Йоль, Карачун, Коляда: чому правильно зустрічати справжній Новий рік 22 грудня

У неділю - найкоротший день року, день зимового сонцестояння. І це - давнє та велике свято, з глибоким містичним змістом.

Не секрет, що далеко не в усіх країнах і культурах так само шанобливо ​​ставляться до зустрічі Нового року, як у нас. У більшості країн (але не плутати з народами) головне свято року - Різдво. А Новий рік - просто календарна дата, і навіть не в усіх країнах світу 1 січня - вихідний. Але навіть в дохристиянську епоху (а це було не так вже й давно) наприкінці грудня теж століттями святкували зустріч Нового року. Правда, іншого дня. І називалося свято інакше.

Наші пращури були дуже практичними людьми. І аж ніяк не дрімучими: свята у них були чітко звірені з астрономічним календарем, і кожне мало наукове (як вони розуміли тоді) обґрунтування.

Головні свята входили в так зване "Колесо року": свято літа, Літа, що видозмінилося в наш Івана Купала; Остара та Мабон - свята весни і збору врожаю у дні весняного й осіннього рівнодення відповідно. І, звісно, Йоль - свято зустрічі Нового року, що починалося в день зимового сонцестояння, коли сонце (божество №1 майже в усіх язичників) перебуває в найнижчій точці над обрієм, а тривалість світлового дня - найкоротша в році. Після чого сонце "народжувалося заново" та починався новий річний цикл, дні ставали довшими, а ночі коротшими. І так - по колу.

Цього року день зимового сонцестояння, найкоротший день року, припадає на 22 грудня. Але так буває не завжди, а тільки перед переступним роком, раз у чотирирічку. В інші роки ця дата - 21 грудня.

А найдовша ніч у 2019 році в Північній півкулі - з 21 на 22 грудня.

Йоль святкувався німецькими та скандинавськими язичниками споконвіку. А в Шотландії та Скандинавії словом Йоль дотепер називають Різдво. Наприклад, знаменитий фінський Санта, Йоулупуккі (Joulupukki) в дослівному перекладі означає "Йольскій козел". Від традиції вбиратися в шубу й роздавати (збирати) подарунки під час народних гулянь. Наші колядники - це звідти ж.

І сама Коляда святкувалася на наших землях саме в день зимового сонцестояння, правда, не один день, а декілька. Християнські священики протистояли традиції, як могли, а остання заборона патріарха церкви на святкування Коляди датований кінцем XVII століття - через сім століть після хрещення Русі.

Коляда в Україні - той же Йоль. І коза тут як тут! Фото УНІАН.

Для найкоротшого дня рроку і відповідно для свята, наші предки-слов'яни придумали дуже точну назву, Карачун (Корочун). Взагалі, у цього слова багато значень. Це і мороз, і навіть смерть, і ім'я злого духа, якого намагалися всіляко задобрити. Згадайте казку "Морозко", де старий, здатний своїм диханням заморозити людину насмерть, аж ніяк не добрий дідусь! Один зі способів задобрити Карачуна - подарунки, якими прикрашали... дерево. Тож і різдвяна ялинка звідти ж.

У найдовшу ніч у році було заведено запалювати вогні, що символізують народження нового бога, читай - сонця. Саме тому на різдвяній ялинці - гірлянди. Навіть шампанське до новорічного столу, яке чомусь вважається "найноворічнішим напоєм" - це відсилання до давніх часів, коли традиційним йольскім напоєм був сидр!

Фото: Alexandre Prevot_flickr

Тож якщо вже святкувати зустріч Нового року за давніми традиціями, то робити це треба в ніч з 21 на 22 грудня та в найкоротший день у році. Зайвим не буде, тим паче наш народ за традицією святкує половину січня і навіть Новий рік зустрічає мінімум двічі: 31 грудня і 13 січня, на Старий Новий рік.

Усіх зі святами! 🎄

Андрій Римський
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту