України та українців

-      Ставлення до України сильно змінилося за останні роки. У момент мого приїзду 4 роки тому було ставлення доброзичливе, зі співчуттям, мовляв, Україна - жертва агресії, якій треба допомагати. Зараз же накопичилася якась "втома" від української теми. Тим більше, що в Естонії свої проблеми, в тому числі та у відносинах з Росією і їх треба вирішувати.

Змінилося і ставлення до українців. Не в кращий бік. Справа в тому, що в Естонію зараз їде багато, скажімо так, малокваліфікованих працівників з України (на будівництва, для роботи в теплицях, на збір врожаю, приїжджають у великій кількості й дівчата "особливої" поведінки). І багато хто приїжджає по безвізу та працюють нелегально. Вони приїжджають на свій страх і ризик, їх ніхто не запрошує, і об'єктивно багато з них навіть не здогадуються, що в загальній масі їм тут, м'яко кажучи, зовсім не раді. В результаті багатьох депортують, буває, деяких повертають назад прямо по прильоту. Не сказати, що це відбувається масово, але такі випадки непоодинокі.

Фото: pexels.com

І з боку влади зараз проводиться політика протидіяти нелегальному працевлаштуванню українських працівників в Естонії. І прямо зараз є певний конфлікт між естонськими роботодавцями (їх усе влаштовує - вони платять менше, ніж місцевим) і урядом, який намагається обмежити приплив робочої сили саме з України. Ще й тому, що українці більше інтегруються саме в російськомовне середовище, за рахунок чого воно зростає чисельно. І це при тому, що українці знизили рівень оплати праці в сегменті, де "працюють руками". І конкурують більше саме з російськомовними громадянами Естонії - ще один конфлікт інтересів.

Але підкреслю: це стосується малокваліфікованих працівників. Якщо ж, наприклад, приїжджають IT-фахівці, яких цілеспрямовано запросили, то у них зазвичай немає проблем з оформленням документів на тимчасове проживання і працевлаштування.

Скільки потрібно, щоби прожити в Естонії

- У цілому, рівень життя та соціальні умови тут вище, ніж в Україні. Але і з Естонії теж їдуть і чимало - до Фінляндії, Швеції, Великої Британії - там умови ще на рівень вище. І місцеві жителі шукають оплачуванішу роботу і вигідніші умови, благо, для громадян країн, що входять в ЄС, якихось обмежень у трудовій міграції немає.

На мою думку, щоб нормально жити в Таллінні треба близько 2 тисяч євро на місяць для сім'ї, як скажімо, у мене, з 4 людей. Але залежить також від безлічі факторів - як-то житло та інше. Наприклад, зараз оренда далеко не люксової двокімнатної квартири на околиці стартує від 400 євро, а в центрі коштуватиме не менше 700 євро. Звісно, теоретично, якщо дуже економно жити, можна і на 1000 євро прожити. Для місцевих жителів є соціальні виплати, і якщо ти не п'яниця або наркоман, то пропасти тобі не дадуть.

Фото: unsplash.com

Про естонську мову

Особливо похвалитися не можу, що в мене великий прогрес у вивченні естонської. Мова реально дуже складна - вимова, граматика - все інше. Не схожа абсолютно ні на українську, ні на англійську. Коли тільки приїхав - одразу пішов на курси мови першої категорії А1, щоб отримати базові знання. Щойно отримуєш перші документи - тобі одразу дають запрошення на ці курси від департаменту поліції. І це - дуже велика справа.

Я на них ходив, освоїв категорію А1. Але далі потрібно вчитися самому. Тут є різні програми і платні, і безкоштовні. Однак на якісні безкоштовні потрапити дуже складно - вони фінансуються ЄС, але кількість місць обмежена і реєстрація онлайн лише двічі на рік. І буквально за 5-10 хвилин місця розбирають, іноді просто неможливо цей лінк активувати - такий ажіотаж!

Платних курсів дуже багато, і держава навіть компенсує тобі частину витрачених коштів, якщо ти складаєш іспит успішно. Це десь близько 50 відсотків суми.

Фото: unsplash.com

Щодо мене, то я спробував ходити на додаткові курси. Але далі у вивченні мови просувався дуже повільно, чесно кажучи. Проблем багато і головна - якоїсь мега-мотивації внутрішньої не було вчити, бо, знаючи російську та англійську, в побутовому плані без естонської, об'єктивно, можна обійтися. Бо навіть серед громадян Естонії є поділ на громади з мовного питання: естономовні більше спілкуються зі своїми, російськомовні - в своєму середовищі. А в сфері обслуговування майже всі володіють трьома мовами: естонською, російською та англійською. Щодо роботи, то тут теж майже вся внутрішня комунікація триває російською, бо я працюю на російськомовному каналі, то й більшість співпрацівників тут розмовляють російською. Щодо спілкування з представниками інших редакцій і департаментів у складі нашого холдингу, то тут мій базовий рівень естонської дозволяє мені вирішити необхідне питання, а в разі складнішої ситуації завжди можна порозумітися англійською, яку майже всі знають на дуже хорошому рівні.

Загалом на рівні "порозумітися з людьми" я естонську знаю, але вільно розмовляти й розуміти все - важкувато. А от мій син, у якого в садку дві виховательки, російськомовна та естономовна, швидше за все, вже знає мову краще за мене.

3 найкращі речі в Естонії

На першому місці серед того, що мені дуже подобається в Естонії - повна відсутність бюрократії. Маючи ID-картку, ти вставляєш її в ноутбук і тобі нікуди ходити не треба - майже всі "паперові" питання можеш вирішити віддалено. Електронна держава - це дуже здорово, передусім у порівнянні з Україною.

Другий момент, особисто для мене, це робота поліції. Тут вона - помічники, а не каральний орган. Дати хабар поліцейському зовсім неможливо.

Ну, і третє. Для жителів міста, офіційно зареєстрованих в Таллінні, громадський транспорт (автобус, трамвай, тролейбус і навіть поїзди в межах міста) - безкоштовний. Вони купують картку - і їздять. Система транспортна, в принципі, хороша - це зручно, адже місто Таллінні не крихітне.

Таким чином влада стимулює людей офіційно реєструватися в місті, бо міграція в столицю з маленьких містечок велика, а податки жителі міста сплачують до місцевого бюджету. І, кажуть, суми податків, які платять "ті, хто зареєструвався", значно більше, ніж витрати міста на безкоштовний транспорт.

Фото: unsplash.com

3 речі, які не подобаються в Естонії

- Перший і головний мінус - клімат. Декілька місяців поспіль сонця можна просто не побачити: висить сірий ковпак над головою, що все-таки впливає на твоє емоційний стан. Навіть місцеві жителі хтось жартома, а хтось і всерйоз часто говорять, що їхня мрія - жити в Іспанії.

Фото: unsplash.com

Другий не те, щоб негативний, але "зі знаком мінус" момент: дуже дорогі гуртки та спортивні секції для дітей.

3-й мінус: страхова медицина налагоджена якісно ​​і система сімейних лікарів працює добре. Але щоби потрапити до лікаря-фахівця доводиться чекати пів року-рік - черги величезні. А йти просто на один прийом до платного лікаря - 50 євро.

Зрозуміло, що в екстрених випадках ніякої черги немає і на прийом ти потрапиш. І деякі люди іноді навіть симулюють гострі симптоми хвороби, щоби потрапити на прийом до лікаря-фахівця або на операцію "через" "швидку допомогу". Двоякі враження: якщо все робити чесно, то до лікаря можна й не потрапити зовсім, а хитрувати - теж недобре.

Що подивитися в Естонії, крім Таллінна

- Насправді країна дуже красива своєю природою. Мені спочатку було смішно, коли мені розхвалювали місцеві... болота! Але коли побував сам - дуже красиво. Пройтися цими маршрутами в гарну погоду варто точно.

Крім Таллінна, є ще дуже симпатична університетська столиця країни, місто Тарту. Є і "літня столиця", Пярну, з абсолютно шикарними пляжами, концертами та фестивалями на узбережжі. Є Нарва з її красивою фортецею прямо на кордоні з Росією і шикарними спа-готелями, в які приїжджають відпочивати з усього світу. Дуже приємне враження залишають острови Муху та Сааремаа: там і дуже красиво, і є свій особливий колорит. Є висотне за місцевими мірками дуже гарне місто Отепяя, де відбуваються зокрема й елітні змагання з лижних видів спорту (у 2022 році тут вперше відбудеться етап Кубка світу з біатлону, а в 2020 відбудеться Чемпіонат Європи з біатлону). Ну, й варто віддати належне естонцям. Вони дуже люблять свою країну та місця, де живуть. Тому практично будь-яке навіть дуже маленьке містечко завжди вилизане й там часто є, що подивитися.

Пярну, Естонія. Фото: unsplash.com
Село в волості Ляене-Нігула повіту Ляянемаа, Естонія. Фото: unsplash.com
Острів Панджу, Віймсі, Естонія. Фото: unsplash.com
Пляж Хаабнееме, Віймсі, Естонія. Фото: unsplash.com
Тарту, Естонія. Фото: unsplash.com
Румму, Естонія. Фото: unsplash.com
Парк Кадріорг, Таллінн, Естонія. Фото: unsplash.com
Піріта, Таллінн, Естонія. Фото: unsplash.com
Руслан Меженський
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту