Вчений-довгожитель зі Львова заклав основи субатомної фізики та висунув версію появи Всесвіту

Моріс Гольдхабер – фізик-теоретик, один з піонерів сучасної ядерної фізики, спеціаліст з проблем космології, автор класифікації елементарних частинок, якому належить революційна ідея виникнення Космосу. Прожив 100 років, працював - до 90. 18 квітня виповнюється 109 років з дня його народження.
"Фізика навчає старих речей нових людей"
Моріс Гольдхабер.

Не протоном єдиним

У першій третині минулого століття у ядерному мікросвіті учені виявили незрозуміле утворення. Після тривалих дебатів зупинилися на гіпотезі: новачок є нетрадиційною сполукою протона й електрона.

Так тривало доти, доки 1934 року американець Джеймс Чедвік не встановив: людство має справу з окремою субатомною частинкою. Назвав її нейтроном. А через рік він зі своїм аспірантом Морісом Гольдхабером з фантастичною точністю виміряли масу незнайомця - 1,0084-1,0090 атомних одиниць (сучасна цифра - 1,00866). Це відкриття дало старт появі інших фундаментальних напрямів науки - фізика атомного ядра та фізика елементарних частинок. 

Саме у цій сфері і працював Моріс Гольдхабер. Де сам, де з колегами він здійснив низку важливих експериментів:

Моріс Гольдхабер, 1959 рік. Фото © Brookhaven National Laboratory
  • перше системне дослідження розщеплення легких ядр повільними нейтронами, що критично важливо для розробки ядерних реакторів;
  • встановлення факту негативної спіральності нейтрино – вони обертаються лише в один бік – проти годинникової стрілки. І це єдиний зрозумілий факт щодо цих загадкових часточок, що утворюються на Сонці, а також при радіоактивному розпаді елементів і здатні проходити крізь будь-що, не змінюючи ні свого стану, ні стану речовини.
  • передбачення гігантського резонансу, який лежить в основі досліджень ядерних реакцій;
  • відкриття нового типу перетворень на рівні мікросвіту – ядерного фотоефекту - розпад ядра під впливом високоенергетичних рентгенівських або гамма-променів. Згодом це стало аргументом того, що нейтрон тяжчий за протон.

Існує не один, а два Всесвіти

Досить довго серед вчених йшла дискусія щодо точки сингулярності, з якої виник Всесвіт. Єдине, з чим більш-менш швидко визначилися, так це його вік – 13,7 млрд років. "Основи загальної теорії відносності" Альберта Ейнштейна (1916) та його модель світобудови (1917) думок не структурували. Навпаки, сколихнули їх до броунівського стану. 

Моріс Гольдхабер, 1967 рік. Фото © Brookhaven National Laboratory

Гіпотез - десятки. Не залишився осторонь спроб знайти відповідь на питання "Як функціонує невидиме?" і Гольдхабер. 

Він висунув, здавалося, позамежову ідею Великого вибуху, який призвів до утворення не одного, а двох світів - Космона та Антикосмона. Перший - речовина, другий – антиречовина. Згодом з'явилися Галактики та Антигалактики. 

З того часу зазнав змін лише термін, а сама теоретична "конструкція" отримала назву Стандартної моделі. "Безглузда назва для найточнішої наукової теорії побудови та взаємодії елементарних частинок", - вважають самі фізики. Так як би там не було, чверть нобелівських премій присуджено роботам, які прямо чи опосередковано пов’язані саме з цією моделлю. І підвалину на шляху до розуміння основи основ заклав львівський вчений. 

Версія Гольдхабера підтвердилася у 2020-му

Буквально напередодні виходу цього матеріалу британський науковий журнал Nature опублікував повідомлення (15 квітня 2020-го), яке журналісти всього світу розмістили під сенсаційними шапками: "Розгадано таємницю процесу, що врятував Всесвіт від неминучої загибелі". У чому суть справи?

В гіпотезі Гольдхабера про два Всесвіти була одна нелогічність: чому в перші ж секунди після Великого Вибуху речовина і антиречовина не анігілювали? Відповіді не було. І ось - вищезгадана публікація міжнародної групи дослідників.

Отримано дані про первинне порушення симетрії між речовиною та антиречовиною. Іншими словами, якби взаємне знищення і почалося, через диспропорції щось все одно залишилося б. Визначені навіть "порушники фундаментального спокою" - це вже згадані нами нейтрино.

Так що будемо живі - не помремо!

Відомі особистості про Гольдхабера

Мартін Блюм, головний редактор "The Physical Review": "Моріс був унікальною іконою нашого літопису".

Жорж Харпак, фізик, лауреат Нобелівської премії: "Експеримент Гольдхабера зі спіральністю нейтрино – найкрасивіший з усіх мені відомих". 

Сем Аронсон, директор лабораторії Брукхейвена: "Моріс Гольдхабер був цінним елементом спільноти лабораторії. Його вплив залишається".

Цікаві факти

  • Після того, як нацисти прийшли до влади у Німеччині, емігрував до Британії (1933).
  • У 1944 отримав громадянство США.
  • Посаду професора Іллінойського університету обіймав сорок років поспіль.
  • Дружина Гертруда була третьою жінкою-фізиком, обраною до Національної академії наук США (1972).
Гертруда та Моріс Гольдхабер, 1969 рік. Фото © Brookhaven National Laboratory
  • У липні 1970 р. відвідав міжнародну конференцію в Києві та зміг на пів години зустрітися з дисидентом Андрієм Сахаровим. Спілкувалися про політику "жахливою сумішшю англійської та німецької".
  • Існує науковий термін "Модель Гольдхабера" – схема класифікації елементарних частинок, в основі якої протон, нейтрон і негативний каон.
  • Секрет довголіття пояснював тим, що "надто зайнятий". Прожив 100 років та 1 місяць, стверджуючи: "Я не маю часу старіти". Здійснював відкриття до 90 років.
  • У 2001 р. Національна лабораторія Брукхейвена заснувала стипендії (91700 доларів на рік) на честь Гертруди та Моріса Гольдхаберів. Вони присуджуються науковцям ранньої кар’єри з винятковим талантом.
  • Кембриджський університет встановив премію для учених (2009), а кафедра фізики університету Іллінойсу – для аспірантів (2011).
  • У 2008 Брукхейвенська національна лабораторія організувала симпозіум, присвячений 50-річчю відкриття спіральності нейтрино.
  • Син Альфред – професор Інституту теоретичної фізики в Нью-Йорку, онук Девід – професор фізики Стенфордського університету.

З досьє Моріса Гольдхабера

Фото © Brookhaven National Laboratory

?Народився 18 квітня 1911 року у Львові (тоді - Австро-Угорщина).

?‍♂️Дитинство провів у Німеччині та Єгипті. 

?‍?Закінчив школу з "технічним ухилом" у німецькому Хемниці, навчався в Берлінському (1930-1933), закінчив Кембриджський (1933-1936) університет.

?Емігрував до США (1938).

?‍?Працював викладачем Кембриджського (1936-1938), Іллінойського (1938-1950) університетів, науковим співробітником (1950-1961), директором (1961-1973) Брукхейвенської національної лабораторії. 

☝Член Національної академії наук США (1958). 

?Президент Американського фізичного товариства (1982).

☝Член Американського філософського товариства (1972). 

?Кавалер Національної медалі науки США (1983).

?Лауреат премії Тома Боннера (1971).

?Лауреат премії Роберта Оппенгеймера (1982).

?Лауреат премії Рікардо Вольфа (1991)

?Лауреат премії Енріко Фермі (1998), яку вручив особисто Білл Клінтон.

?Помер від пневмонії 11 травня 2011 року в Іст-Сетокет, штат Нью-Йорк (США).

Гіпотези на тему

Як уявляли Всесвіт наші пращури?

?Арії (Індія, II-I тис. до н. е.)    

Первісний стан – відсутність будь-яких елементів: "Не існувало ні сутності, ні не-сутності". Не було ні повітря, ні неба; ні смерті, ні безсмертя; а ніч нічим не відрізнялася від дня. Все – нерозбірливо плинне. Без подиху дихало Єдине і нічого, крім нього, не існувало. 

До нинішнього уже існував Всесвіт, але почався новий етап і новий Всесвіт виник на інших засадах.

?Тибетські мудреці

Всесвіт – нутро, звідки все береться і куди все щезає. …Спочатку з‘явилося біле світло, а вже з нього – сяюче "яйце". У нього не було ні рук, ні ніг, ні голови, але воно рухалося. Не мало крил, але могло літати. Не було рота, але воно розмовляло. Прабатьками людей була істота без частин тіла, яка могла думати.

?Тангути (Китай, XI ст.)

Виник спонтанно з безмежної і всепереможної порожнечі.

?Народ бамбара (Малі, Африка, XIII ст.)   

Всесвіт виник з порожнечі, що рухалася. Творенню передувала позачасова стадія. Після певних трансформацій пролунав вибух… 

Від порожнечі, що рухалася, відокремилася свідомість і перенеслася на предмети для пробудження самосвідомості. 

Микола Сухомозський, Надія Аврамчук
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту