"Якщо Джокер пройняв вас – вітаю, з вашим життям усе в порядку": погляд режисера на нову стрічку Тодда Філіппса

Перші рецензії на фільм лишень підкреслюють його глибину. Люди або банально хвалять, або так само тривіально критикують: круто – тупо; геніально – шиза на виїзді; нудні роздуми графомана – красиво і моторошно.

Що я можу сказати після побаченого? Якщо ви очікуєте традиційного фільму, знятого за мотивами коміксу - краще передивіться "Темний лицар". Якщо ж вам подобаються глибина та хірургічна точність характеру – ласкаво просимо до кінотеатрів. Навіть, якщо ви терпіти не можете комікси. Повірте. 

Бо "Джокер" - це не комікс. Це реальність про нас із вами і те, як ми живемо.
Warner Bros. Pictures

Не такого я очікувала

Начитавшись схвальних відгуків про "Джокера", я збиралася до кінотеатру з почуттям, яке відомо кожній дитині у Святвечір. Гадала, що магія кіно проллється на мене життєдайним потоком. Ну справді, як може бути інакше, якщо у головній ролі актор, якого особисто я вважаю одним з найгеніальніших майстрів сучасності?

З Гоакіном Феніксом мені байдуже, хто оператор чи режисер, який сюжет та костюми. Просто дайте йому текст, увімкніть камеру та не заважайте. Він чортів маг і приковує до себе увагу лише одним поглядом.

Побачене на екрані дійство залишило в мені неоднозначний відгук і змусило впродовж дня корпатися у собі: де у моїх думках особиста реакція на тригери, а де – погляд режисера?

Але все по порядку.

Він став убивцею заради нас

"Джокер" - це історія доброго, але невезучого клоуна Артура Флека, який страждає на купу вад і вимушений стикатися щодня із жорстокістю, якій він не може дати відсіч. Лузер - кажуть про таких сьогодні.

Артур намагається, як може, бути чесним та порядним, мріє виступати в стендапі та понад усе прагне робити світ щасливішим. Натомість світ, з одного боку, наказує йому вдавати радість, а з іншого – ніяк не допомагає відчути бодай на хвилину це саме щастя.

Фото: Niko Tavernise

У стрічці багато оповідається про жорстокість та байдужість, про те, що люди грубі та не чемні. Оповідається з болем та відчаєм, які ніхто не чує, а якщо й чує, то висміює як слабкість. Ми спостерігаємо, як принижений чоловік, якого загнали в глухий кут, перетинає межу людяності і стає на криваву доріжку помсти та люті. Артур помирає десь там, між пострілами в метро та вбивством власної матері. Народжується Джокер – продукт суспільства, відповідь на пригнічення та корупцію влади. І ми співчуваємо герою, і саме через співчуття нам відкриваються очі на безглузду жорстокість та невігластво світу.

Насправді, "Джокер" - кіно про народження символу. Це вже не людина, це відповідь мас на напруження, що створюється діями політиків. І що жорстокіша влада, то сильніший символ.
Warner Bros. Pictures

Зараз ми спостерігаємо за Гретою Турнберг - символом молодого покоління, якому не байдуже, чим дихати і де жити за кілька десятків років. Джокер – кіношне уособлення символу боротьби проти корупції та беззаконня. Він - продукт суспільства, його віддзеркалення. Тому так моторошно дивитися в його очі – там кожен може побачити власний біль.

"Джокер" – це про всіх і про нікого

Фільм – ще й чудовий лакмусовий папірець. Якщо він пройняв вас – вітаю, з вами та вашим життям усе в порядку. Це нормально – бути враженим від стрічки, яка показує, що світ не завжди добрий.

Виявляється, мантра "усміхнись світу – і він усміхнеться тобі у відповідь" іноді не працює. Ба більше – деякі люди не отримують від світу нічого, окрім болю та розчарування.

Можливо, дехто з вас обурився, тому що побачив себе у сарказмі по відношенню до людини, з якою не все ок. Людина з неконтрольованими нападами сміху, невмінням вписатися у колектив, неспроможністю вибороти собі місце під сонцем. Погодьтеся, то дуже легко – зневажати та кепкувати з чиїхось вад, випускаючи власну агресію та не замислюватися, що відчуває герой ваших жартів. Сподіваюся, декого з вас фільм змусить змінити поведінку.

А тих, хто дивився фільм і впізнавав у герої себе самого, я хочу міцно обійняти і сказати – друзі, ви не одні такі. Нас багато. Тих, з кого знущалися, били, висміювали, принижували, грабували. Тих, кому життя відсипає стусанів, як хрещена цукерок за щедрівку. Таким, як ми, фільм не здався пронизливим, відвертим чи таким, що змушує переосмислити власне життя. Ми наче подивилися ретроспективу власного болісного досвіду. Щоправда, саме це й дозволило нам повірити герою чи не більше, ніж іншим глядачам.

Warner Bros. Pictures

Сміх, який страшніший за насильство

Коли будете дивитися, то звертайте увагу на роботу оператора. Головна принада Гоакіна Фенікса – його погляд та рухи. Саме тому в стрічці так багато крупних планів. Пронизливі очі, які бачать тебе наскрізь. Вузлуваті пальці, некрасивий, широко роззявлений рот, з якого, немов вороняче каркання, вилітає нервовий сміх. Навіть зуби Гоакіна грали краще, ніж деякі актори українських серіалів. Сподіваюся, ви теж оцінили жовтуватий колір емалі курця та нерівний, зі слідами пломб, ряд зубів? Бо на що ще можна було дивитися, поки Джокер реготав?

Warner Bros. Pictures
Сміх Джокера. З одного боку - вада, спричинена травмою. З іншого – крик душі героя, яка сміється, щоб не плакати. Сміх, від якого волосся стає дибки. Сміх, який страшніший за насильство, що немов повітря, яким дихають герої.

Також потішило багато однокадрових сцен, особливо запам’ятався танок Джокера у вбиральні після вбивства. Колір, естетика зйомки, ракурси – моє браво!

Warner Bros. Pictures

А от розвиток сюжету трошки суперечливий. Від моменту народження Джокера – танок у вбиральні після стрілянини і до завершення трансформації – вбивства матері, Артур ще трошки борсається, намагаючись чинити правильно. Так, з точки зору розвитку персонажа це виправдано. Проте з точки зору розвитку психопатії мені здається, що потрійне вбивство мало вивільнити темний бік героя набагато швидше. Все ж розстріляти трьох незнайомців у людному місці – це вам не дорогу на червоне перейти. Це дуже моторошний крок, навіть, якщо він був продиктований самозахистом і станом афекту. Таке не минає безслідно, і людина не може запросто повернутися до роботи та сім’ї без зміни поведінки. Я очікувала більш стрімкого падіння в прірву та підвищення градуса насильства. Можливо, через ці розбіжності повірити на всі сто відсотків мені не вдалося.

Та через це "Джокер" не втрачає своєї цінності.
Warner Bros. Pictures

Це кіно варте уваги та вдумливого перегляду, без відволікання на попкорн та соцмережі. Воно захоплює та затягує, як воронка. Адже демонструє варіант правди. Неприємної, жорсткої, моторошної правди, з якою живе частина населення. Можливо, навіть хтось із ваших знайомих. Можливо, навіть ви самі.

"Джокер" - це фільм, про який хочеться думати довше за перегляд.
Warner Bros. Pictures
Ольга Гдуля
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту