Ілюстрація: Таша Шварц

Хірургиня з Києва, яка не мала страху

110 років тому в США за ініціативою феміністок-соціалісток уперше на планеті відзначили Жіночий день. Розповідаємо про нашу унікальну співвітчизницю, яка під час війни була сміливіше за чоловіків!
Лікар не воює, він бере участь у війні
Віра Гедройц

Віра Гнатівна Гедройц – лікарка, докторка медицини, одна з перших у світі жінок-професорок хірургії, перша в світі, хто виконав порожнинну операцію на полі бою. Її називали Жорж Санд Царського Села, або – з легкого пера поета Срібного віку Миколи Гумільова – "наша Сапфо". 

Княжна врятувала японського принца

У середині ХІХ століття діда Віри, представника литовського княжого роду Гедройців, звинувативши в заколоті проти царського престолу, стратили, а його син (батько Віри – Ігнас) змушений був виїхати до Самарської губернії, де узяв ім’я – Гнат.

Каламутила "самодержавну воду" й дочка. Так за сатиричні епіграми 13-річну дівчинку відрахували з гімназії (1883). 

Тато змушений був влаштувати її на навчання до місцевого фельдшера, і гадки не маючи, що саме медицина стане справою життя Віри. 

Далі – участь у студентських заворушеннях. Нагляд поліції. Переїзд до Швейцарії (середина 1890-х), бо в Російській імперії жінки не мали права на вищу освіту.

Уже здобувши професію хірурга, Гедройц двічі відправлялася добровольцем на фронт - під час Російсько-японської війни (1904-1905) та Першої світової (1914-1918), де, завдяки сміливості й майстерності, досить швидко стала корпусним хірургом (рівень підполковника). 

Під час Далекосхідної війни (1904) до рук росіян потрапив японський принц з важким пораненням, один з молодших членів імператорської родини (на жаль, історія не донесла до нас його прізвища). Бранця ушпиталили. Оперувати його довелося пані Вірі. З "урядовим" завданням вона впоралася блискуче. То ж невдовзі принц повернувся в Японію – живий та здоровий.

Згодом він надіслав лист подяки імператору Миколі II, в якому були слова і про "Гедройц з руками цілительки, що повернули мені життя". А Віра Гнатівна отримала в подарунок цінні фігурки нецке та панно японської ручної вишивки. 

Фото: fem-books.livejournal.com

На десятиліття випередила Європу

Про це заявив британський письменник Джон Беннет, який вивчав біографію "унікальної хірургині" з України.

Він писав: "Ми на Заході усвідомили, що Гедройц першою в історії медицини почала робити порожнинні операції, і не в тиші лікарняних операційних, а беспосередньо на театрі військових дій… У той час в Європі ми просто залишали без всякої допомоги людей, поранених у живіт. Іншим європейським країнам знадобилося ціле десятиліття, аби освоїти техніку, яку княжна Віра розробила самостійно, без чиєїсь підказки та в неймовірно скрутних умовах".

"Гарбуз" для Гумільова і куля собі

В юності Віра була симпатичною - в неї закохувались і хлопці, і дівчата. Фото: slonimsmc.grodno.by

Хірургиня виділялась мужністю не лише на полі бою та в операційній. В особистому житті Віра Гедройц також була особливою.

Зі спогадів подруги, художниці Ірини Авдієвої: "Велика, трохи огрядна, вдягалася по-чоловічому. Носила піджак і краватку, чоловічі капелюхи, шубу з бобровим коміром. Стриглася коротко. Про себе говорила в чоловічому роді: "Я пішов. Я оперував. Я сказав".

Оксфордський професор Катріона Келлі припускається думки про ймовірну транссексуальність Віри Гнатівни. Про це вона написала в своєму дослідженні "Історія жінок-письменниць в Росії" (A History of Russian Women's Writing: Oxford University Press, 1994), посилаючись на слова самої Гедройц: "Я вирішила стати своїм братом після його смерті".

А от шлюб з капітаном Миколою Білозеровим дослідники вважають фіктивним і укладеним заради паспорта на нове прізвище, який надав можливість легального виїзду "жандармської підопічної" на навчання до Європи.

Серед чоловіків, яким Віра "тицьнула гарбуза", - відомий поет Микола Гумільов. Він так засмутився, почувши тверде "ні" від Гедройц, що присвятив їй вірш "Жорстокій".

Достеменно ж відомо про взаємні сильні почуття Віри з жінкою Рікі Гюді в Лозанні, де наприкінці 1890-х років Гедройц навчалась, а згодом почала працювати.

Проте 1898 року отримала листа від батька зі звісткою про смерть сестри Олександри і нервове захворювання матері: "Ніколи не кликав тебе, однак це необхідність. Закінчуй службу і додому. За сім верст від нас будується новий завод, потрібен хірург, я закинув слівце".

Не поїхати Віра не могла. Попередньо домовившись з подругою, що та прибуде до своєї обраниці. Але згодом від Рікі надійшла сумна звістка: "Не чекай, я рвуся до тебе, але не можу залишити дітей і справу. Розбиваючи своє, а мабуть, і твоє життя, я виконую обов’язок, що ліг тягарем на наші плечі. Віро, я так страждаю!"

Прочитавши це, Гедройц вистрілила у себе з браунінга. Та колеги її врятували. 

Пізніше, оговтавшись і переїхавши до Києва, Віра 15 років "вестиме спільне господарство" з ексфрейліною імператорського двору, графинею Марією Нірод. Остання після смерті партнерки пострижеться в черниці й переживе Гедройц на 33 роки.

З досьє Віри Гедройц

У більшості архівних джерел зазначено, що Гедройц народилася 7 кві­т­ня 1870 року в Києві.

Навча­ла­ся в Брянській жіночій прогімназії, на петербурзьких курсах Петра Ле­с­га­ф­та, за­кі­н­чи­ла медич­ний фа­ку­ль­тет Ло­зан­нсь­кого уні­ве­р­си­те­ту.

Була домашньою лікаркою царської родини, хі­ру­р­гинею 6-ї Си­бі­р­сь­кої стрі­ле­ць­кої ди­ві­зії, лікаркою однієї з київських дитячих клінік, ви­к­ла­да­чкою Ки­ї­в­сь­ко­го ме­ди­ч­но­го ін­с­ти­ту­ту. Голова товариства лікарів передових Дворянських загонів.

Після революції 1917-го лишилась у Києві. Працювала в дитячій лікарні, факультетській хірургічній клініці Київського медінституту (приват-доцент кафедри). З 1923 року – професорка медицини.

Останні роки житя лишилась без офіційної роботи – була звільнена з університету без права на пенсію. Але продовжувала оперувати в лікарні при Покровському монастирі.

Померла в Києві у березні 1932 року від онкологічого захворювання. 

Цікаві факти

В україномовних джерелах є суперечності в написанні прізвища нашої героїні - інколи вказують Гедройць. Але, згідно з українським правописом, все ж таки правильним є Гедройц (без м’якого знака).

Окрім киянки, яка на випускних екзаменах отримала найвищі оцінки, на медичному фа­ку­ль­теті Ло­зан­нсь­ко­го уні­ве­р­си­те­ту навчалося лише дві жінки.

У Київі мешкала в квартирі №25 по вулиці Круглоуніверситетській, 7а.

27 липня 1905 року висунула сенсаційну на той час ідею: "Що ближче шпиталь до театру бойових дій, то ефективніша його діяльність".

Зі "Спільного звіту про Російсько-японську війну", виданого 1906 року Військовою службою в Лондоні: "Серед тих, хто пішов на фронт у якості хірурга Червоного Хреста, княжна Гедройц - головна хірургиня санітарного потягу. Вона завжди була на передньому краї, оперуючи в спеціально сконструйованому вагоні, в той час, як вороги вели обстріл". 

Гедройц мала літературний хист. Вона - автор низки книг, серед яких "Ки­тай­сь­кі опо­ві­дан­ня" (1913), "Галіцийські опо­ві­дання" (1918), "Жупанчик" (1930), "Лях" (1931), авантюрних ме­му­а­рів "Жит­тя". 

Літературний псевдонім Віри - Сергій Гедройц, на честь померлого брата.

Про багате на пригоди життя киянки письменниця Наталія Воронцова-Юр’єва опублікувала книгу "Віра Гедройц: княжна, геній-хірург, лесбіянка".

За заповітом архієпископа Єрмогена його поховали поруч з Гедройц, яка свого часу врятувала священика від смерті.

Гедройц похована на Корчуватському цвинтарі Києва. Фото: kfinkelshteyn.narod.ru

Афоризм на тему

"Медицина - це любов, інакше вона нічого не варта". Поль де Крюї.

Микола Сухомозський, Надія Аврамчук
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту