Які обряди проводити на Івана Купала та що вони насправді означають

6 і 7 липня українці відзначають стародавнє свято, що є "симбіозом" християнства та язичництва. "Йод" розповідає, як правильно провести купальську ніч, які традиції були закладені в той чи інший обряд від початку.

ХИБНЕ СВЯТО

Перш за все слід сказати, що проводити традиційні язичницькі обряди в ніч з 6 на 7 липня щонайменше... безглуздо. Наші пращури святкували іншої дати, 21-22 червня, в день літнього сонцестояння - астрономічно правильне літа, яке в багатьох європейських країнах відзначається досі, і називається Літа.

Матерiали по темi
Чому обряди на Івана Купала треба проводити сьогодні, а не 6 липня

Сучасна ж дата Івана Купала не має жодного астрального і містичного сенсу. Це просто звичайний день, яких у календарному році багато.

Астрологи, яким треба якось виправдати своє існування, несподівано закликають на допомогу науку і розповідають про особливий статус 6-7 липня, адже саме в цей час Земля перебуває в афелії (апогеліі) - найвіддаленішої в році точці орбіти нашої планети від сонця. І тому, нібито, саме цього дня "особливо відчувається зв'язок з космічною енергією і бла-бла-бла..." І це - чиста правда. Однак Земля в афелії перебуває щороку з 3 по 7 липня, а свято - тільки 6-7 числа. Але головне навіть не це: до переходу з юліанського календаря на григоріанський, Івана Купала святкували 24 червня. Яке ні до афелії, ні до апогелію не має відношення.

Так, сама назва Івана Купала - це не ім'я стародавнього божества або духу. Це адаптований варіант імені конкретної людини, історичної особистості. Мова про Іоанна Предтечу, який з'явився на світ 24 червня, і згодом хрестив (Купала) Ісуса у водах річки Йордан.

Загалом, якщо називати речі своїми іменами, то за допомогою пропаганди християнська церква "віджала" свято у язичників, перенесла на іншу дату, стерла з пам'яті первинний сенс свята і його призначення, але так і не змогла знищити обряди. Які до християнства жодного відношення не мають от уже майже дві тисячі років, і весь цей час не схвалювалися церквою. А часто і зовсім заборонялися. І ці обряди, як уже було сказано вище, має більший сенс здійснювати 21-22 червня, а не 6-7 липня.

З іншого боку - це, як гомеопатія: якщо віриш у прикмети, і просто хочеш повеселитися, то чому ні? Той же Новий рік теж в астрономічному сенсі - найзвичайніший день, що не заважає йому бути найулюбленішим святом на наших просторах.

Тож якщо хочеться - вперед, святкувати! Цим ви точно нікому не нашкодите, а бажання та ворожіння здійсняться обов'язково, якщо в них вірити самому.

Ну, а ми вам розповімо про обряди та церемонії святкування Івана Купала в їхньому істинному розумінні, а не переінакшеному легендами.

БАГАТТЯ

Обряд і легенди

У ніч на Івана Купала обов'язковий атрибут свята - багаття. Як правило, головне запалювається на височині біля місця проживання людей. На жердині посередині вогнища встановлюють колесо.

Від головного багаття запалюють інші, менші. Навколо вогню водять хороводи. Також через вогонь слід стрибнути, загадавши при цьому бажання. Що вище, то швидше воно здійсниться. Селяни, які несамовито вірили в обряд, раніше проганяли вздовж багаття худобу для захисту від злих духів, а після свята розсипали попіл та золу на полях, щоб зберегти урожай від нечистої сили. Вважалося, що купальське вогнище оберігає від цього та й взагалі очищує.

Символізм і практичний сенс

Насправді все це - копія святкування Літи. Колесо на жердині на багатті спалювали ще кельтські племена - символ Сонця та кругообігу сил природи. І колесо, і сам вогонь символізують сонцеворіт. І 22 червня сонце якраз і "повертає" на зменшення світлового дня.

Не знаємо, чи справді попіл і зола допомагають вигнати злих духів, але те, що це хороше добриво - науковий факт. Не дивно, що урожай, присипаний "відходами виробництва" часто був краще. І містика тут не при чому.

Худобу приганяли до багаття теж з практичною метою: окурювали димом для захисту від комах.

Зі стрибками та хороводами не до кінця зрозуміло. Є версія, що це просто весело. Є інша, не така витончена: теж обкурювання димом для профілактики і боротьби з паразитами. Тими, які іноді заводяться у волоссі. Це, до речі, дуже вдало лягає на легенду про очищувальну силу вогню.

МАВКИ, НЕЧИСТЬ, КВІТКА ПАПОРОТІ

Обряд і легенди

Вважається, що в ніч на Івана Купала активізується нечиста сила, а мавки можуть затягнути на дно тих, хто пішов у воду.

Символізм і практичний сенс

Ця легенда - перша в історії людства "соціальна реклама", за аналогією з "Випив? За кермо не сідай!" Червень - час збору першого врожаю меду в Європі, в тому числі і на території сучасної України, початку нашої ери (тоді було холодніше), з якого наші предки готували хмільні напої. І, до речі, саме тому "медовий місяць" лише один. Це саме червень, а не будь-які чотири тижні після весілля.

Легенда про мавок покликана захистити не зовсім тверезих людей від небезпеки на воді. Вночі, при різких перепадах температури (натанцювався біля багаття, настрибалися - і полізли в холодну воду? Судоми гарантовані!) Ще й у нетверезому стані? Люди і при менш ризикованих ситуаціях тонуть досі. Тому вигаданим мавкам можна подякувати за безліч врятованих життів не найсміливіших, але все-таки розсудливіших людей.

А от легенда про квітку папороті, яка допомагає відшукати скарб, але при цьому вона надійно захована нечистю від людських очей, більше схожа на анекдот. Або - на чоловічу "відмазку" при адюльтері. Купальської ночі, з молоддю,  розпаленою медовухою, танцями біля багаття й просто гормонами могло статися всяке. І багато хто поспішали усамітнитися десь у лісі, а на питання допитливих відповідали приблизно наступне: "Де був так довго? Авжеж, квітку папороті шукав!" І всі з розумінням кивали, адже прекрасно знали, що ця рослина не цвіте. Папороть розмножується спорами та вегетативно (відростками), і просто не цвіте - нема чим. У цієї рослини навіть листя немає: те, що ми звикли ним вважати, насправді називається "листова пластинка". Це комплекс гілок-пагонів, розташованих в одній площині.

ВІНКИ ТА ВОРОЖІННЯ

Обряд і легенди

У ніч на Івана Купала дівчата плетуть вінки з трав і квітів. І запускають їх зі запаленою свічкою вниз по річці, загадавши бажання. Якщо він потрапить у руки закоханому хлопцю - бути весіллю.

Символізм і практичний сенс

Щодо вінків, то кінець червня - час буйного цвітіння трав. Якраз після Івана Купала починався сінокіс і заготівля на зиму корму для худоби. А поки жінки-відьми (ті, хто відає, знає - так-так, у слові відьма закладений від початку зовсім інший сенс) збирали цілющі трави. Хтось сплітав їх у вінок. Це не тільки красиво, а й практично: надягла на голову - і обидві руки вільні.

Запускання вінків по річці, за однією з версій, це зовсім не ворожіння. Це... жеребкування! Тобто: хлопець, витягнувши вінок з річки, одружується з дівчиною, яка його сплела. Так бувало в давніх племенах. 

Молодші дівчата незмінно вплітали у вінок барвінок, любисток та інші червневі рослини, яким приписують властивості афродізіака.

Тож, як не крути, а Івана Купала - це свято любові! І вже за це його треба відзначати, незважаючи розбіжності з "астрономічними" стандартами.

Андрій Римський
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Наталия Филиппова
Я с вами вполне согласна Андрей,с вашей теорией...но есть и практики.высшие силы откликаются в любое время,но когда они знают что нам это необходимо а не когда мы пожелаем их подсказку.
7 лип 2019 р., 00:48
Ви
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту