Як українець створив у США хокейну суперкоманду з "непотребу"

Годинюк (ліворуч) тренував і збірну Укрїни. Фото: fhu.com.ua
Олександр Годинюк, який 29 років тому таємно втік з СРСР і зробив кар'єру в НХЛ, розповів про детективні пригоди з минулого і свою нинішню роботу в Лас-Вегасі.

Олександр Годинюк - один з небагатьох українців, який пограв в найсильнішій хокейній лізі світу, північноамериканській НХЛ. Вихованець київського "Соколу" виїхав до Канади 1990 року. Без дозволу. По суті, втік з-за залізної завіси, з СРСР. Про що нітрохи не шкодує.

На Батьківщину повернувся в ранзі тренера через два десятиліття. Очолював юніорську, молодіжну та дорослу збірні країни. А зараз кардинально змінив рід діяльності.

Годинюк уже третій рік працює скаутом у команді НХЛ "Vegas Golden Knights" ("Золоті лицарі Веґаса"), сенсаційному дебютанті ліги, який вчинив фурор минулого сезону. "Лицарі" дійшли до фіналу Кубка Стенлі. І до "дива Лас-Веґаса" українець теж причетний.

Про те, що відбувається за лаштунками спортивного бізнесу, Годинюк розповів в ексклюзивному інтерв'ю ЙОДу.

"Людина, що біжить"

- Історія вашої втечі в 1990-му - справжній детектив. Чи усвідомлювали, що у вас можуть виникнути серйозні неприємності?

- У мене не було вибору. У 1989-му році я був визнаний кращим захисником молодіжного чемпіонату світу, і був обраний на драфті клубом "Торонто Мейпл Лівз". На жаль, київський "Сокіл" мене відпускати не хотів. До того ж, я отримав серйозну травму, і усвідомлював, що ще одне таке пошкодження - і можу закінчити кар'єру. Тому вирішив діяти.

- Ви втекли із СРСР в Канаду через Польщу?

- Вилітав з Югославії, потрапивши туди через Польщу за туристичною візою. Пам'ятаю, коли митники на кордоні влаштували перевірку, не міг угамувати тремтіння. У Варшаві майже весь час просидів у готелі, поки мені оформляли візу. Спокійно зітхнув лише в Белграді вже перед рейсом.

- Уже в США, коли перестали боятися, що вас знайдуть і повернуть назад до Союзу?

- Через півтора року (в 1991-му, коли СРСР розпався - Ред.).

- Мабуть, озиралися: чи немає стеження?

- Побоювання були. Але не озирався, і чогось такого не помічав. Однак і переслідувати мене не було за що. Я ж навіть не був військовослужбовцем, був демобілізований на той час.

- На відміну від гравця ЦСКА Олександра Могильного, якого в пресі СРСР мало не розстріляти закликали як зрадника. Ви спілкувалися з ним?

- Ні. Ми перетиналися після в Америці, але цю тему не чіпали. Про що говорити? Кожен своє рішення приймав самостійно. Зрештою, я ні з ким не радився, коли зважився на цей крок. І, вважаю, зробив це вчасно.

Бійки на льоду

Годинюк - часів виступів у НХЛ. У формі "Хартфорд Уейлерз" (зараз - "Кароліна Харрікейнз").

- Вам довелося поборотися за свою кар'єру за океаном. А битися на льоду довелося?

- Штатним "тафгаєм" я не був, але битися доводилося. Щоправда, для цього потрібні навички, тому перемагав я не завжди.

Бійка за участю українця, в якій він був у ролі "груші":

А зараз бійок в НХЛ стало набагато менше. Взагалі, північноамериканський хокей нині навіть більш "європейський" - він яскравий, швидкісний, видовищний. А в Європі, навпаки, стали грати більше від оборони, повільніше.

Хокей дуже сильно змінився останніми роками, коли судді почали прислуховатись до думок генеральних менеджерів і тренерів. Жорсткішими стали покарання за підніжки, захвати, і маленьким гравцям стало простіше грати. Вони привнесли в гру гостроти, техніки та швидкості.

Колись команди НХЛ не драфтували гравців, якщо їхній зріст був менше 188 см, а деякі не брали навіть тих, хто нижче 190 см. Зараз на антропометрію не зважають.

- Найкращий новачок 2017 року Остон Меттьюз з вашої першої команди "Торонто" феєрично дебютував у НХЛ, закинувши 4 шайби в першій же грі. Його вирізняє особлива манера катання на ковзанах. Ви знайомі з його дитячим тренером-українцем, який давно працює в США?

- Так, я знаю Бориса Дороженка, і вважаю його прекрасним фахівцем. Він вчить хлопців відмінній системі катання. У клубах такого не вчать. Був час, ми навіть співпрацювали. Зараз переписуємося, дзвонимо один одному.

"Золотий непотріб"

- Ви багато років працювали тренером, але вирішили кардинально змінити профіль. Чим зараз займаєтесь?

- Працюю третій рік у команді НХЛ "Веґас Ґолден Найтз" скаутом по Європі: Швеція, Швейцарія, Фінляндія, Росія та інші країни. Збираю інформацію про гравців, які потенційно можуть підсилити нашу команду. У мене – довготерміновий контракт, ще на 4 роки, і мені дуже подобається моя робота.

- Красива назва "Золоті лицарі" (Golden Knights) в Америці часто замінюють на образливе "Золотий непотріб". Причому на це прізвисько у "Веґасі" не ображаються, бо це "креатив" одного з хокеїстів команди Джеймса Ніла (він створив груповий чат гравців "Веґаса" з такою назвою). Чому "непотріб"?

- Перед входженням до Ліги було проведено драфт розширення. Ми були новачками, тому могли запросити до команди будь-кого з будь-якої команди НХЛ. Крім "захищених" хокеїстів.

30 команд НХЛ могли визначити в своїх складах або 10, або 8 гравців (залежно від їхньої позицій), яких запрошувати не можна, "захищених". Ясна річ, всі внесли до цього списку своїх зірок. І вибирати нам доводилося лише з тих, що залишилися незахищеним. Наш склад збирався з людей, які не були особливо потрібними їхнім командам, не входили до 8-10 кращих. Словом - "непотріб".

- І одразу потрапили до фіналу Кубка Стенлі взагалі без зірок - це фантастика!

- Часто буває, що гравець талановитий, у нього є достатньо майстерності, але вичавити з нього все не кожному вдається. Та недарма торік саме наші генеральний менеджер і тренер отримали призи кращих у Лізі.

- Та й ваша роль, як скаута, теж чимала, адже саме ви вибирали "кращих" з "гірших"?

- Я в клубі практично від самого початку, як і генеральний менеджер, - прийшов  за рік до першого матчу. Це була кропітка і виснажлива робота. Я мав вивчити і північноамериканський, і європейський ринки. І з цього вибирати те, що згодом назвали "лас-веґаським дивом".

Російську зірку попросили на вихід

Годинюк - у часи роботи зі збірною України.

- А були помилки у вас, як у скаута? Наприклад, не того гравця запросили...

- Не те, щоби помилка чи ми пошкодували... Одним з перших ми підписали зірку російського хокею Вадима Шипачова. Так, у нього не вийшло - і він поїхав назад. Але це спортивний аспект, а є ще бізнес-складова.

У НХЛ існують межі зарплат на команду: від 79 млн до 65 млн доларів на рік. Першого сезону "Веґасу" було дуже важко влізти в цю межу, в нижній рівень.

Ми знали, що ризикуємо із Шипачовим, але підписання контракту з ним допомогло нам "залізти під кепку" (зарплата росіянина становила $ 4,5 млн - вище середнього, - Ред). А коли хокеїст такого рівня не заграв, керівництво команди вирішіло відправити його до фарм-клубу, а потім - і зовсім розірвати контракт. Психологічно підхльоснувши інших хлопців: мовляв, тут все серйозно, і ніхто не братиме до уваги зірковість і колишні заслуги. Важливо, наскільки ти крутий тут і зараз.

Джек-пот

Вище - передматчеве шоу на арені "Веґасу", до перегляду обов'язкове.

- У Лас-Веґасі зараз хокейний бум?

- Абсолютний!

- Але ж там хокею взагалі не знали. Як вдалося привернути увагу публіки, тим паче, коли в місті є, куди піти і чим зайнятися?

- Спочатку людям було просто цікаво - щось нове. А потім місто накрила "золота лихоманка". І зараз не-мож-ли-во потрапити на хокей! На всі ігри всі квитки, а це 18 000 місць для глядачів, продані заздалегідь. І кожна людина одягнена в усе "веґасівське", немає жодної "білої ворони". Тобто продаються светри, кепки, інша атрибутика... Причому, коли нова колекція виходить, - негайно скуповують.

За підсумками минулого сезону "Веґас" на третьому місці в Лізі щодо прибутків (загалом у НХЛ - 31 команда. - Ред.). Як для першого сезону, це дуже серйозний показник. Бо навіть команди з піввіковою історією в НХЛ не можуть похвалитися такими цифрами.

Руслан Меженський
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту