Пророческие "усмішки" Остапа Вишни, которые актуальны век спустя

Накануне 130-летия со дня рождения одного из самых известных писателей-сатириков в украинской литературе вспоминаем фрагменты из его юморесок, которые до сих пор в тренде.

Остап Вишня (а точнее – Павел Губенко) появился на свет на Полтавщине 13 ноября 1889 года и воспитывался в семье, где росли 17 (!) детей. Но умудрился получить медицинское образование, которое забросил ради литературы. Его дебют состоялся ровно век назад, в 1919 году.

Вишня - основатель особого жанра в литературе, которому сам придумал название: вместо слова фельетон, предпочитал называть свои короткие сатирические произведения "усмішками". И издал несколько сборников "Вишневих усмішок". 

Шутил достаточно едко (ну, так на то и сатира), но это всегда было его фирменным стилем – он и к себе самому с сарказмом относился, не без критики. Ну, и земляков-украинцев ("чухраинцев" – от одноименного его произведения) тоже не особо щадил, но по делу.

Доказательства? Хотя бы тот факт, что многие его юморески вполне можно переложить на нынешнее время, и они при этом не утратят актуальности: как будто написано про сегодняшний день Украины, а не о событиях вековой давности. 

Вот, несколько примеров.👇👇👇

Остап Вышня, 1920-е годы. Фото: wikipedia.org

О выборах в органы власти

🗳🗳🗳

Технология, такое впечатление, за 90 лет не поменялась.

"Голова сільської Ради, голова райвиконкому, члени райради, члени виконкому – від них усе! Путні вони – путнє й життя, злі вони – й життя таке…

Кожне село хай не квапиться, а добре обміркує, кого йому собі на голову вибирати, щоб потім не червоніти. Щоб можна було й сусідів подратувати:

– Хіба у вас в селі – голова?! От у нас – да-а-а!

Виберіть на селі голову такого, що самогон хилить, як воду… Просто з-під куба кухоль перекине, і не скривиться. Оце голова! 

Друге. Вибирайте голову ласкавого і доброго. Щоб за родичів не забував. Щоб рідня його була не забута і влаштована…

◾◾◾

А то ще виберете такого, що ти до нього тиць, а він: 

"Не можна цього. Закон не дозволяє!"…

З таким головою дуже незручно. Треба такого голову, щоб до нього можна завжди було:

– Пане придсідатєль! Оце в мене ряба привела таких 9 гарних поросяток, як огірочки!

А "придсідетєль":

– Оце друге діло! Давай заяву.

◾◾◾

Як на селі з жінками бути? 25% їх до рад треба вибрати…

Вибирайте молодих та вродливих. Не дивіться на те, чи цікавиться та жінка всілякими справами громадськими… То не цікаві жінки…
Виберіть молоду, чорноброву вдову, що й потанцювати, й поспівати вміє…

Отоді буде засідання…. Отоді буде Рада! Не Рада, а радість!".

"Вибори на селі", 1925

О коммунальных службах столицы

👷‍♀️👩‍🔧👨‍🏭👩‍🚒

О коммунальных службах столицы. Ежегодно с первым снегом именно такая ситуация и возникает год из года. Так было 80-90 лет назад, так и сейчас. Стабильность!

"Київ - хароший… Великий - це раз… Чепурний — це два… Певний себе — це три…

Що снігу на вулицях цілі гори, що, коли їдеш візником, так тебе піряє згори наниз і знову нагору, що шлунок твій зскакує кудись до сліпої кишки, а сліпа кишка з горла визирає, так то нічого… Колись же воно розтане… І тоді рівно буде і не пірятиме…"

Сборник "Вишневі усмішки", 1928.

О любом строительстве

🏗🏗🏗

О Шулявском мосте или стеклянном ("имени мэра Киева Виталия Кличко").

"- Якби знаття, що в кума пиття…

І так в кожнім випадку життя чухраїнського цивілізованого.

От будують чухраїнці яку-небудь будівлю громадську. Збудували. А вона взяла і упала. І зразу:

- Якби ж знаття, що вона впаде, ми б її не сюди, а туди будували."

"Чухраїнці", 1924

О вырубке карпатских лесов

🌲🌲🌲

"Садіть ліс! Бережіть ліс!

Не нищіть дерева! Ліси — наше багатство! Ліси тепер наші! Народні тепер ліси! Власне добро бережіть! Без лісу занепаде хазяйство! Річки повисихають! Земля всохне! Правильне лісове хазяйство врятує нас! Оце гасла лісового тижня. Тяжко це все!

Садіть ліс!.. Це, значить, бери лопату, копай ями, сади туди деревину, бережи її, худоби не пускай!..

Не нищіть лісів! Це, значить, не рубай дерева! Не крадь! 

◾◾◾

Тяжко це! От якби такий тиждень оголосили: "Рубай ліс!" "Ану хто швидше!" "Скільки вирубаєш — стільки й твого!" От би попрацювали!

Цілісінький би місяць, і вдень і вночі, рубав би, їйбогу, і обідати б не обідав… І жінка б рубала!

Та що жінка?! Ванькові б шестилітньому купив маленьку сокиру, хай би хоч хворосту нацьокав!

А потім би стояв серед двору, а в дворі під самісіньку стріху рядочком дубки, берестки, ясенки…

Стояв би тільки та покахикував…

А потім та повисихали б річки, та повисихали б луки, порепалася б земля й позаносило б піском лани та ниви!

Сидів би на берестках своїх серед піскового моря та курив би люльку…

А підріс би Йванько, сів би поруч на берестку, подививсь би на тата, покивав би головою:

"Та й дурний же ти, — мовляв би, — тату, за те, що ліси понищив!"

І тут би якраз крикнуть: "А виріж мені, стара, кийка, я йому покажу, як батька дурним кликать!"

"Де ж я тобі,— скаже стара, — вирубаю, коли всі ліси понищили?!"

А Йванько стрибатиме та приказуватиме: "Дурний тато! Дурний тато!"

І нічого не зробите."

Сборник "Вишневі усмішки", 1930.

Материалы по теме
История Гумбольдта, предсказавшего катастрофы из-за вырубки карпатских лесов

О киевских таксистах

🚕🚕🚕

Замените слово "овес" на слово "бензин" – суть будет та же самая.

"Кияни — народ хароший і зразу, не встигли ви вийти з вокзалу, знайомлять вас з дрібницями свого київського життя…

— На Тургенєвську!

— 75!

— Та…

— Пуд вівса сто!

Чого він гадає, що вас якраз саме цікавить київський овес, це вже його справа. Але ви вже знаєте, що пуд вівса не п'ятдесят, а сто…"

Сборник "Вишневі усмішки", 1930.

Все так же актуально, не правда ли? 

При этом важно отметить: период лишь по 1930 год взят неспроста. Увы, с 1933 года, когда Остап Вишня по сфабрикованному обвинению попал под суд, а затем и в лагеря, всерьез надломил писателя. И в последние годы он не брезговал откровенной "совковой" пропагандой (и юмор куда-то подевался). Но это уже совсем другая история, которую тоже, впрочем, нужно помнить.

Андрей Римский
Для публикации комментариев нужно авторизоваться!
Через социальные сети
Через почту
Вы
Войти
Через социальные сети
Через почту