Бізнес на карантині: як я створила "нігтьовий" стартап та що з цього вийшло

Жалібність, сором і банальна безпорадність. Суміш цих почуттів довелося випробовувати на собі в перші тижні карантину, не маючи можливості зробити новий манікюр. Та що там новий! Тут хоча б зняти покриття, що облупилося, та намертво приклеєне майстром до нігтя. І тут прийшов інсайт, який зробив з мене "бізнес-леді на мінімалках".

Заходжу на популярний сайт з косметикою і роблю своє найдивніше замовлення за весь час. Дзвінок кур'єра. Посилку доставлено! У коробці - рідина для зняття лаку, пилка, помаранчеві палички та олія для кутикули. Отримане змусило мене усміхнутися: б'юті-бокси вже не ті. Геть не ті...

Натхнення з проблеми

До процесу зняття лаку я підготувалася, як до операції, виклавши на паперовий рушник усе необхідне. Декілька відео на YouTube від професійних майстрів манікюру про зняття - і тремтячою рукою був ліквідований лак на першій руці. Хм, не так уже все це й важко.

І тут спала думка: було б непогано, якби не довелося морочитися і купити готовий набір - з нарізаною фольгою та іншим уникненням рутинної підготовки до процесу.

Так, за 10 хвилин, я вже замовляла на професійному сайті "нігтьового інвентарю" все, що потрібно для такого набору. А заодно - докупила няшних рожевих масок, які йшли б у подарунок до набору: безпека, врешті-решт, понад усе! Нігті на другій руці було вирішено зняти вже на камеру - для втілення ідеї потрібен відеопруф.

Тут треба сказати, що я і бізнес - це паралельні світи. Хоча останніми роками я працювала піарницею, і бажання попрактикувати ситуативний маркетинг було завжди, але можливості не траплялося. А тут - карантин, і я вирішила, що час настав і його стало багато. Адже я опинилася не тільки на карантині, а й ще в декреті. Тож мотивація "не нудьгувати" була головною.

Отже, любі дами, записуймося на нігтики!

Особливості ситуативного маркетингу

Робота над "упаковкою" ідеї в маленький бренд тривала від сили годину: набори для зняття гель-лаку - потреба тимчасова.

Недовго думаючи, змішала дівоче зі злободенним: ласкаво просимо в світ ситуативних стартапів, CORONABOX! До назви придумала тег #поразнятинігті, який пізніше задіяла в акційній пропозиції для подружок.

Був і такий собі слоган: "Голі нігті - це не соромно. Це тренд!"

Настрій ведення Інстаграм - максимально легкий і дружній. Спілкування з потенційною цільовою аудиторією відбувалося на "ти".

Я не стала приховувати той факт, що не маю жодного відношення до індустрії краси і не є майстром манікюру. Мало того, зробила публікацію, в якій розповіла про те, що набори з'явилися спонтанно - після того, як зняття гель-лаку недавно стало персональним челенджем.

Мета цього - показати, що зняти покриття в домашніх умовах набагато простіше, ніж можна спочатку собі уявити. І з цим впорається будь-яка дівчина без досвіду (адже саме вона і є нашою потенційною ЦА).

У домашніх умовах була зроблена імпровізована фотосесія набору. Парочка кольорових ватманів, штатив, лампа в якості освітлювача - і вуаля: фото для просування наборів і декількох наступних постів зроблені.

Також було відзнято відеоінструкцію, яка наочно показувала б, що набір працює. До речі, за три тижні охоплення відео склало близько 20 000 переглядів, а сама публікація набрала 106 збережень. Як для новоствореної сторінки це дуже непогано. Навіть якщо набір не був куплений, декому контент зняття лаку в домашніх умовах став корисним. ?

Пізніше були й інші активності: я зняла коротке відео - про те, що жити з нігтями без покриття набагато простіше. Раз - і "голий" ніготь може без проблем:

- відкривати бляшанку,

- застібати гудзик на жорсткій джинсовій куртці,

- відкривати палетку тіней...

Більше жодних страхів: вимушений тренд на відсутність манікюру дарує свободу.

Час вийти в світ

Далі - таргетинг.

З його налаштуванням впорався би будь-який дилетант. Що я, власне, і зробила.

Цільова аудиторія тут цілком передбачувана, тому налаштування таргетингу тривало пару хвилин. Отже, мій потенційний покупець: жінка, яка практикує інтернет-покупки, вік - від 18 до 55, місце проживання - великі міста України: Одеса, Харків, Дніпро, Київ, Львів.

На рекламу в соцмережах було поставлено два основних пости: відеоінструкція про зняття гель-лаку з текстом про те, як замовити набір, а також відео розпакування. Промоакції доводилося продовжувати, адже саме вони приводили левову частку продажів.

Перші замовлення

Я вирішила не приховувати своє ситуативне дітище від громадськості й коротко розповіла в Facebook і Instagram, прикріпивши фото товару. А разом з ним - і свої нігті, звільнені від облізлого до непристойності лаку. Тому першими моїми замовниками передбачувано стали реальні знайомі. Близькі друзі зробили репости, що також позитивно позначилося на запуск усієї цієї справи.

Паралельно запрацювала і реклама в соціальних мережах. Перше незалежне замовлення не змусило на себе довго чекати. Це викликало невимовний дитячий захват: запрацювало! Я заготовила декілька чергових повідомлень з уточненнями даних для доставки і номером банківської картки для сплати.

За декілька днів з'явилися перші відгуки і згадка коробочок у соцмережах покупців, які я публікувала на сторінці. З появою відгуків стало більше замовлень: народ бачив, що сторінці можна довіряти й розводняком тут ніхто не займається.

Кожне замовлення викликало радість, і я невпинно бігла посипати сформовані бокси конфеті, перев'язувати мотузку і клеїти брендовані наліпки. Відправки відбувалися щодня. 10-хвилинні походи на пошту не були в напряг, бо в нинішніх умовах це була чи не єдина позаквартирна розвага. Але, звісно, що більше замовлень несеш на пошту, то сильніше ентузіазм.

"Біль" ідеї, конкуренти і вередливий клієнт

А тепер - про неприємне. Дві відправлені посилки повернулися до мене: замовниці просто не захотіли їх забирати. Тут головне - не брати все так близько до серця: це - особливості післяплати.

А ще - у мене з'явився типовий проблемний клієнт. Упродовж трьох днів одна дівчина до дрібниць цікавилася фірмою, формою, обсягом мало не кожного предмета в коробці. Просила сфотографувати ближче і з двох боків окремо пилку та заміряти її параметри. Після всіх виснажливих "переговорів", дівчина все ж написала, що хоче замовити набір. Але, за хвилину, передумала, видаливши повідомлення.

Чесно? Я відчула полегшення, адже це, здається, той самий випадок, коли посилка могла би повернутися назад, якщо відтінок пилки або довжина палички в реальному житті не збіглися б з фото. 

Ще з легких прикрощів. Того дня, коли я тільки-тільки розгорнула свою справу, таргетинг "обкрутив" і мене.

Двічі. І двічі - у вигляді реклами від манікюрних салонів з наборами для зняття гель-лаку. Різниця у виконанні ідей була тільки в одному: в моєму випадку "продукт" виїжджав на своїй інстаграмності.

Геніальною цю ідею, безумовно, не назвеш: салони краси теж зметикували потреби клієнток і пожвавішали. За що їм мій окремий респект, адже зараз усі змушені викручуватися. У наборів-конкурентів є один незаперечний плюс: сторінкам салонів, що існують не один тиждень, довіри більше. Відповідно, більше і замовлень.

Проте мій CORONABOX зі своєю, нехай і мінімальною, рекламною кампанією та ідеологією все ж знайшов свою аудиторію.

Я регулярно нагадувала собі, що увірвалася в "нігтьовий" світ для ентертеймента. Хоча, в умовах майбутньої кризи краще не зарікатися: раптом життя змусить навчитися не тільки знімати покриття, а й наносити?!

Зводимо дебет з кредитом

Вкладення в цей стартап-розвагу були мінімальні:

  • Витрати на матеріали, зокрема упаковку, за весь час - 1500 грн.
  • Таргетингова реклама в соціальних мережах - 2000 грн.
  • Брендовані наліпки, доставлені з друкарні під будинок - 300 грн.
  • Продано - 40 коробок.

Вартість кожного боксу - 150 грн (ціну ломити було соромно, та й особливо нема за що - продавала практично за собівартістю. Але все ж заробила 2200 грн. ? Дякую, що не в мінус!

P.S.

І ще. За три тижні, доки функціонував цей стартап, зловила себе на думці про те, що в персональному пеклі різатиму, складатиму й пакуватиму відрізки з фольги. Щоразу, коли наставав час поповнювати запаси інвентарю, я шкодувала, що для цих справ немає персонального раба.

Дрібний стартап - це коли ти сам собі раб, CEO and founder, прибиральник і маркетолог в одній особі.

Зате не довелося нудьгувати, а заодно - на читання поганих новин про пандемію майже не було часу.

UPD. Ой, зовсім забула попередити клієнтів: я нещодавно народила, тому зараз мені не до бізнесу. ?

Катя Бахаджаті
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту