Звичайний одеський геній

Сьогодні Михайлу Жванецькому виповнюється 85 років! Нам стало цікаво, що з цього приводу думає український письменник, драматург, сценарист, гуморист-публіцист і наш автор Олександр Володарський, який особисто знайомий з Михайлом Михайловичем.

Почну з давньої історії. Її мені розповів покійний Роберт Борисович Віккерс. Саме він у співавторстві з Олександром Канєвським писав для знаменитого естрадного дуету Штепселя і Тарапуньки - Юхима Березіна та Юрія Тимошенка.

Одного разу артисти прийшли до письменника в розпал роботи над новою концертною програмою і вручили теку з текстами Жванецького.

- Що це? - здивовано запитали автори.

- Міша Жванецький поскубся з Райкіним і запропонував нам свою нову програму. Прочитайте і скажіть, що думаєте з цього приводу, - пояснив Тарапунька.

Пікантність ситуації полягала в тому, що автори не раз писали програму для артистів, і цей процес завжди і для всіх відбувався злагоджено й весело.

"Ми стали читати тексти, - згадував Віккерс. - Вони були зовсім не схожі на традиційні естрадні скетчі й монологи. "Авас, Авас!", "Где вы были, я вас спрашиваю?!... Это – полотенце…" Реприз практично немає, де публіка має сміятися. Ми, професіонали, не могли цього зрозуміти"...

У результаті Тарапунька і Штепсель написали Жванецькому чемну відмову. А потім Райкін і Михайло Михайлович знову порозумілись, і до Києва приїхав театр Райкіна з новою програмою автора Жванецького, де вже блискуче виступали молоді одесити Роман Карцев і Віктор Ільченко.

Віктор Ільченко, Роман Карцев і Михайло Жванецький. Фото: jvanetsky.ru

"І ми почули зі сцени ті ж тексти, що недавно читали, - розповідав Віккерс, - і це було таким новим, незвичним, свіжим, смішним і талановитим! Ми - прогледіли".

Справжній письменник - це передусім не про те, "що", а про те, "як" сказано. Жванецький став одним з геніїв, що випередили свій час і створили свою мову. Ні на кого не схожу "жванецьку" мову та свою неповторну інтонацію.

Михайло Жванецький не написав жодного роману. Якби написав, читати їх було б важко. Його мініатюри, ні-ні, та й доводиться "відмотувати назад" і знову перечитувати улюблену фразу, осягаючи її прихований під гумором глибокий, часто парадоксальний зміст.

На мою думку, він неймовірний письменник і філософ, що живе серед нас. Ми маємо щастя бачити його, чути і можемо привітати з днем ​​народження!

Будьте здорові, дорогий (для всіх думаючих людей) Михайле Михайловичу Жванецький! Смішіть і водночас змушуйте замислюватися над сказаним вами ще багато років.

Фото: jvanetsky.ru

P.S. На одному з тих пам'ятних концертів у Києві був і я. Було мені 13 років, і мама тоді через "завсклад", "туваровед" дістала "діффсит" - один квиток "на Райкіна" до Палацу спорту. На сімейній раді було вирішено, що піти маю я.

Пам'ятаю, як реготав я тоді з усією залою, під яким враженням повернувся додому. "Авас, Авас" ... Тепер, думаю, що це визначило мою долю.

Дякую вам за все, Михайле Жванецький!
Олександр Володарський
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту