Як воскові черв'яки, пліснява та морські бактерії врятують планету

Дедалі більше країн світу забороняють пластик, але що робити з тим, у якому ми вже "зарилися" і ризикуємо потонути? Вчені знайшли тих, хто цю гидоту їсть!

Людство оголосило безкомпромісну війну пластику. З 2021 року в країнах ЄС буде заборонений одноразовий пластиковий посуд, зокрема тарілки, стаканчики, столові прилади та соломинки для напоїв. А крім того, під заборону потраплять вушні палички, ніжки для повітряних кульок, контейнери для продуктів і рідин з пластику, що не підлягає переробці.

У Грузії тим часом заборонили пластикові пакети - виробництво, продаж і ввезення їх з-за кордону. Порушників загрожують суворо штрафувати. Аналогічні заборони існують в африканських країнах - Руанді та Кенії.

Але екологи розводять руками - це все добре, але запізно та замало. Як бути з горами пластику, який вже й так усюди? Вихід є! Знайшлися ті живі істоти, які заради порятунку планети готові пластиком снідати, обідати і вечеряти.

Воскові черв'яки перетворюють пластик на спирт

Воскова міль (Galleria mellonella). Фото: wikipedia.org

Міль - це неприємно, ми вас розуміємо. Вона може з'їсти ваш улюблений в'язаний светр або раніше за вас поласувати макарошками на кухні.

Є окремі види молі, яких, як вогню, бояться бджолярі - наприклад, воскова міль. Її личинки здатні пошкодити бджолині соти, запаси меду і навіть самі вулики. Зрештою, це призводить до загибелі цілих бджолиних сімей. Але вчені спробували пошукати щось хороше навіть у цих, здавалося б, безнадійних черв'яках. 

І знайшли. З'ясувалося, що личинки воскової молі настільки всеїдні, що поїдають... навіть пластик.

Перші результати досліджень на цю тему з'явилися ще в 2017-му році. Британські вчені (щоб було не так смішно - разом з іспанськими) залишили воскових черв'яків в інтимній обстановці - наодинці з пластиковим пакетом. Уже за 40 хвилин у пакеті стали з'являтися дірки, а за 12 годин компанія зі 100 хробаків з'їла 92 міліграми пластику.

Личинка воскової молі. Фото: wikipedia.org

Але найголовніше, що хробаки не просто гризуть пластик, а й розщеплюють його хімічно, утворюючи в результаті етиленгліколь (найпростішого представника багатоатомних спиртів). Здавалося б - еврика! Планету врятовано!

Але не встигли британсько-іспанські вчені допити шампанське, як їм зіпсували свято німецькі вчені. Ті провели своє дослідження і довели, що радіти рано. Воскові хробаки не стільки розщеплюють пластик хімічно, скільки пошкоджують його механічно. З таким же успіхом можна "нацькувати" на знищення пластика папужок (нехай клюють) або котиків (нехай дряпають). Але навряд чи це сильно допоможе Землі.

Проте експерименти над личинками воскової молі тривають - просто зі злості вона має-таки поквитатися з цією бісовою пластмасою.

Пліснява з'їдає пакети за тиждень

Пліснявий гриб Aspergillus tubingensis. Фото: wikipedia.org

На допомогу людству зі своїм дивовижним відкриттям кинулися китайські вчені. Вони виявили, що на одному зі смітників пластикові пакети розкладаються підозріло швидко - за тиждень-два, а були навіть випадки - за кілька днів. Звалище захотілося дослідити детальніше, після чого в його ґрунті знайшли пліснявий гриб Aspergillus tubingensis. Дослідження перенесли в лабораторні умови, щоб детальніше вивчити, як діє ця чарівна цвіль.

З'ясувалося, що Aspergillus tubingensis здатна виділяти ферменти, руйнівні для хімічних зв'язків у полімерах. Простіше кажучи, цей гриб здатний "їсти" пластик з тим же "апетитом", з яким інші живі організми живляться речовинами рослинного й тваринного походження.

Але, як завжди, є нюанси. Просто заполонити планету цвіллю - не найкраща ідея, оскільки на здоров'я людини Aspergillus tubingensis може впливати ще гірше, ніж на пластик.

Але навіть якщо захочеш заполонити - піди спробуй це зроби. Грибу, що пожирає пластик, для розмноження потрібні спеціальні умови. Наприклад, щоби було тепленько - 30-37 градусів. Тож на одну маленьку цвіль у великій екологічній боротьбі покладатися не варто.

Хрущі над пінопластом гудуть

Борошняний хрущак. Фото: wikipedia.org

Тим часом британські вчені зі Стенфордського університету знайшли справжніх гурманів у боротьбі з пластиком. Будь-який пластик ці рятівники планети не їдять - їх цікавить тільки пінопласт. Ідеться про хрущака борошняного, точніше, про його личинки - борошняних черв'яків.

Чому пінопласт здався цим черв'ячкам смачним - не зрозуміло. Навряд чи тому, що він схожий на борошно, яким вони зазвичай харчуються. Але факт залишається фактом - вони його не тільки гризуть, а й прекрасно перетравлюють, виділяючи вуглекислий газ та органічні сполуки.

Борошняний хробак. Фото: wikipedia.org

Вчені так захопилися своїм відкриттям, що покопирсалися глибше - і з'ясували, що екскременти личинок, які об'їлися пінопласту, потім можна використовувати в якості ґрунту - квіточки-травичка в ньому добре приживаються і ростуть.

Ці черв'ячки, коли зголодніють, можуть зжерти і пінопласт, і пластик...

Не шкодить поїдання пінопласту і самим хрущам – на вигляд вони по-хрущівськи прекрасні, як і їхні родичі, які ласували смачнішими продуктами. А, наївшись пінопласту досхочу, заляльковуються і стають дорослими жуками.

Проблема тут лише одна - як змусити пінопластоїдів їсти більше. Поки, в ході експериментів, група зі 100 личинок ніяк не могла подужати більше 40 мг пластику за добу.

Морські бактерії заражають сміття "холерю"

Від забруднення пластиком страждає не тільки земля, а й вода. Екологи хапалися за голови, прогнозуючи кількість пластику, який накопичився в океані. Лякали навіть цілим "сміттєвим континентом", який почав формуватися у воді і вже вмістив у себе чи не 100 мільйонів тонн сміття.

Але коли дійшло до реальних досліджень у 2014-му, з'ясувалося: хоч сміттєві плями і є в кожному океані та морі, але континент з них ніяк не спорудити - сміття там якихось 45 тисяч тонн. А куди ж таємниче зникла решта?

Вчені шукали, як могли. І, по-перше, визнали очевидне: що в морі все, у тому числі й пластик, руйнується швидше, ніж на землі: вода, сіль і сонце роблять свою справу. А по-друге, виявили такі мікроорганізми в океані,  які здатні "ласувати" пластиком.

Дослідження зразків сміття, виловленого з морських глибин, показало, що їх потихеньку "під'їдають" бактерії. Детальніший генетичний аналіз показав, що пластик облюбували вібріони - родичі збудника холери. Новина хороша та погана водночас. З одного боку, ми тепер знаємо, що пластик хоча б холера здатна подолати, а з іншого - холера небезпечна і для людини. Тобто з цим методом боротьби зі сміттям треба бути обережнішим.

Є ще один сумний висновок, до якого дійшли дослідники глибин океану - сміття з нього може зникнути цілком собі мирно, навіть природним шляхом. Це коли великі шматки пластику під впливом природних факторів руйнуються до дрібних і супердрібних - а їх з'їдають риби, планктон і... люди, коли потім їдять морепродукти або додають у їжу морську сіль. Корисного в цьому мало, але багато повчального.

Юлія Мамойленко
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту